В
Україні вже багато років відзначають у ніч з 31 жовтня на 1 листопада свято хелловін. За легендою у цю ніч душі всіх
померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його
святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте
запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій хелловін. Існував він і
звався Велесова ніч. Святкувалась так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли
душі усіх померлих спускались на землю.
У
цю ніч прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити
свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому та залишати на вулиці чи на
підвіконні частування для потойбічних гостей.
Насправді,
ми з юними читачами готувалися на посиденьках виготовити маски монстрів,
привидів. Кожен мав розповісти якогось жахастика «Солодощі або смерть?..
Все
б відбулося за планом, якби до розмови не долучилася бабуся Софійки.
«А
чи не забагато смертей ми й так маємо щодня? Я не розумію, навіщо малювати на
обличчях дітей скелетів і павуків, коли наша українська земля, на жаль,
переповнена невинними дитячими тільцями, а небо - душами... Печиво у вигляді кривавих
відрубаних пальчиків? Це красиво й смачно? а може, прикольно? Сьогодні в нас
також багато люду без рук, ніг, пальчиків... Я ніколи не розуміла і не зрозумію
святкування Хелловіну на українській землі, -стишено говорила Ольга Сергіївна.-
Особливо зараз... Для шанувальників гарбузів зі свічками та рожок, чорного
одягу, хочу нагадати, що в нас є своє свято без крові, черепів і слова «смерть».
Наші
пізнавальні посиденьки швидко змінили курс. Бабуся Софійки розповіла нам про
звичаї та прикмети святкування Велесової ночі. Разом зробили гарбузики з
веселими й сумними усмішками. І солодощі отримали, тільки кожен придумав свій
вигук. Було весело!
А
про привидів та монстриків разом з дітьми можна прочитати в книгах. Так, вони
ще ті бешкетники! І з ними вам сумувати не доведеться.
Немає коментарів:
Дописати коментар