І книга, і розмова однаково цікаві й корисні.
Більшість з нас вважають себе чесними людьми, але насправді
ми всі брешемо. Приклади нечесної поведінки можна зустріти всюди - в різних
містах, навчальних аудиторіях та на робочих місцях. Ніхто з нас не має
імунітету проти брехні, будь то «блага брехня во спасіння» або дрібні махінації.
Темою сьогоднішньої розмови з елементами гри стала НЕПРАВДА.
Епізоди із книги, дослідження психологів, психологічні експерименти спонукали присутніх замислитися над своїми уявленнями про правду, брехню і, можливо, переглянути їх. До розмови долучилася медіатренерка Олена Бурім, яка має чималий досвід спілкування з підлітками.
«До фейків і
маніпуляцій вразливі абсолютно всі, просто у кожного є своя межа і свій тригер,
тобто та тема, яка бентежить. Коли якась інформація зачіпає емоцію людини, вона
поширює дезінформацію як правду. Всі фейки мають на меті
відключити у користувача раціональне мислення та увімкнути емоцію – викликати
страх, паніку, гнів або й сміх.
Цікава розмова розгорілася навколо сайтів-сміттярків. З’ясувалося,
що більшість користувачів не розуміє шкоди від сайтів-сміттярок або не здатна
їх розпізнати.
Таких сайтів є сотні або й тисячі. Вони створені для того, щоб заробляти гроші, і публікують так звані новини на різноманітну тематику. Кожен перехід на такий ресурс приносить йому прибуток. Сміттярки анонімні.
У них немає редакцій, немає журналістів, які мали б
відповідати за ті матеріали, які вони публікують. До речі, пані Олена
зауважила, що багато цікавих фактів про фейки та маніпуляції дізналася саме із
книги Марини Кафтан «Історія брехні. Як ми обманюємося».
«Цю книгу повинен прочитати кожен. Вона здатна навести читача на роздуми про правду і брехню, про фейки, шахрайство, маніпуляції. Найцінніше – як їх розпізнати та «не попастися на крючок».