неділя, 7 серпня 2022 р.

Цікава, смачна, корисна, запашна, весела книжка! І хрумтить!


  


 
 Літературно-мистецькі посиденьки, які відбуваються у бібліотеці-філіалі №4, об’єднують  цікаві ідеї – спільні читання, обговорення подій, книг і творчість. І від усіх занять отримують задоволення і діти, і батьки.

Слухаючи казку чи оповідання, діти тренують пам’ять, увагу та уяву. Створюючи ілюстрації до казок чи поробки,  розвивають фантазію, творчість,  ще й дрібну моторику. А обговорюючи книги хлопчики та дівчатка навчаються висловлювати власну думку, уважно слухати  та поважати міркування інших.

І, що дуже важливо, цікава книга. «Казки-вітамінчики», які написала Наталія Чуб, добре відомі школярам. Для малечі та їх батьків – чудове відкриття! Відома дитяча письменниця та психологиня вважає, що її книги допомагають прищепити дитині гарний смак, любов до читання і творчості. 

Спробували ми на посиденьках розібратися, що ж такого цінного в книгах пані Наталії. Чому вчать «Казки-вітамінчики»?

Загадки-розгадки, для старших – головоломки, шаради – і вже за 15 хвилин, ми вияснили всіх героїв збірки казок. Груші, помідори, полуниці, огірочки, сливи, цибуля, кукурудза – це не просто овочі та фрукти. Це справжні скарби, бо вони наповнені вітамінами та корисними мікроелементами. 


А найцінніший скарб – це чарівна книжка «Казки-вітамінчики»! До речі, і для батьків, і для дітей. Мамам і татам книга дасть невеликий перепочинок і задоволення! По-перше – читаємо веселі історії та казки! По-друге, разом з дітьми можемо провести цікаво дозвілля! На літературно-мистецьких посиденьках все нам під силу. 

Зробили полунички, дізналися скільки цікавого про овочі та фрукти. А ще отримали домашнє завдання, яке діти виконують із задоволенням. Вітаміни – дітям, а нам -
 малюнки. Навіть не малюнки, а картини!

Ще одну таємницю дізналися на посиденьках діти й дорослі. У бібліотеці є ще дві книги  Наталії Чуб: «Казки - пластилінчики» та «100 батьківських «Чому?»

 

 

«Друже мій, не зневажай байок!

 


Байки, притчі, легенди, філософські трактати – Григорій Сковорода залишив нам багатющий спадок, котрий не втрачає актуальності й досі.

 Є така думка, що наші діти не дуже люблять вчити та читати біографії письменників. Спробували вияснити у наших читайликів під час літературно-мистецьких посиденьок, присвячених життю та творчості Григорія Савича. «Є таке… не цікаво написано», «де народився, де вчився – одне й те саме», «нічого цікавого – всі біографії ніби однаковісінькі».  

Можливо. Та тільки це не про книгу Леоніда Ушкалова "Сковорода від А до Я", яка вийшла у Видавництві Старого Лева. Цікаві факти з життя Григорія Сковороди розкажуть про те, чого не дізнаєшся з біографії. Словом, книга написана у стилі пліток, що робить її не тільки дивакуватою, але й змістовною, цікавою для дітей і дорослих також.

Упродовж посиденьок, завдяки цій бомбезній енциклопедії, ми пригадали все, що знали про Григорія Савича. Ще й багато всіляких цікавинок про нього.

 Книга «Сковорода від А до Я» ніби по секретику передає якусь надзвичайну інформацію, стає неймовірно цікаво дізнаватися  біографію. «Сковорода тут дуже близький і зрозумілий», «Він перестав бути дядьком із смішною зачіскою», «Він дивує і вражає», «Про нього хочеться комусь розповісти», «Його починаєш розуміти».

Після розмов про самого Григорія Савича  його байки  стали зрозумілими та цікавими дітям.

 Неймовірна літературна мандрівка сторінками книги «Байки» видавництво «VIVAT» з сучасними  ілюстраціями Інокентія Коршунова надихнула і дітей, і дорослих на читання творів та створення малюнків. Герої байок оживали на аркушах паперу. Зупиняти їх у творчості та натхненні ніхто й не збирався. Обговоренню  почутого, побаченого та намальованого також: «Григорій Савич мене надихає», «я знаю який вигляд у буфона», «ні, цей кіт повинен усміхатися» …

«Друже мій, не зневажай байок! – писав Григорій Сковорода. - Нема нічого смішнішого за розумний вигляд з порожнім нутром і нема нічого веселішого за смішне обличчя з прихованою серйозністю»





 

четвер, 28 липня 2022 р.

