Знай та пишайся!

 

Книга  «Українці у світі: 33 правдиві історії» Назара Розлуцького, що вийшла у видавництві «АССА», написана для молодшого шкільного віку.

Та незалежно від віку знайшла своїх шанувальників і серед дорослих.

У 2022 році книга увійшла до коротких списків премії "Топ Барабуки" та Всеукраїнського рейтингу "Книжка року".

«Ця книга розповість вам про нашу гордість, українців і їхніх нащадків, яких добре знають і дуже шанують у світі», - пише у передмові автор книги, історик, дослідник українського визвольного руху та української діаспори, поет і прозаїк Назар Розлуцький.

Це короткі життєві історії про українських жінок і чоловіків, що їх доля розкидала по всьому світові, але вони щонайменше не забували, якого є роду. Починаються оповіді з французької королеви Анни, котра народилася майже тисячу років тому в Києві, і закінчуються розповіддю про знамениту кінозірку Мілу Йовович.

Це короткі замальовки про мандрівників, науковців, правителів і невгамовних авантюристів. «Усі вони проживали й прославилися в інших державах. Усі вони з різних причин змушені були покинути рідну землю або вже й народилися за кордоном. Хтось із них був українцем, у когось українцем був батько або мама, у когось - тільки дідусь чи бабуся. Але всі вони пам’ятали про те, що в їхніх жилах тече бодай частка української крові»

Всього декілька таємниць із книги.

Христина Фріланд, працюючи в канадському уряді, залишається вірним другом Україні, а її активна позиція сприяє здруженню між українським і канадським народами.

Зірка французького й світового балету Сергій Лифар, залишившись «персоною без громадянства», говорив: «Я – українець, і цим пишаюсь».

Тайхо Кокі, за небувалі досягнення в боротьбі  японці називають великим йокодзуною. Видатний японець, дізнавшись про своє українське коріння, «відвідав село Рунівщину, де колись стояла дідова хата та взяв грудку землі з обійстя.»

Кожна оповідь супроводжується ілюстраціями, які зробили студенти й викладачі Харківської державної академії дизайну і мистецтв, що робить видання красивим і цінним. 

 

Літературні середи з Марфою Буторіною. Дитяча сторінка

Віршована казка – це справжня радість для дітей. Адже такі казки легко читаються, легко запам’ятовуються, легше сприймаються.

Діти люблять читати віршовані казки самостійно, їм подобається слухати їх від батьків. Пропонуємо Вашій увазі збірку віршованих казок Наталі Забіли.

«Усе, що я робив – я робив для України» Омелян Пріцак

 

Ми мало знаємо про людей, які творили незалежну Україну, перебуваючи за кордоном. Тих, що були вимушені покинути рідну землю, але не відвернулися від неї, а зберігали памʼять, розповідали світові її непросту історію.

Книга «Омелян Пріцак: повернення до України», яка нещодавно вийшла друком у видавництві Олександра Савчука, відкриває цикл переглядів літератури «Повернення із забуття».

Омелян Пріцак - один із найвидатніших українських істориків XX століття. Він один із небагатьох присвятив своє життя дослідженням зв’язків і взаємовпливів між Україною і світом Сходу. Діяльність Пріцака, який був професором німецьких й американських університетів, зокрема Гарвардського, здобула світове визнання.

За своє життя Омелян Пріцак був громадянином шести країн, але завжди залишався українцем. Вважав, що маємо вивчати своє коріння, бо без цього знання будемо постійно наштовхуватися на перепони і не зрозуміємо України.

Науковець був переконаний, що про Україну мають знати в центральних університетах світу. Саме завдяки йому Гарвардський університет і до сьогодні залишається центровим місцем українських студій, поширених у світі.

За його ініціативи, починаючи з 60-х років, українська громада Північної Америки збирала кошти на створення українознавчих кафедр при Гарвардському університеті, які функціонують досі.

У книзі «Омелян Пріцак: повернення до України» зібрані інтерв’ю та дописи історика, оприлюднені від часу його повернення до України на початку 90-х. Цінним доповненням до видання є фотографії видатного вченого та автобіографічні нариси, де Омелян Юхимович ділиться спогадами, думками.

Із юних років Пріцак надзвичайно цікавився історією, географією, східними мовами. Приблизно з 15 років він перебував під впливом наукових праць Михайла Грушевського.

Омелян Пріцак наголошував: «Щоб розповісти про Україну світові, щоби зрозуміти Україну, треба знати всесвітню історію». Щоб читати першоджерела, треба знати мови. Омеляв Пріцак знав їх – 51.

Коли його запитали: “Нащо вам та україністика? Ви ж  визначний тюрколог!” – Пріцак відповів: “Усе, що я робив, – я робив для України”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фантастика в Україні - явище давно не з області фантастики.

