Відкриваємо "ПОРТАЛ"

 28 січня 2021 року до бібліотеки – філіалу №4 завітали юні читайлики, щоб взяти участь у літературній грі «Відкриваємо «ПОРТАЛ»

«Отримати  від читання не тільки насолоду, а й знання», - вирішили третьокласники ПШ №44, підтримавши проєкт бібліотеки «Відкриваємо «ПОРТАЛ». 

          Для дебютної гри були запропоновані дітям три книги: «Викрадений перстень» Світлани Богдан, «Євині ями» Валі Вздульської,  та «Обиральний день» Сашка Дерманського.

Літературна  гра відбулася в дружній та довірливій атмосфері. Діти залюбки ділилися своїми враженнями від прочитаних книг, розповідали найцікавіші історії, щиро відповідали на запитання ведучої, щедро ділилися із однокласниками здобутими знаннями з історії України.

 «Ось так висловити свої думки та побажання після прочитання книги – давня моя мрія», - сказав після зустрічі Влад і залюбки, взявши для читання нові порталівські книги, виявив бажання грати під час наступної зустрічі.

Чому цікаво читати книги видавництва «Портал»? «Це історії про історію

України.  Написані цікаво, пізнавально і діти без зазубрювання дат  засвоюють нові знання через пригоди героїв, захоплюючі оповідки», - ділилася думками класний керівник Марина Олександрівна. – Бачите, навіть після гри не стихають розмови серед дітей про героїв книг. Впевнена,  книги «ПОРТАЛу» будуть улюбленими серед школярів 7+» 

 

Вони хотіли кохати та жити. Крути 1918

 

Заснована на реальних подіях драматична історія про героїзм українських юнаків  у  романі Костянтина Тур – Коновалова  «Крути 1918»         

Січень 1918 року видався по-справжньому холодним. От-от на Київ мали рушити більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні брати, обоє до нестями закохані у курсистку Софію, брати без роздумів рушили захищати Україну. Раптом стається непередбачуване: спалахує повстання на заводі «Арсенал». І на боротьбу із заколотом направляють елітні боєздатні частини. Супроти вишколеного війська Муравйова на станції Крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери. Ходять чутки, що серед українських загонів є агент більшовиків, який передає інформацію «червоним». Андрій ще не знає, що йому добре відоме обличчя зрадника… У горнилі бою, не шкодуючи власних життів, змагаючись за незалежність та любов, сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони підуть у бій захищати найдорожче…

«Вони хотіли кохати та жити, але взяли до рук зброю та стали на захист Батьківщини», - пише Костянитин Тур-Коновалов у романі «Крути 1918»

 

Письменницькі таємниці Міли Іванцової #Літературна орбіта

 

26 лютого 2021 року бібліотека – філіал №4 запросила на #Літературну орбіту всіх шанувальників творчості української письменниці, журналістки, перекладача, громадського діяча Міли Іванцової.

ЇЇ романи та збірки оповідань добре знані серед читачів, тому розмова насамперед почалася відразу навколо творчості улюбленої письменниці. Обговорення романів, сюжетів, героїв… Та найбільше  всі чекали розмови  про новий роман Міли Іванцової, який виходить у видавництві «Білка».

Шість років роботи над твором «Намальовані люди»…

«Нічого, крім невеликих оповідань, мені в ці роки не писалося. Робота йшла важко, виснажливо, окремими блоками з чималими перервами між ними, бо «накривало». Адже це так непросто – творити вигадану історію на тлі реальних подій, свідком яких я була. Епічних подій, як би високо це не звучало. Вигадану історію, де час від часу виринають реальні люди, які дозволили мені написати про себе і навіть прочитали першими й дали уточнення. Неймовірні люди, гідні кожен окремої книжки…

Всі ці роки Міла Іванцова  не приховувала своєї роботи й казала, що пише роман не про Майдан, а про Київ та його мешканців зими 2013-2014.

«Писалося непросто ще й тому, що для мене й багатьох друзів Майдан досі не закінчився, і щоденні новини не дають розслаблятися. Проте, я намагалася не вносити в події мого роману сьогоднішні оцінки, сьогоднішнє знання, що буде далі, старалася дати моїм героям можливість прожити ту зиму там і тоді. На тодішній розум».