Ми ніколи не вміли здаватись…

             


Для українського народу становлення національної державності відбувалося досить складно й упродовж тривалого часу. Однак, незважаючи на всі труднощі, Українська державність укріпилася і має свою давню історію.

Це фактично історія національно-визвольної боротьби українського народу за свою державу. Як пояснити дітям, що наша державність має тисячолітню історію та чому її потрібно захищати?

Про тему літературних посиденьок, які відбулися в бібліотеці-філіалі №4  27 та 28 липня, ніхто не говорив. Але як виявилося всі знали. Діти знали про День Української Незалежності.

 Говорили про державу і державність, про давній Київ і Хрещення Київської Русі, про козацьку державу.  Намагалися зрозуміти, чим держава відрізняється від інших організацій. Спробували створити свою державу – не вийшло. Не відповідає наша спільнота ознакам держави.

"Це так пишуть в книжках, - категорично заявила  Софійка. - А не було б наших ЗСУ, то не було б нашої держави."

Не погодитися було неможливо. «Якби не наші захисники, ми б спокійно б не спали». «Війна – це страшно. А вони не бояться». «Вони мужні й сміливі». «Мій дядя зараз на передовій. Всі переживають, а він каже: «Все буде добре»…


Діти ділилися своїми думками, виготовляючи різнокольорові конвертики. Писали листи захисникам, мудрували над побажаннями. Разом з майстринею Надією Сергіївною вирізали й клеїли жовто-блакитні сердечка з фоамірану.

Найбільше вразили щирі побажання. «Дякую вам за спокійний сон!» «Віримо у вас, любимо, чекаємо» , «Спасибі за мужність, за те, що Ви є!» Ви вже наші Герої!», «Ви найсильніші та найкрутіші у світі», «Чекаю Вас в гості. Тимофій». А Тимофію тільки незабаром виповниться 6 років. І виготовив він власноруч аж шість конвертиків. Побажання писав сам, тільки підказали деякі букви. Сказав, що ще прийде сердечка робити. Бабусю приведе, щоб більше листів надіслати нашим воїнам. Підростає покоління, яке вже знає, що свою незалежність та державу треба оберігати! Пишаємося!







пʼятниця, 22 липня 2022 р.

Два кольори - одна держава.

  


   У кожного по-різному проявляється патріотизм. Один зробив татуювання з тризубом, другий поставив на робочому столі синьо-жовтий прапорець, третій одягає вишиванку не тільки на свята, а й у будні. Бувають такі, хто зовні не демонструє, проте є справжнім патріотом своєї країни.  Цікавляться історією рідного краю, шанують пам’ять предків, виховують дітей гідними людьми. Такі серйозні питання обговорювали юні читачі бібліотеки-філіалу №4 упродовж літературно-мистецьких посиденьок.

Слідуючи настановам Юрка Журавля, відомого всім художника – ілюстратора, автора альбому-розмальовки «Знай наших», малюнки наших читачів сміливо мандрують разом із маскувальними сітками до наших захисників.

Про патріотизм судять не по словах, а по справах людини. Сьогодні, як ніколи, кожен українець  активно працює заради нашої держави. Не всі можуть йти на війну, але кожен може зробити будь-який, навіть маленький внесок у становлення незалежності - допомагаючи солдатам, беручи участь у волонтерській діяльності та акціях, спрямованих на збір грошей та речей для армії.

Дитячими руками сплетені браслети жовто-блакитних кольорів незабаром будуть  на передовій.

Сьогодні говорили про давні історичні зображення козацьких прапорів, про символіку кольорів на прапорах різних країн. Тому бажання дітей зрозумілі: зробити браслети червоно-білими та із білих і синьо-зелених стрічок. Це кольори прапорів наших польських друзів та Полтави.

Діти розповідають:

«З давніх часів і по сьогоднішній день прапор - символ незалежності народу і держави. Прапор кожної країни є унікальним, і кожен з них символізує щось своє. І колір також»

«Синій колір символізує ясне небо, а жовтий — стиглі пшеничні поля».

«На польському прапорі містяться два кольори — білий  і червоний.

Вони в точності відповідають кольорам державного герба: білий — білому

 орлу , червоний колір — фону герба».

«У геральдиці білий колір  означає бездоганну чистоту, святість, а червоний - символ вогню, сили, мужності і відваги».

