четвер, 23 травня 2024 р.

Новий роман Світлани Талан "Її вишиване життя"

 

22 травня  відбулася онлайн-зустріч із однією з найпопулярніших 
письменниць сьогодення Світланою Талан.

Книги Світлани Олегівни, написані у жанрі «реальної історії», знані в усіх куточках України. Відгуки письменниця отримує зі всієї країни, адже її роботи дуже чуттєві, сильні та реалістичні.

Під час онлайн-зустрічі, яка відбулася за підтримки БФ «Бібліотечна країна. Жива сучасна бібліотека», шанувальникам українського роману презентували  новинку Світлани Талан «Її вишиване життя».

Глибокий та емоційний роман-біографія про видатну українку Пелагею Яківну Бартош-Литвинову, етнографиню і фольклористку з Сумщини.

         Світлана Олегівна розповідала учасниками онлайн-зустрічі, як працювала над архівними документами, консультувалася з істориками, щоб відтворити деталі українського побуту більше сто років тому.

Не маючи великих статків, владних покровителів, дворянського статусу, Пелагея Бартош-Литвинова відкрила школу, самостійно створила  для неї підручники, опублікувала кілька альбомів народних візерунків, стала членом-кореспондентом Паризького антропологічного товариства, зберегла для наступних поколінь пам’ять про народні вірування, пісні, ремесла, традиції...

Українство й кохання в романі – це дві складові життя невтомної трудівниці Пелагеї Литвинової-Бартош.

Мабуть, кожна дівчина і жінка мріє про кохання. Подібні думки приходили і до Поліньки, як називали її батьки в дитинстві. Освіту героїня отримала у Москві, проте через усе життя  зберігала любов до України і всього українського. Це був жорстокий час, коли забороняли українську мову. Етнографічні праці  Пелагеї Яківни зберегли в пам’яті нащадків українські звичаї, традиції, орнаменти.

Одруження не принесло  щастя і сімейного затишку. Навіть десятеро дітей не сприяли створенню сім’ї. «Пелагея Яківна писала книжку, як чоловік знущався з неї впродовж усього життя, але пожаліла його та не надрукувала її. Щоденник Пелагеї Яківни не зберігся, - розповідала Світлана Олегівна. – Але залишилися спогади, де вона описує сімейне життя, відносини з чоловіком, про своє справжнє кохання.»

 Майстерність, художній вимисел дозволив письменниці на основі документальних фактів створити правдоподібну історію про Пелагею Яківну Бартош-Литвинову, перетворивши документальну історію в роман.
















вівторок, 21 травня 2024 р.

Книжковий світ без кордонів

 

Наймолодші читачі бібліотеки здійснили літературну мандрівку у світ нових видань. 
Першокласників запросили у подорож європейськими країнами, де народилися й жили добре знані письменники-казкарі: брати Грімм, Шарль Перро, Андерсен. Це світ принців і принцес,  добрих і лихих чарівників,  гномів, велетнів та  тварин, які розмовляють.

Упродовж зустрічі школярам презентували дитячі новинки європейських авторів, які вже полюбилися юним читачам бібліотеки.


Серед улюблених - веселий, з присмаком повчання й гумору світ героїв шведського письменника та ілюстратора Свена Нордквіста. Його всесвітньо відома серія  пригод дідуся Петсона і  кота Фіндуса не залишає часу для смутку навіть найбільшим песимістам.

Дивовижні персонажі англійської письменниці Беатрікс Поттер на чолі з Кроликом Петриком ніколи не покидають рейтингу «Улюблені книжкові герої» Рідкісна спостережливість і багата уява авторки дали їй змогу створити напрочуд  зворушливі олюднені óбрази звірят. Її маленькі герої не завжди слухаються старших, часто-густо потрапляють у різні халепи. Чи не так буває у нашому житті?

Мандруючи країнами Європи, школярі познайомилися з новими зарубіжними письменниками, книги яких не тільки вчать дітей чомусь новому та корисному, але й приносять їм відчуття спокою, безпеки, любові.

"Мій дідусь" португальської письменниці Катаріни Собрал- це історія в яскравих картинках  про час, якого постійно не вистачає. Книжка з яскравими ілюстраціями вчить цінувати життя та знаходити щасливі моменти в буденності.

Найбільше першокласникам сподобалася ніжна, кумедна й повчальна історія про їжачка Пуфа. Прекрасні ілюстрації подарували дітям гарний настрій.

Історія Лоренца Паула та Катрін Шерер «Лисичка йде до бібліотеки» літературну мандрівку зробили цікавою й пізнавальною. Разом із звичайною лисичкою, яка випадково потрапила до надзвичайного світу знань, школярі мандрували бібліотекою.

Насамкінець мова зайшла про обійми. Теплі й міцні, які часом так потрібні кожному. Чи може мати друга кактус з гострими шипами на ім’я Феліпе, який мріє про теплі обіймашки. Про це знає Симона Чіраоло, італійська письменниця, авторка зворушливої історії «Обійми мене»









 

 

 

пʼятниця, 17 травня 2024 р.

Наше вишиване життя

 


Щороку в третій четвер травня бібліотека-філія збирає читацьку спільноту, щоб разом відсвяткувати День вишиванки. Це  подія, яка покликана зберегти наші традиції, передати їх наступному поколінню.

