Шлях героїв зітканий з боротьби та рішучості.

     

 
 
 Літній сезон зустрічей у читацькому клубі «Я бачу, вас цікавлять книжки», який діє у  бібліотеці-філії №4,  закінчився обговоренням роману Філіпа К. Діка «Убік».

Коли обговорення роману є неоднозначним, це зазвичай означає, що книга зачепила складні теми, мала суперечливий фінал або неоднозначних персонажів. Саме такі твори залишаються в пам'яті найдовше, адже вони змушують до обговорень.

Про роман «Убік» (Ubik) Філіпа К. Діка дискутувати можна годинами.

Автор вибудовує захопливий детективний сюжет, подає оригінальний зразок сучасного трилера, майстерно жонглюючи деталями, не надто захоплюється людськими  характерами своїх героїв. Є трохи жахливого відтінку. Це не зовсім жах та є чудовим доповненням у будь-якому випадку.

Як і у більшості найкращих своїх романів, в «Убіку» під покровом науково-фантастичного сюжету Філіп Дік зумів змалювати людську драму, сповнену боротьби, страху, відчаю, але і надії.

Події розгортаються у майбутньому, де існують корпорації телепатів та антителепатів. Після вибуху під час місії на Місяці команда агентів (інерціалів) повертається на Землю і помічає, що світ навколо них починає дивно старіти й розпадатися, а померлий керівник починає надсилати їм послання через монети, цигаркові пачки та графіті. Єдиний порятунок від цього розпаду - загадковий «Убік».

Латинське слово ubique (від якого походить слово «убік») означає «повсюди», «скрізь», «у кожному місці». Або як наголосив модератор «всюдисущий».

Обговорення роману було складним, суперечливим, але змістовним і цікавим.

Що найбільше здивувало в романі?  

«Філіп Дік  змушує читача (і самих персонажів) замислитися, що межа між реальністю та нереальністю є надзвичайно тонкою»

«Письменник використовує наукову фантастику, щоб поділитися думками про суспільство майбутнього. Що нас чекає? Боротьба за душі. Здивувало, що головний герой мусить платити власним дверям чи кавоварці, щоб вони просто відкрилися чи спрацювали. Написано з іронією, але передбачливо»

«Дік показує, що без духовної підтримки матеріальний світ приречений на миттєвий занепад».

Ще раз про книгу Дзвінки Матіяш «Дорога Святого Якова»

 

Шлях святого Якова - це один із найвідоміших паломницьких маршрутів у світі. Його кінцева точка - місто Сантьяґо-де-Компостела в Іспанії, де, за переказами, похований апостол Яків (іспанською Сантьяго), один із дванадцяти учнів Христа. Історично це був християнський шлях покаяння й очищення душі. Восени 2013 року Дзвінка Матіяш, відома українська письменниця та поетка, разом зі своїм чоловіком Євгеном вирушили у путь, щоб здолати дорогу святого Якова. Загалом їхнє паломництво тривало 42 дні. Свою книжку про Дорогу Дзвінка Матіяш побудувала у формі щоденника. Це книжка-дорога, яка відкривається повільно, поступово, як справжнє паломництво. Кожен розділ - це денний маршрут, який вони з чоловіком проходили від однієї альберги до іншої, де вказана дата, назви початкового та кінцевого населених пунктів та кількість пройдених за день кілометрів. Авторка описує все, що відбувається з ними на цьому шляху, описує людей, яких вони зустрічають, умови в яких доводиться влаштовуватися на нічліг. А головне – авторка щиро ділиться своїми відчуттями та емоціями під час долання дороги. Але це не просто щоденник мандрівки. Дзвінка Матіяш поєднує документальні нотатки з художніми новелами, що робить книгу чуттєвою, ліричною, відвертою. Це книжка-розмова. Тиха та ненав’язлива. «Вона не вчить, - поділилася враженнями Галина Новосад. - Вона просто йде поруч, дозволяючи читачеві розпізнати власний ритм, біль і прозріння. Бо іноді вчасна тиша лікує краще, ніж наймудріші слова».

Шаховий клуб "Інтелектуал"

 Не зважаючи на тривоги, турнір із шахів відбувся! Задоволення від гри отримали всі: діти і батьки, переможці і ті, для кого це був перший турнір. З медалями, призами, грамотами учасники розходилися з щасливими обличчями. Перемога - це важливо, але віра у власні сили, досвід гри, мовчазна підтримка батьків, оплески та привітання мотивують до навчання, занять, нових турнірів і майбутніх перемог.

Запрошуємо у понеділок і четвер. початок занять о 15 год.

Благодійний фонд «Бібліотечна країна» подарувала 30 новинок.

Читати зараз модно, а засновувати свої книжкові клуби - ще крутіше!

Читання - це багатогранний досвід, але заняття здебільшого самотнє. Після однієї книжки годинами дивишся в стіну й думаєш наодинці про все, що прожив разом з героями. Але іноді так хочеться поділитися з кимось враженнями про прочитане, почути альтернативну думку та поставити запитання про моменти, які не до кінця зрозумілі. Друзі не завжди підтримують читання книг,  або їм не до смаку обраний жанр, автор.