«Прапор Полтави складається з двох  кольорів. Білий  символізує собою гідність і справедливість. Синьо-зелений  -  віру, надію,  боротьбу за свободу, щастя».







четвер, 21 липня 2022 р.

«Будь-які зміни в суспільстві варто починати з себе!»


     Бібліотека-філіал №4 стала партнером для реалізації молодіжного проєкту «Підвищення цифрових компетенцій молоді», який виконує Полтавська філія Суспільної служби України та Театр сучасного діалогу за підтримки Global Fund for Children  Глобального фонду для дітей.

12 занять, 36 годин, 4 викладачі і все це абсолютно безкоштовно. Все що потрібно - це заповнити гугл форму.

17 активних юнаків та дівчат стали учасниками медіакурсу. Хтось із студійців мріє стати інфлюенсером, а хтось має багато креативних ідей

чи любить знімати відео,  не уявляє свого життя без соцмереж , або просто знає, що означає хайп, вайн, хейтери та рандом. Учасники мають спільні погляди і готові дискутувати. Вони унікальні, бо мають власну думку, відверті та щирі в розмовах, уміють цінувати час свій та час інших, готові до саморозвитку та отримувати нові знання.

Досвідом з молоддю  будуть ділитися топові та досвідчені тренери. Олена Бурім та Андрій Кінаш – професіонали з питань медіаграмотності, безпеки та кібербезпеки, критичного мислення. Костя Калюжний і Ярослав Шевченко розкриють таємниці та  можливості різних соцмереж, гаджетів та ресурсів. Юнаки та дівчата матимуть можливість поставити запитання та отримати практичний досвід.

В програмі медіакурсу -  майстерність публічних виступів, основи режисури та монтажу контенту. Разом із тренерами студійці удосконалять свої вміння в створенні контенту для соцмереж, налаштовуванню апаратури (світло, звук), стратегії наповнення каналу, просуванню блогу, захисту авторських прав. Програмою передбачені практичні заняття, екскурсії на телебачення, цікаві зустрічі з відомими журналістами та блогерами.

Після двох насичених днів спілкування маємо перші відгуки:

"Мене дуже вразило, що разом з нами знаходилися професіонали, які допомагають, підказують, діляться досвідом, на чому варто акцентувати увагу».

«Це клопіткі, але дуже цікаві тренінги. А ще за ці два дні я помітила, що  стала впевненіша, знайшла однодумців».

«Вважаю, що будь-які зміни в суспільстві варто починати з себе: робити ці маленькі кроки, і, може, тоді світ стане кращим. Тому я тут.»







 

понеділок, 18 липня 2022 р.

Новинки! Новинки! Новинки!

 
    205 нових видань представлено у бібліотеці-філіалі №4 у день нової книги.

 Нові книги улюблених авторів та світові бестселери, історичні книги, пригодницькі, фантастика, фентезі, життєві історії – все для дорослих.    Найменшим читачам презентували 39 видань з чудовими ілюстраціями. Фаворитами дня нової книги стали «Звірські вірші» Івана Андрусяка та «Чудернацькі вірші» Сашка Дерманського. Несподіванкою для дітей став графічний роман «Міра» популярних у Європі данських авторів Сабіне Лемір і Расмуса Бренгоя, який вийшов у серії «Комікси».

 Для підлітків серед новинок – «Викрадачі снігу»  Анастасії Нікуліної, «Дрімучий ліс» Анастасії Лавренішиної, «Квест: знайди «Енеїду» Ніни Ягоджинської та довгоочікувана «Вітрова гора» Анни Багряної.

Упродовж Дня працівники бібліотеки відкривали читачам нові імена письменників, істориків, дослідників, етнографів.


 Інформаційний огляд «За лаштунками історії» - це огляд 12 історичних нарисів відомих діячів історії та мистецтва, які підготовлені та видані Олександром Савчуком. Книги з архівними ілюстраціями, фотографіями, документами та додатками. Серед новинок -«Михайло Бойчук та його школа», дослідження Дмитра Яворницького, альбом «Портрети українських кобзарів Опанаса Сластьона», етнографічні розвідки Федора Вовка, «Українська абетка» з малюнками Георгія Нарбута.

Перегляди літератури  «Історія. Спогади. Документи», «Корисно  знати», «Невідоме про відомих», експрес-репортажі, інформаційні огляди – все організовано професійно, щоб читачам було легше зорієнтуватися серед розмаїття новинок.  Допомагали читачам у виборі книг порадники-волонтери, які відверто ділилися думками про прочитані книги.