 

Читачі бібліотеки-філії №4 мали чудову нагоду познайомитися та поспілкуватися з українськими письменниками-фантастами, які відвідали Полтаву в рамках проєкту «Фантастичні meetings».

Відчуття – ніби побували в інших світах. Це були  вечори неймовірних занурень у історії, що відбувалися чи відбуватимуться, а інколи – відбуваються у нашому світі чи в зоряних Галактиках.

Українська фантастика є багатогранною за формами та методами трансформування реальності. Від альтернативної історії, як в романі «Стожар» львівської письменниці Ярини Каторож, до космоопери «Стрибок у безодню» харківського фантаста Андрія Ворона чи кіберпанку «Нагострені леза» Наталки Ліщинської.

Олена Кузьміна презентувала захоплюючий містико-фантастичний та водночас психологічний роман «Морок над містом», який здивував читачів оригінальним підходом до теми надприродних явищ.

Харизматичний письменник Андрій Новік завітав  із презентацією другої книги із проєкту «Книга змін» - романом «Закон третьої крові». Перший роман «Медальйон трьох змій» вже відомий читачам бібліотеки. Тому серед присутніх зібралося багато молоді – шанувальників сучасного українського фентезі.

Однією із найяскравіших представниць нової генерації українських фантастів літературознавці називають Світлану Тараторіну. Всього за рік її роман «Дім солі» про постапокаліптичний Крим  став бестселером. Письменниця народилася в Криму, добре знає його історію. Тому затишна атмосфера зустрічі наповнювалася легендами, міфами, викликала співпереживання за долю Криму.

Молода українська письменниця  Ольга Коваль, літературний псевдонім якої Айя Нея, у своїх творах  поєднує фентезі та містику, альтернативну історію та горор, романтику та пригоди. Її книги обожнюють читати підлітки.

Проєкт «Фантастичні meetings» фінансово підтримав полтавський бізнесмен Андрій Гурник, що дало можливість  запросити до бібліотек міста письменників-фантастів з різних міст України. Всі новинки, презентовані упродовж зустрічей, тепер є у бібліотеці, активно читаються та обговорюються не тільки любителями фантастики, а й всіма, хто цікавиться атмосферними історіями, детективними сюжети, легендами й міфами.

На завершення кожної зустрічі учасники презентації мали змогу поспілкуватися з письменниками особисто та придбати книги з автографом  авторки.

Перебування відомих гостей у Полтаві змістовним і цікавим зробила завідувачка філією Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського, екскурсовод Марина Голубнича.

 

 

 

 

 

Літературні середи з Марфою Буторіною

«Не можна писати фантастику, читаючи тільки фантастику». Зустріч з Андрієм Вороном.

 

У бібліотеці-філії №4  відбулася творча зустріч із Андрієм Вороном, який завітав до читачів книгозбірні з презентацією роману «Стрибок у безодню».

Андрій Ворон - письменник - фантаст, ютуб блогер, відомий любителям настільних ігор як творець варгейму Verge Of War (Межа війни). Це масштабна настільна гра з мініатюрками, десятком сторін конфлікту, кожна з яких має «свої унікальні механіки та підфракції».

Роман «Стрибок у безодню» - це  книга – мандрівка в наддалекі космічні світи, міжгалактичні подорожі, зоряні десанти, поважні адмірали, часові переміщення, мезонові поля… Це всесвіт, у якій  десятки сил змагаються за владу в зоряних Імперіях Людей та Чужинців. Інтриги, підступи, шляхетність, могутні доми та піратські ватаги, а головне - Зірки, незліченні та нескінченні. Дев’ять науково-фантастичних новел, об’єднаних одним сюжетом, спільними героями.

Події  відбуваються після того, як людство помалу оговталось від наслідків Третьої Світової Війни. Не важко здогадатись, що Україна у ній була чи не епіцентром гарячих подій. Колективний Захід наважився на боротьбу, коли  Гельсінкі  були обстріляні ракетами, а  по США було здійснено декілька ядерних ударів, що мало не знесли Лос-Анджелес...

«У свою космооперу я старанно домішував дух авантюризму та пригод Стівенсона, Лондона, Хаґґарда та звісно ж Жуля Верна. Мене захоплюють історії про першовідкриття, таємничі загублені міста та піратські скарби», - відповідав на запитання читачів Андрій Ворон. Говорили про Всесвіт, цивілізації, раси. Читачам було цікаво все, адже оповідач навіть складні терміни пояснював просто й цікаво. Про Галактику з її нескінченою кількістю загублених планет, забутих цивілізацій, таємниць та загадок.

Де правда¸ де вигадка? «Я захоплююсь астрофізикою та квантовою механікою, тож рясно додавав до своєї вигадки різноманітні наукові факти».

Запитання від модератора та читачів зустріч зробили цікавою, змістовною, атмосферною. Відверті відповіді гостя дозволили пролити трохи світла на його письменницьке життя.