А інколи обговорити  так хочеться, що «аж руки чешуться», як сказала Тетяна Троценко з надією, що її ідею підтримають у бібліотеці. Звичайно ж. спробували!

Вже майже три роки збираються у нашій книгозбірні книголюби, щоб обговорити книги, подискутувати, обмінятися думками й емоціями після прочитання обраних книг. Клуб «Я бачу, вас цікавлять книжки» - це щомісячні неформальні зустрічі книголюбів у бібліотеці. Запрошуємо!

До речі, зараз безліч знаменитостей об’єднують навколо себе спільноти книголюбів, з певною періодичністю надаючи поради щодо наступного читання й обговорюючи обрану книжку.

А от перші подібні спільноти з’явилися ще у XVIII–XIX століттях у Європі та США як читацькі товариства й салони, де обговорювали літературу, філософію та суспільні ідеї.

Згодом формат еволюціонував - від закритих інтелектуальних кіл до відкритих читацьких клубів, доступних широкій аудиторії.

Сьогодні книжкові клуби України є частиною глобальної культури читання, яка поєднує інтелектуальне дозвілля зі спільнотою та живим діалогом.

Цікавий досвід – це читацький онлайн-клуб Благодійного фонду «Бібліотечна країна».  Обговорення важливої української та світової літератури, популяризація читання, неформальна освіта та обмін досвідом між бібліотекарями й читачами з різних куточків України. Обговорюють документалістику, біографії, історичні дослідження та класику.

До ініціативи «Бібліотечної країни» долучилася наша книгозбірня.

17 засідань, на 16 з яких наша бібліотека була однією з найактивніших. Як лідерам книжкового клубу, «Бібліотечна країна» подарувала 30 новинок українських видавництв.

Читати зараз модно, а засновувати свої книжкові клуби, або бути їх активними учасниками - ще крутіше. Слідкувати за новими анонсами, реєстрацією на зустрічі та новинками можна на офіційній сторінці проєкту у Facebook  Жива сучасна бібліотека.

У диво варто вірити!

"Тільки тоді вони здійснюються", - переконує письменник Віктор Сердюк, автор казкової історії “Чарівне скельце, або Подорож за сміливістю”. Допомогти дітлахам побороти якісь свої дитячі страхи, не боятися увечері залишатися в темній кімнаті, коли треба лягати спати і вимикати світло, допоможуть Кошмарик, сорока Базіка та Віктор Сердюк з Марфою Буторіною. "Ідея народилася тоді, коли у доньки народилися страхи зоставатися на самоті, страх темряви і таке інше.. тоді я вигадав літературного персонажа Кошмарика і тим самим дав інтерпретацію страху, що не варто його боятися»

 

Емоційна й мудра поезія Раїси Плотникової

Літературний доробок лубенської письменниці й поетки Раїси Плотникової чималенький. Її романи називають «класичною українською психологічною прозою", бо вміє письменниця наповнити свої романи історіями, що знаходять відгук у серцях читачів. «Афганський кут крилатої Серафими», «Реквієм для Рози», «Непманша», «Марго і сексот», «Двадцять один день одиночки», «Мачуха NORGE» . Це про потребу жити й боротися, боятися й радіти, втрачати й знову боротися за свої мрії, про вміння цінувати життя. Поезія Раїси Плотникової отримує позитивні відгуки за неймовірне поєднання громадянської позиції та щирої лірики. Така поетеса і в житті: дарує читачам потужний емоційний заряд, дає настанови, не порушуючи нічиїх кордонів. Кожен вірш Раїси Плотникової (чи то із поетичних збірок, чи зі сторінки фейсбуку) - це одкровення про любов до життя, рідної землі та збереження людських гідності й цінностей. Наскрізними у творах поетки є образи саду, хліба, материнської хати, рушника, чи просто пташки, квітки, за допомогою яких авторка несе до людей високі ідеали добра й краси, гуманності й благородства, надії, віри та вічної теми любові. Раїса Плотникова має дві дитини: прозу й поезію. Обох любить, про двох дбає, пестить, голубить, бо має неоціненний дар, яким щедро ділиться з читачами. Її мова вишукана й проста, барвиста й прозора, емоційна, розважлива, мудра.

Електронний квиток – це зручно!

             

Його неможливо забути вдома, адже він завжди зберігається у смартфоні.  Придбати можна за хвилину, не стоячи до каси у черзі. Він не мнеться, не рветься, не брудниться.

Систему електронного квитка для громадського транспорту запровадили і в Полтаві. Це спеціальна картка, яка є вашим квитком. 

Не кожен може виконати операції по придбанню квитків за допомогою інтернету. Особливо складно тим, хто не звик кожного дня користуватись комп’ютером і боїться натиснути « не на ту кнопку».

У Хабі цифрової освіти Ви завжди отримаєте допомогу чи консультацію в якій послідовності потрібно працювати. І тоді складні речі відразу стають зрозумілими.