Бібліотекарі у цей день не тільки провели для читачів рекламні огляди новинок, але й познайомили бажаючих з сайтами українських книжкових видавництв.








 

пʼятниця, 15 липня 2022 р.

Треба просто зробити перший крок.

          


   14 липня 2022 року у бібліотеці-філіалі №4 відбулася творча зустріч з полтавською журналісткою та письменницею Наталією Жовнір.

Одна важлива та особлива грань пані Наталії - поезія. Зараз вона вже має три виданих поетичних збірок. Саме поезія – це те, що завжди йшло поруч  впродовж її життя.  

«Свої перші віршовані рядки написала ще в дитинстві… Вірші найчастіше народжуються, коли переживаєш теплі  почуття. Пригадую, як одного разу по дорозі до магазину раптом у голові «зявилися» рядки, а до вечора вже написався вірш. Часто відчувала потребу просто сісти, взяти ручку і писати», - відверто ділилася гостя з читачами книгозбірні.

Вже через декілька хвилин  читання творів із ранньої збірки «Весняні сни»,  творчість Наталії Жовнір підкупила серця присутніх.  


 Справжнім сюрпризом для письменниці став спогад присутньої на  заході землячки: вірші юної Наталії  пам’ятають ще з часів публікацій у решетилівській газеті.

Особливістю  поетичної творчості Наталії Жовнір є людина з її почуттями, переживаннями, мріями, надіями і вірою. Звучали поезії з студентських років, з нових збірок і «зовсім свіжі». Любов до України та рідного міста, до рідної мови, до природи. Щиро. Відверто. Зворушливо.

«Не писати я вже не можу», - ділилася думками пані Наталія, презентуючи нову збірку «Мандри століттями», яка містить прозові твори письменниці. Реалістична повість з елементами фантастики вже отримала відгуки читачів. «В цілому книга мені сподобалася, а от фінал здивував, -ділився думками Володимир. «Хотілося б продовження історії», - заявила Людмила.

«Чи не  шкода було залишати героїню в майбутньому?» , «Чи є в героїні риси характеру Наталії Жовнір?», «Якщо є вулиця Європейська, то де ж кав’ярня «Чашка»? Запитання читачів допомогли модератору  провести журналістське розслідування та вияснити  письменницькі таємниці гості бібліотеки.


Насамкінець роздуми пані Наталії, як побажання присутнім: «Щоб світ довкола був таким, як мрієш - достатньо лише цього захотіти. А якщо ще додати оптимізму і невичерпної енергії, тоді мрії здійснюються. Треба  просто зробити перший крок.»





понеділок, 11 липня 2022 р.

Розташувати казку на долоньці.


     «Театр - це не лише чудова забава, але й шанс розвинути творчість у процесі гри» - переконалися юні читачі бібліотеки, учасники курсу «Імпровіз».   Проводить заняття з дітьми молода й талановита полтавська акторка Вероніка Завертайлова, яка вважає, що театралізована діяльність має велике значення для розвитку мовлення, творчих здібностей, емоційного та естетичного розвитку дітей.

Найбільше дітям полюбився пальчиковий театр. Кожна лялька - окремий персонаж, який розташовується на пальчику у дитини. А розігрувати можна цілі вистави, сюжетно-рольові та розвиваючі ігри.

Головне в пальчиковому театрі - це можливість відкрити і показати світ прочитаної казки. А ще краще для юних театралів зіграти казку, яку вони можуть придумати самі. Уявіть тільки, ти одночасно   режисер,  актор,  глядач.

За допомогою театральної гри мініатюрними лялечками діти на заняттях  навчаються емоційно сприймати зміст казки, запам’ятовувати дійових осіб, послідовність дій, а також залюбки обговорюють сюжет казки, вчинки героїв.

На уроках акторської майстерності  хлопчики та дівчатка вчаться відповідати на запитання за змістом, запам’ятовувати пісеньки й текст, інтонаційно передавати та відтворювати його під час творчих завдань

Гра заохочує дітей до спілкування за темою казки. До того ж, як пояснює Вероніка батькам, така гра розвиває дрібну моторику пальців рук, творчу уяву, пам’ять, логічне, зв’язне мовлення. Казкою легше  виховувати позитивні емоції, почуття дружби, взаємодопомоги, любові до читання, а сама гра допомагає набути впевненості в собі. Виступаючи перед глядачами, діти  стають більш впевненими і товариськими.

Пальчиковий театр, як і книга – вікно в чарівне царство, в якому дитина радіє, граючи, а, граючи, пізнає навколишній світ.