Роман «Намальовані люди», як сказала на онлайн - зустрічі Міла Іванцова, про нас із вами, про звичайних людей, українців і не тільки, про звичайних людей у великому місті, яким довелося пережити зовсім не буденні події. Кожному по-своєму. Когось вони закрутили у неймовірно потужний вир, когось залишили байдужим і не торкнулися взагалі.

Зустріч вдалася атмосферною, розмова – відвертою, емоційною, цікавою. Успіхів та гараздів всім нам!

Трансляцію зустрічі з Мілою Іванцовою  можна переглянути на сторінці Фейсбуку - Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна

Читаємо та думаємо! До нових зустрічей на #Літературна_орбіта

2 книги про Голокост. Знати, щоб пам’ятати…

              27 січня в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. 

Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років.

  Перед вами 2 книги про єврейську трагедію в часи Другої світової війни. У них описано найжахливіші сторінки історії 20 століття. Читати їх буде нелегко.

Оскар Шиндлер — мільйонер, успішний комерсант, запальний гравець, автогонщик, авантюрист, «справжній арієць» та… праведник світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни.

        На початку Другої світової німецький промисловець Оскар Шиндлер відкрив у Кракові фабрику з виробництва емальованого посуду. Найдешевшою робочою силою були євреї з гетто. Ті з них, кому пощастило потрапити до цієї фабрики, немов витягнули щасливий білет. Книга про страшну силу війни та непереможний людський дух, сильніший за неї. Це книга про людину, яка здійснила неможливе. Екранізація роману 1993 року здобула 7 оскарів.

Роман Юрія Винничука має два часові зрізи. Зокрема, в ньому описано події,

які відбуваються у Львові перед війною і під час війни. Чотири друга: українець, поляк, єврей і німець переживають різні — веселі й сумні — пригоди. Другий часовий зріз — це вже початок XXI сторіччя. Професор Ярош вивчає літератури, написані мертвими мовами. Він у процесі роботи дізнається про містичну практику переселення душ, яка стає можливою, якщо в момент смерті звучала відповідна музика. Загадкові ноти — і це історичний факт — звучали і в Янівському концтаборі на території Львова: «Танґо смерті», або танґо «Остання неділя» виконував під час розстрілів оркестр із в’язнів гетто. Роман здобув премію «Книги року ВВС» у 2012 році.

Схід і Захід разом! згадаємо 2014 рік

 "

День Соборності й день великих сліз, коли вранці посеред міста беззбройні люди були вбиті набоями для зупинки автотранспорту... День шоку і гніву. Ще один переломний день у революції Гідності. Забувати не можна.

Роман "НАМАЛЬОВАНІ ЛЮДИ", за словами української письменниці Міли Іванцової, саме для того й написаний, щоб не забули. Запрошуємо до спілкування! Зустріч відбудеться за посиланням: Topic: Зустріч з Мілою Іванцовою

Time: Jan 26, 2021 01:00 PM Helsinki Join Zoom Meeting https://us02web.zoom.us/j/84303425239?pwd=S1ZJL0xqcG13VUxGMlF5OGpNMUFyUT09 Meeting ID: 843 0342 5239 Passcode: 398836

Join our Cloud HD Video Meeting

us02web.zoom.us

Незабаром новинка Марини Гримич "Вугледар - 2099"

 

          В списку новинок-романів від "Читомо"   роман Марини Гримич "Вугледар -2099" Рік буде неймовірним!

«Марина Гримич вже вкотре змінює своє літературне амплуа і, давши тайм-аут «Клавкіаді», тобто циклу романів про літературне і письменницьке минуле, в своєму новому романі «Вугледар – 2099» безпардонно зазирає в наше майбутнє.

Кумедний прогностичний сюжет розгортається не в Києві і навіть не у Львові, а у двох непримітних, на погляд сучасного обивателя, локусах. Перше місце дії – Вугледар. Сьогодні це маленьке, чисте і миле шахтарське містечко в Донецькій області, а в майбутньому – це університетський і технологічний центр світового значення і надсучасна міська агломерація. Друге місце дії – Піски Удайські: нині це скромне сільце в Полтавській області, але в майбутньому йому доведеться рятувати, щоправда, в дуже оригінальний спосіб, репутацію України».

