Простір щастя - бібліотека!

   

     Бібліотека – філіал №4  з легкістю ламає стереотипи серед читачів, гостей Полтави: у сучасному світі є цікаві бібліотеки. Варто лише переступити поріг книгозбірні.

Завжди затишна атмосфера, бібліотекарі-професіонали, круті волонтери та задоволені діти й дорослі.

Сучасна бібліотека перетворилася на той простір і ту територію, де  все можливо в одному місці.  Самому чи з родиною, друзями чи просто з книгами.   Бібліотека тепер - осередок спілкування, комфортний і зручний для відвідувачів з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку. До того ж, книги не дозволять забути про них. Варто лише підняти очі.

Дорослі читачі зараз часто називають книги найкращими ліками, адже вони дозволяють поринути в інший світ і втекти від стресу.  Чи навпаки, знайти відповіді на запитання, які ставить перед нами сьогодення. Книжки з саморозвитку, мотивації та психології можуть підказати рішення, а книги-спогади відомих бізнесменів стати прикладом для дій.

Комфортний сучасний простір для книголюбів, традиційне читання книг, розвиток творчих здібностей, задоволення читацьких інформаційних інтересів – все це простір щастя. Таку назву юні читачі дали бібліотеці на Європейській 141.

Мистецькі посиденьки, шахові турніри, обговорення книг, цікаві зустрічі, квести, арт-майстерня, театральні постановки чи журналістські розслідування все більше збирають читачів і читайликів.

За допомогою комфортного дизайну простір натхнення  надихає й стимулює дітей до читання. Відкритий доступ до знань та інформації спонукають відкривати й досліджувати світ. А ще багато ідей, сповнених натхнення.

 Помилково думати, що фантазія потрібна тільки людям творчих професій. Креативність - це необхідний навик, що дозволяє генерувати нові ідеї, які потім можна втілювати в звичайному житті, а можливо й в професію.   До речі, люди з розвиненою уявою швидше вирішують проблеми, більш адекватно оцінюють дійсність і швидше орієнтуються в різних ситуаціях. Саме таке покоління потрібне нашій любій Україні. Покоління, здатне критично мислити, аналізувати, вільно висловлювати свою думку, відстоювати власні інтереси.

У вівторок, середу, четвер, п’ятницю з 13 год. до 16  на Вас чекає дружна компанія хлопчиків та дівчат, щоб разом відкривати світ натхнення, пізнати власний світ креативних ідей та вчитися їх реалізовувати.

 

 

Я люблю свою країну!

27 червня 2022 року бібліотека-філіал №4 організувала з читачами години спілкування  «Конституція для всіх: і великих, і малих».

Про Основний Закон України  говорили з найменшими читачами. Дітям розповіли про те, як «народжуються» закони; пояснили, що Конституція надає всім рівні права та не допускає жодного насилля над дитиною. Кожен має право на життя, право на житло, право на навчання, право на працю, право на відпочинок, право на лікування та багато-багато інших.  В Конституції України записані і наші обов’язки. Наприклад, обов’язок захищати свою Батьківщину,  берегти природу,  виконувати вимоги Конституції та інші.

Гра "Пошта казкових героїв" допомогла  дітям краще зрозуміти права та обов’язки, які записані в Основному Законі України.

 Стаття 20 Конституції України, в якій записано, що Державний Прапор України – «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів», спонукала юних читачів до роботи. Кожен взявся виготовити із паперу прапор власноруч, щоб передати вже із побажаннями нашим захисникам.

Із старшокласниками спробували  уявити наше життя, якби не було Конституції та законів взагалі.  Зрозуміло, що всюди б панували безлад та негаразди.

Об'єднані творчим натхненням

 Дитині не обов’язково ставати актором, художником або співаком. Фантазія та креативність знадобляться і для вирішення життєвих задач. А творча активність в першу чергу дозволяє самовиражатися. А ще об’єднує. Якщо у дитини вже є улюблене хобі, то це дуже добре. Кожна дитина індивідуальна.  Їх творчий  розвиток відбувається по-різному. На заняттях одні діти охоче беруться за нові починання, інші вередують і відмовляються від ігор, вважаючи себе вже «дорослими». Усі діти дуже різні. У кожній родині - свої традиції. У кожної дитини у своєму рідному місті чи селі було своє життя. Стерти кордони  та об’єднати всіх разом – місія проєкту «Підтримка дітей та молоді в Полтаві в умовах війни», партнером якого є наша бібліотека. Майстерня "Весела галявина" з досвідченою арт-терапевткою Наталією Дідою дарує дітям і дорослим нові можливості для активного та цікавого проведення дозвілля.

Досвід роботи з дітьми та дорослими упродовж трьох місяців доводить, що обговорення книг та образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб  розвитку творчих здібностей дітей та  адаптації їх в новому соціумі.

