Частіше дивіться на зірки. Зустріч із Олесею Максимець.

      

 Нещодавно у бібліотеці  відбулася творча зустріч із луцькою письменницею Олесею Максимець, добре відомою читачам книгозбірні за романом «Щит із неба»

Її нову книгу «Частіше дивіться на зорі» називають сімейною сагою з таємницями минулого.

 Історія охоплює період від часів Другої світової війни, коли нащадків баби Фекли нібито настигло родинне прокляття через захований глечик із золотом загиблого аптекаря Мойші, і до 2010 року. Саме така двоплановість сюжетної розповіді, завдяки якій події Другої світової війни несподівано гостро відлунюють на початку третього тисячоліття, додають роману інтриги.

Сюжет поєднує драматичне минуле, паломництва до святих місць, пошуки себе, молитви, родинні таємниці, переосмислення минулого.

«Насправді більшість героїв книги створені на основі реальних людей. Звичайно, є художня обробка, художні домисли, але багато персонажів мають своїх прототипів», – повідала письменниця  історію створення роману.

Олеся Максимець  своїм вмінням розповідати, створила живу емоційну атмосферу спілкування, змушуючи присутніх забути про реальність і повністю зануритися в історію. У романі «Частіше дивіться на зорі» кожен знайде  своє:

 і романтичне, і болюче, і філософію, і життєву мудрість.

Із відгуків:

«Роман одночасно тонкий і провокативний. Написаний так  майстерно, що здається простішим, ніж є насправді»

«Книга відповідає головному критерію хорошого роману: ви хочете продовжувати перегортати сторінки, щоб дізнатися, що ж буде далі»

Довірлива розмова та щирість гості спонукали шанувальників «родинних саг» до власних роздумів, відвертого діалогу. Упродовж зустрічі було тепло, зворушливо та й посміятися було над чим.

Гостя з Луцька розповіла, що на вибір назви роману, надихнули слова православного священника, богослова та філософа Павла Флоренського, репресованого радянською владою.

«Частіше дивіться на зірки. Коли буде на душі погано, коли вас скривдять, коли що не вдаватиметься, коли прийде на вас душевна буря – вийдіть на повітря і залишіться наодинці з небом. Тоді душа заспокоїться».

Уважність помножена на творчість. 4-й сезон арт-майстерні з Ларисою Гецелевич відкрито!

      

   Ситуації, пов’язані з тривожністю, дратуванням та смутком, що викликає негативний, пригнічений, депресивний стан, трапляються не лише з дорослими.

Попередити появу відповідного явища та нейтралізувати його прояви дітлахам допоможе так звана антистресова іграшка.

Можна легко зробити популярні іграшки-антистрес своїми руками з простих підручних матеріалів, таких як повітряні кульки, папір, крохмаль або губки. «Створення таких поробок, - вважають вихованки арт-майстерні, -  це не лише економно, але й чудовий спосіб розважитися та проявити креативність».

Папір, кольорові олівці чи маркери, прозорий скотч, синтепон та бажання творити помножені на уважність – ексклюзивна іграшка готова.

Як зробити? Намалюйте та виріжте дві однакові деталі (наприклад, котика, пончик чи авокадо). Повністю обклейте їх скотчем з обох боків. Склейте деталі по краях скотчем, залишивши невеликий отвір. Щільно набийте іграшку синтепоном та заклейте отвір. При стисканні сквіш плавно повертатиме форму.

Такі іграшки будуть чудовим подарунком друзям чи меншим братикам-сестричкам.  Вони приємні на дотик, їх можна м’яти, розминати, скручувати та гладити, отримуючи при цьому позитив, емоційну рівновагу.

Терапевтична дія цих іграшкових антидепресантів зумовлена не стільки їх симпатичним та привабливим виглядом, скільки специфічними тактильними властивостями.

М'яка паперова іграшка, яка після стискання повільно повертається до початкової форми, здатна відволікати дітей, формуючи в них гарний настрій, розважати й веселити їх.

До того ж, виготовлення іграшок-антистресів своїми руками - це чудовий спосіб не лише заспокоїти нерви, але й весело та креативно провести час наодинці або з дітьми.

"А поки письменника читають, він живий" Вікторія Амеліна

       

 У бібліотеці-філії №4 відбувся показ та обговорення документального фільму-розслідування «Записи під вишнею», який розповідає про викрадення, пошуки та вбивство російськими окупантами українського дитячого письменника Володимира Вакуленка.

Він народився і мешкав із сином у селі Капитолівка, що неподалік Ізюма. Коли у 2022 році Харківщину окупували, чоловіка викрали з дому. Більше рідні його не бачили. Передчуваючи лихо, Володимир розповів сім’ї про свій щоденник, закопаний під вишнею та попросив знайти записи після звільнення села від рашистів.

«Щоденник Володимира Вакуленка-К. – болючі й правдиві записи, які вмістили в себе його думки та спостереження від початку повномасштабного вторгнення і під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівка на Харківщині. Як воно – жити в окупації? Якими стають люди? Що відкривається перед очима та в серці?         «

Після звільнення Ізюмщини від окупантів щоденник Володимира знайшли його батько та письменниця Вікторія Амеліна, яка стала авторкою ідеї виходу тринадцятої книги Володимира Вакуленка. Оригінали записів зберігаються у Харківському літературному музеї.