Українська вишиванка – не просто одяг, а національний символ, що передає історію, культуру та традиції України. Це одне з найкращих утілень національної самосвідомості та самовизначення народу, а також нагадування про велику красу та багатство української культури.


Щоб долучитися до дня вишиванки, відвідати етнографічні години, варто було одягнути українську вишиту сорочку чи  поділитися цікавими фактами про нашу національну святиню, спогадами, традиціями святкування в родині.

Упродовж  дня юним читачам пропонували історичні мандрівки, майстер-класи. Звучали вірші, розповіді, легенди. Діти ділилися інформацією, родинними спогадами.  

«Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. Там  опановували мистецтво вишивання золотом і сріблом»

«У кожного народу є речі, які вважаються символами. В Японії - кімоно та сакура, в Індії - сарі, а в Україні - вишиванка та калина».

Марія Чумарна - поетеса, прозаїк, педагог, автор етнографічних досліджень у книзі «Тайнопис вишивки» розповідає про потаємні коди української вишивки. «Вишивка була барвистою, як саме життя. Адже повнота барв на сорочці – це повнота всіх енергій, які несе в собі життя. Особливо це важливо для дітей. Колись їхні сорочечки сяяли всім спектром барв. Адже вони гармонізують в дитині веселі нотки життя, пробуджують щасливу та усміхнену взаємодію з усім світом»

Говорили з дітьми про техніки вишивання, орнаменти, традиційні кольори, якими вишивають сорочки. «Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком». 

Родинні вишиванки, рушники були представлені читачам на виставці «Наше вишиване життя», яку доповнив перегляд книг «Коди української вишивки»












 

 

.

середа, 15 травня 2024 р.

«Історія починається тоді, коли появляються писані джерела…»

 


У бібліотеці відбулася літературна мандрівка, присвячена 850 - річчю з дня першої згадки про Полтаву.  

Любов Гевленко та Ганна Грибан, авторки казкової захопливої книги  «Пригоди кота Мурчика у Полтаві», переконані: «Кожна вуличка нашого міста наповнена стародавнім шармом, духом героїзму й історії, архітектурною довершеністю». Унікальність видання, що це єдина дитяча книга про історію Полтави. Оригінальні краєзнавчі факти, доповнені фотоілюстраціями, легко сприймаються дітьми. Книга  подобається і дорослим.                                                               


Школярі залюбки доєдналися до літературної мандрівки разом із героєм книги, котом Мурчиком.  Юні полтавці дізналися немало цікавого про начебто знайомі місця, вулиці й історичні події.

Діти ділилися своїми знаннями про походження назви «Полтава». Кожна версія цікава. Одні дослідники впевнені, що назва походить від річки Лтави, як поселення по Лтаві. Інші вважають, що перше поселення було в урочищі Олтава, по якому текла невелика річечка. Від цього позначення виникла назва «Полтава» і річечка названа Полтавкою. Дехто з істориків прагне вивести назву «Полтава» від слов’янського кореня «пълътъ» (українське «плетінь», «огорожа»).


Школярів зацікавила інформація про першу письмову згадку про нашу Полтаву, яка  знайдена на сторінках Іпатієвського списку «Повісті минулих літ» 1174 року.  Саме від цієї дати було прийнято розпочинати відлік «віку» Полтави.

Школярам було цікаво послухати про князя Ігоря, який у битві під Переяславом у 1174 році розбив військо половецьких ханів Кончака і Кобяка. Саме з цією перемогою пов’язана й перша згадка про Полтаву під назвою «Лтава» в Іпатіївському літописі.

Літописець стверджує, що «на Петрів день Ігор Святославич, зібравши війська свої, поїхав у поле за Ворскол і стрів половців, які тут підстерігають язика. Він захопив їх, і розповів йому колодник, що хани Кобяк і Кончак пішли до Переяславля. Ігор тоді, почувши це, поїхав супроти половців і переїхав Ворскол коло Лтави, йдучи до Переяславля».  







 

 

 

Літературні середи з Марфою Буторіною

пʼятниця, 26 квітня 2024 р.

"Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!

Вербна неділя  - народне слов'янське свято, що злилося з християнським святом в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим. Неодмінним атрибутом свята є освячені гілочки верби та жартівливе побиття ними.

Тому вихованці арт-майстерні з Ларисою Гецелевич нагадати всім про свято: власними руками виготовили вербові гілочки з котиками. Кожен з юних читачів поділився інформацією: хто що знає про Вербну неділю.

Свято Вербної неділі означає, що до Великодня вже зовсім близько. За тиждень до Воскресіння Христового віряни всього світу відзначають Вхід Господній у Єрусалима.

«Дороги складаються з кроків» Онлайн-зустріч з Наталкою Ліщинською.

Завжди приємно читати перевірених часом улюблених авторів. Але ще цікавіше відкривати нові імена. 25 квітня відбулася онлайн-зустріч із сучасною українською письменницею, лауреаткою літературного конкурсу «Коронація слова» Наталією Ліщинською.

Пані Наталія пише у багатьох літературних жанрах від наукової фантастики до дитячого фенетезі. Її роман «Нагострені леза», презентований на зустрічі, який вийшов у минулому році у видавництві «Навчальна книга - Богдан», не перший у літературному доробку Наталії Ліщинської. У 2016 році опубліковано було  фантастичну антиутопію «Нова людина». Другий  роман авторки «Не люди, люди, нелюди», який називають «одним із найцікавіших взірців сучасного українського фентезі» виданий у 2018 році.