 

Дарування книг у бібліотеку – це давня форма доброчинності, для бібліотеки - це надійне джерело поповнення фонду.

 

У бібліотеці відбувся день нової книги як підсумок 6 місяців дії акції «Подаруй цікаву книгу бібліотеці».

На переглядах літератури «Спогади та реальні історії», «Романтичне фентезі», «Книжка має відзнаку», «Новинки КСД», «Детективні історії» та «Екранізовано!» було представлено 92 книги  українських і зарубіжних письменників.

Взагалі за термін дії акції  бібліотека додала у свою скарбницю 331 нову книгу, подаровану читачами. Ще 34 комікси подарувало книгозбірні видавництво «Мольфар», 22 дитячі новинки – участь  у проєкті «Книжкова валізка».   

Акцію «Подаруй цікаву книгу бібліотеці» ініціював меценат і друг бібліотеки полтавський бізнесмен Андрій Гурник. Кожна нова книга отримала наліпку, на яких дарувальники залишають свій підпис, ім’я чи побажання.

До речі, розробник дизайну наліпок та плакату Роман Івановський використав один із орнаментів Василя Кричевського. Вишукане оформлення привертає увагу читачів і мотивує до  щедрих поривів. Подарована література створює особливий простір для міркувань.

Серед ТОП новинок в цей день - бестселери світових авторів та книги, які отримали міжнародні премії та відзнаки. Українська й зарубіжна література від Видавництва Старого Лева,  класика від «Віхоли», життєві історії та детективи від КСД, романтичне фентезі від «РМ» стали справжнім бальзамом для читачів. Нові книжки відображають тренди сучасності, відкривають нових авторів та пропонують свіжі погляди на світ.

Книги з перегляду  «Наш Формат» відкривають нові світи, досліджують глибини людських потреб і мотивують до пошуку відповідей на найважливіші питання життя.

Упродовж дня нової книги читачі знайомилися з новинками та їх авторами, слухали інтерв’ю з улюбленими письменниками, відкривали нові імена світової та вітчизняної літератури, спілкувалися, обговорювали книги й події.
Перегляд літератури «Незабаром!» акцентував увагу присутніх на новинках, подарованих письменниками з надією на майбутні зустрічі й спілкування з авторами. Серед них - повість «Тимчасово переселені» Тетяни Рубан, збірка «Свіча» Андрія Дурунди, роман «Довга зима» Ольги Калини, «Закоlот» Володимира Кузнєцова.
Бібліотекарі підготували дайджест новинок українського книжкового ринку. Читачі прийняли виклик і вже 7 новинок є у бібліотеці. Ще 7 книг подарувала відома книжкова блогерка Instagram  liubava.hromak

 

 

 

Роман обов'язковий до прочитання, але варто підібрати відповідний настрій.

           

 У бібліотеці-філії №4  відбулося чергове засідання книжкового клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки».  Дві години вирував шквал емоцій, які викликав роман «Колекціонер» Джона Фаулза.

Книга з’явилася 1963 року та швидко зацікавила не тільки читачів, але й режисерів. Екранізація відбулася вже через два роки.

 Відома психологічна драма з елементами трилера, у якій автор підняв важливі психологічні та соціальні питання, не втратила актуальності для нинішнього покоління.

Мова йде про звичайного чоловіка, банківського клерка. Простий співробітник банку на ім’я Фредерік Клеґґ стає володарем значної суми грошей, вигравши на тоталізаторі. Він має шанс увійти до світу «обраних», відчути смак багатого життя, задовольнивши всі свої потреби. Та гроші не підносять його над маленькими людьми, залишаючи його в полоні обмеженості. Він колекціонер метеликів, але спіймані та наколені на шпильки метелики не заповнюють обмежений світ Клеґґа. Об’єктом наступного полювання стає студентка-художниця Міранда Грей, що не тільки є уособленням краси, а й сама створює її. Юна чарівна дівчина замкнена в підвалі того, що має маніакальне бажання «мати красу». У романі відсутні сцени  насильства чи знущань.  "Колекціонер" - це не просто повість про маніяка. Це книга про зіткнення двох світів, двох світоглядів, двох людських типів, двох крайнощів. Роман Фаулза - це радше застереження, ніж повчання.

Запитань роман у присутніх викликав більше, ніж відповідей.

Розмови про внутрішній світ героїв, про обмеженість і духовну бідність, почуття переваги й влади. Змістовна вийшла розмова про покоління «нових людей» у романі та у площині сучасності. «Нові люди – це новітня форма убогості. У бідних немає грошей, а у цих - душі»

Модератор зустрічі Дмитро вишукував все нові й нові факти для обговорення роману. До прикладу, споживацтво, адже у романі є ще один герой С.Л. ?

Як підсумок зустрічі: роман «Колекціонер» обов'язковий до прочитання, але варто підібрати відповідний настрій.