Слухаємо розділ із книги Марини Гримич " ВУГЛЕДАР-2099 "

Читання для задоволення. Леся Воронина "Пригоди голубого папуги"

"Як стати успішним": віртуальна виставка книги Оксани Тимків "Бізнес - мама"

Доля не вибирає... Пам'яті Василя Стуса

 

12 січня 2021 року бібліотека-філіал №4 на літературну онлайн-зустріч «Доля не вибирає… Пам’яті Василя Стуса» запросила прихильників творчості українського поета-дисидента  з Полтави, Києва, Волині, Миколаєва, Львова, Нового Роздолу та інших містечок, сіл України.

«… я сміливо йду за її (Долі) покликом, бо хочу бути гідним того народу рідного, який народиться завтра, скинувши з себе ганьбу вікового нидіння. І в тому народі я здобуду безсмертя". Учасники онлайн-зустріч говорили кожен про свого Василя Стуса: патріота, громадянина, романтика, поета, батька, чоловіка. Та кожна наступна розповідь, ніби продовжувала попереднього. Такий собі ланцюг поезій-спогадів-відчуттів, але міцний і нерозривний.

«Чотири літери як стиснута пружина,

Чотири літери як постріл в височінь..» Люда Пуляєва

«Він (Стус) – гора, на яку потрібно ще сходити і сходити… він у всьому був незвичайний. Таких чоловіків у кіно треба знімати …» Ірина Маркіна

«Я не співживу його віршами, але сталося набагато значиміше: я з ним – як з людиною-борцем, патріотом, особистістю» Таня Пилипець

«Як на мене, Василь Стус- культова постать в історії України» Валентина Семак

«Поезію Стуса потрібно відчувати душею» Ніна Фулга

«У мене інший Стус: людина яка любить життя у всіх його проявах» Наташа Білута

 «Как только я познакомилась с творчеством Василя Стуса, я сразу приняла его всем сердцем» Лариса Ожова

« Весь Стус у тому, що до кінця лишився НЕЗЛАМНИМ, лишився СОБОЮ. Не зрікся, не схибив, не відступив. А просто жив, любив і не набрався скверни...» Вікторія Піскова

А Василь Семенович  Стус іншим бути не міг. Для нього «жити на рідній землі і не мати змоги працювати для неї – то танталові муки…» і «жити у становищі зацькованого зайченяти, якому загрожує кожне шолудиве собача», то роль не для нього.  Не дозволив Стус зневажати себе, не втратив почуття власної гідності, за що і загинув. Та  залишив себе нам у віршах, спогадах… Зрозуміло, чому Василь Стус заслуговує на БЕЗСМЕРТЯ.

«… без чистоти душі і ясності серця віршів не буде» Василь Стус

     

"Бери од кожної пори свого життя те, що вона тобі пропонує. Вимагати од часу — і немудро, і негідно, може. Але — і не пливи за течією. Будь собою», - одна із цитат українського поета-дисидента Василя Стуса, біографію якого знає чи не кожен Українець.

Народився  Василь Семенович 6 січня у 1938 році в селі Рахнівка Винницької області, був молодшим з чотирьох дітей. Невдовзі сім’я переїхала у Донецьк аби втекти від примусової колективізації: спочатку батько знайшов роботу на хімічному заводі, за рік перевезли до себе дітей…

6 січня 2021 року, в день народження Василя Стуса, завітавши до

бібліотеки-філії №4, Олена Михайлівна Кульчій подарувала книгозбірні вишитий власноруч портрет улюбленого поета, а Торська Надія Олександрівна - книгу «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» .

У книзі  ідеться про останні п'ять років життя українського поета-дисидента Василя Стуса. Вона написана на основі архівних матеріалів КДБ про справу проти Стуса, порушену у 1980 році за участь поета в Українській Гельсінській спілці за права людини та критику радянської влади. Його було засуджено до 10 років ув'язнення і п'яти років заслання, яке він не зміг пережити.

«Поетом себе не вважаю. Маю себе за людину, що

пише вірші», - ділився думками Василь Семенович.