Напередодні перегляду фільму бібліотеці подарували книгу «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»

До книжки ввійшли щоденник окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

Обговорення фільму та презентація книги були болючими, але змістовними.

Творцям фільму вдалося розшукати свідків подій, відновити хронологію викрадення і додати деталей до моторошної картини знищення російським народом нашої нації. Крім того, у фільмі звучать уривки з щоденника. Які читає Тарас Чубай, улюблений музикант Володимира Вакуленка, вокаліст гурту «Плач Єремії». Авторка розслідування журналістка Катерина Лихогляд.

Малим дітям про все на світі.

«Малим дітям про все на світі» - це дитяча пізнавальна книга Сашка Дерманського, написана у формі понад 70 коротких казкових історій для малечі. Книга пояснює складні речі простою мовою через казки. У своєму «сашкодерманському» стилі невимушено й цікаво, зрозуміло й захоплююче відповідає на численні запитання маленьких чомусиків: хто має вуха на ногах, навіщо треба спати, звідки взявся метелик, чи всі птахи літають та багато-багато інших. Книга подарує дорослим і малечі приємний час теплого родинного спілкування, збагатить уявлення дітей про довкілля і навчить їх ставитися до всіх і всього з любов’ю та розумінням.

Шлях героїв зітканий з боротьби та рішучості.

 

 
 Літній сезон зустрічей у читацькому клубі «Я бачу, вас цікавлять книжки», який діє у  бібліотеці-філії №4,  закінчився обговоренням роману Філіпа К. Діка «Убік».

Коли обговорення роману є неоднозначним, це зазвичай означає, що книга зачепила складні теми, мала суперечливий фінал або неоднозначних персонажів. Саме такі твори залишаються в пам'яті найдовше, адже вони змушують до обговорень.

Про роман «Убік» (Ubik) Філіпа К. Діка дискутувати можна годинами.

Автор вибудовує захопливий детективний сюжет, подає оригінальний зразок сучасного трилера, майстерно жонглюючи деталями, не надто захоплюється людськими  характерами своїх героїв. Є трохи жахливого відтінку. Це не зовсім жах та є чудовим доповненням у будь-якому випадку.

Як і у більшості найкращих своїх романів, в «Убіку» під покровом науково-фантастичного сюжету Філіп Дік зумів змалювати людську драму, сповнену боротьби, страху, відчаю, але і надії.

Події розгортаються у майбутньому, де існують корпорації телепатів та антителепатів. Після вибуху під час місії на Місяці команда агентів (інерціалів) повертається на Землю і помічає, що світ навколо них починає дивно старіти й розпадатися, а померлий керівник починає надсилати їм послання через монети, цигаркові пачки та графіті. Єдиний порятунок від цього розпаду - загадковий «Убік».

Латинське слово ubique (від якого походить слово «убік») означає «повсюди», «скрізь», «у кожному місці». Або як наголосив модератор «всюдисущий».

Обговорення роману було складним, суперечливим, але змістовним і цікавим.

Що найбільше здивувало в романі?  

«Філіп Дік  змушує читача (і самих персонажів) замислитися, що межа між реальністю та нереальністю є надзвичайно тонкою»

Ще раз про книгу Дзвінки Матіяш «Дорога Святого Якова»

 

Шлях святого Якова - це один із найвідоміших паломницьких маршрутів у світі. Його кінцева точка - місто Сантьяґо-де-Компостела в Іспанії, де, за переказами, похований апостол Яків (іспанською Сантьяго), один із дванадцяти учнів Христа. Історично це був християнський шлях покаяння й очищення душі. Восени 2013 року Дзвінка Матіяш, відома українська письменниця та поетка, разом зі своїм чоловіком Євгеном вирушили у путь, щоб здолати дорогу святого Якова. Загалом їхнє паломництво тривало 42 дні. Свою книжку про Дорогу Дзвінка Матіяш побудувала у формі щоденника. Це книжка-дорога, яка відкривається повільно, поступово, як справжнє паломництво. Кожен розділ - це денний маршрут, який вони з чоловіком проходили від однієї альберги до іншої, де вказана дата, назви початкового та кінцевого населених пунктів та кількість пройдених за день кілометрів. Авторка описує все, що відбувається з ними на цьому шляху, описує людей, яких вони зустрічають, умови в яких доводиться влаштовуватися на нічліг. А головне – авторка щиро ділиться своїми відчуттями та емоціями під час долання дороги. Але це не просто щоденник мандрівки. Дзвінка Матіяш поєднує документальні нотатки з художніми новелами, що робить книгу чуттєвою, ліричною, відвертою. Це книжка-розмова. Тиха та ненав’язлива. «Вона не вчить, - поділилася враженнями Галина Новосад. - Вона просто йде поруч, дозволяючи читачеві розпізнати власний ритм, біль і прозріння. Бо іноді вчасна тиша лікує краще, ніж наймудріші слова».

Шаховий клуб "Інтелектуал"

 Не зважаючи на тривоги, турнір із шахів відбувся! Задоволення від гри отримали всі: діти і батьки, переможці і ті, для кого це був перший турнір. З медалями, призами, грамотами учасники розходилися з щасливими обличчями. Перемога - це важливо, але віра у власні сили, досвід гри, мовчазна підтримка батьків, оплески та привітання мотивують до навчання, занять, нових турнірів і майбутніх перемог.

Запрошуємо у понеділок і четвер. початок занять о 15 год.

Благодійний фонд «Бібліотечна країна» подарувала 30 новинок.