 Із місць позбавлення волі в 1972-1985 передавав листи друзям і рідним. Засуджені, які відбували покарання разом з ним, згадують, що в таборі Василь Стус дуже багато писав. Але міг робити це тільки тоді, коли було дозволено керівництвом. Готова неопублікована збірка із 300 поезій та перекладів залишилась у таборі біля села Кучино в Пермському краї в Росії, де він загинув, у вересні 1985 року.

         Про великого українця та поета запрошуємо поговорити на літературній онлайн-годині «Доля не вибирає. Пам’яті Василя Стуса», яка відбудеться 12 січня 2021 року о 13 год. на платформі ZOOM за посиланням: Join Zoom Meeting

https://us02web.zoom.us/j/85715248247?pwd=STJwZWhPTmErSVVTaENBM0xHWEhuUT09

Meeting ID: 857 1524 8247

Passcode: 979753

Join our Cloud HD Video Meeting

 

Читайте! Надихайтеся! Мрійте! Життя цікаве!

 5 січня 2021 року відбулася  бібліотечна онлайн-година «Літературними стежками».

Чим пропонує наша  бібліотека заповнити вільний час молоді, підліткам? Чи дійсно читання стає «архаїчним»? Чи може книга допомогти здійснити мрію? Змінити погляди на життя?

Ми чекаємо чудес від будь-кого. Тільки не від себе. Ми боїмося вийти із зони комфорту. А навіщо виходити? Ми не читаємо, бо хтось сказав, що це немодно!  

Але мріяти-то ми вміємо! І змінити життя хочемо. Саме про це говорили із підлітками на зустрічі: про вміння перетворювати мрію в реальність, як отримати правильний результат. Що таке невпевненість і страх? Чому треба вчитися правильно ставити собі запитання, визначати пріоритети? Розмірковували над правилом «одна година на день» і про дуже просту філософію життя, чому письменники пишуть книги про підлітків і чи «може бути це нам цікаво».

Анастасія Нікуліна, Сергій Гридін, Валентина Захабура,

Тетяна Рубан, Оксана Сайко, Андрій Бачинський, Наталка Щерба, Оксана Лущевська, Марина Павленко, Олександр Зубченко – відомі  українські письменники, які мають дітей підлітків або самі в підлітковому віці були далеко не ідеальними, розповідають  про життя юнаків і дівчат. Романтичні історії, пригоди, детективи, фентезі, історичні …

Спробуйте! Не відкладайте на потім! Всього одну годину на день приділіть читанню, зробіть це правилом свого життя, відчуйте насолоду від читання. Зробіть перший крок і пам’ятайте про нашу розмову: «Шлях завдовжки тисяча миль починається з першого кроку» Читайте! Надихайтеся! Мрійте! Змінюйте своє життя! Вам усе вдасться!

 

Новрічно-різдвяний десант "Намалюйте нам Різдво!"

 4 січня 2021 року  бібліотека-філіал №4 стала свідком справжнього дива: юні школярики ЗОШ 23 здійснили до улюбленої книгозбірні справжній новорічно - різдвяний десант, щоправда, онлайн.

Діти готувалися до грандіозної «висадки» серйозно, адже всім хотілося намалювати своє Різдво. Малювали не пензлями-фарбами, а словами віршів, колядок, коротеньких оповідок, теплих  спогадів. Вигадливі, допитливі, неймовірно милі  школярики творили справжні дива, щоб  всім разом відчути дух Різдва, щоб поринути у справжню мальовану казку.

«І відчути різдвяний дух дуже просто!» - переконалися юні «десантники», коли разом з бібліотекарем здійснили мандрівку сторінками чарівної книги «Диво на Різдво». Цю мить  потрібно просто відчути! Коли передріздвяні  зорі сяють яскравіше, а зимове повітря набуває казкового присмаку починаються найцікавіші пригоди з особливим святковим настроєм. Тоді поряд із героями відчуваєш красу та магію свята. 

Десять зимових добрих авторських  казок про несподівані пригоди і чарівні подарунки переконають і дітей, і дорослих, що навіть найбільші дива стають можливими. Кожний відчує, що «ці історії солодкі , як мандаринки, зігрівають, як імбирний чай із медом, дарують надію, як перша різдвяна зірка»  Щасливого всім Різдва!