Заворожені простотою і складністю.

Шахи - неоціненна гра  для дітей і  дорослих. Це спорт і мистецтво. Це гра інтелектуального азарту з елементами культури, естетики, де змішуються стратегія, бойовий дух і благородство.

А ще - тишина у залі, коли гравці клубу «Інтелектуал» збираються на зустрічі у бібліотеці-філіалі №4. Діти і дорослі. Три рази на тиждень.

Заняття з шахів схожі на діалог умиротворення, коли тренер Олексій Вікторович починає говорити. Шум, хаос, галас – це не про наш «Інтелектуал». Зосередженість, посидючість, уважність, цілеспрямованість і витримка. Адже шахи вчать дотримуватися правил і бути організованими.

Один із законів: «Тренер – наставник, порадник». Саме уважність на перших 30 хвилинах заняття – запорука успішної гри. Олексій Вікторович працює з гуртківцями і персонально, і навчає відчувати командну гру. Делікатно і терпляче, без тиску.

«Шахи – цікава, захоплююча та корисна гра, яка розвиває логічне, аналітичне, творче й абстрактне мислення. Вона тренує витривалість і вміння мислити на перспективу», - любить повторювати викладач.

Його багатоходові партії вчать мислити і думати самостійно, ретельно й своєчасно приймати рішення, продумувати кожен крок наперед і відповідати за нього. А ще - виховує вмінню адекватно сприймати програші та невдачі, вчить працювати над помилками і робити висновки. Тому цікаво спостерігати за шаховою грою і юних гравців, і дорослих. Другокласниця Стефанія може легко «загнати в кут» поважного Володимира Миколайовича. Та головне, задоволення отримують від гри  обоє. Дмитро вважає, що він в шахи грає дуже добре, та грати любить із сильнішим партнером.  «Головне -  не виграти, важливіше  - навчитися грати ще краще» -  це закон №2.

Коти і Компанія.

 

«Час, проведений в компанії кота, – говорять психологи, - це ваша інвестиція у власне здоров'я». І справа не тільки в тому, що тваринка підіймає настрій навіть у найважчі дні.

Виявляється, що домашні улюбленці здатні позитивно впливати на нервову систему. Статистика показує, що любителі вусатих звертаються до лікарів майже у 5 разів рідше, ніж ті, у кого котів немає. Та й  живуть у середньому на 10,3 року довше, ніж інші.

Чи можуть лікувати намальовані коти – не впевнена. А от перезавантажитись, відпочити, аж почати муркотіти від щастя, а може й знайти собі друга  на все життя – все це (і навіть більше)  можливо на посиденьках у бібліотеці-філіалі №4 .

Наші читачі-студійці вирішили перевірити на собі кототерапію через книги та малюнки. Використовували різні книги і різні техніки малювання котиків. Абсолютно несхожих між собою. Ангорок, британців, сибірців, персів, норвезьких лісових… Ви не знаєте який вони мають вигляд? Наші діти все знають. Про великих котів і малих, про грізних і милих.

«Уявіть, дев’ятирічний кіт  активний лише три роки свого життя. Бо у середньому коти витрачають 2/3 доби на сон.»

«Кішки, як правило, «риють» правою лапою, а коти – лівою»

« Коти підстрибують на висоту, більшу в п’ять разів за власний зріст».

От чого ніхто не знає, так це чому муркоче кіт. Версій багато, але і вчені не знають точно.

Уважно слухали студійці своїх викладачів. Крок за кроком рухалися за майстринями, «створюючи» кожен собі кота-друга. Чи подружку. Про все те діти розповідали з радістю. Ділилися думками: як назвуть кота, якими рисами характеру наділені їхні друзі. А ще обговорювали книги Галини Вдовиченко «36 і 6 котів». Хто не прочитав, той не з нашої компанії.

Карколомний світ пригод, радощів і прикрощів хвостато-вухатих котів, кішечок і кошенят не залишить нікого байдужим. Цікаво? Так! Непередбачувано? Авжеж! Інтригуюче? Ще й як! Не тільки дітям, а й їхнім батькам  сподобалися зачитані уривки книг! Галина Вдовиченко зуміла подарувати маленьким поціновувачам загадок і таємниць справжній книжковий сюрприз! Сторінки гортаються одна за одною, мова легка та гарна, добре присмачена дотепним гумором.

Відчувати світ кольорами

 У бібліотеці-філіалі №4  продовжуються  заняття у рамках проєкту «Підтримка дітей та молоді в Полтаві в умовах війни» ГО Полтавської філії Суспільної служби України.

Кожен день збираються діти на зустрічі, майстер-класи, щоб разом цікаво та змістовно провести дозвілля. Невимушена атмосфера посиденьок – це  чудова можливість для кожної дитини не тільки створити своїми руками щось унікальне й неповторне, обговорити книги, поділитися цікавою інформацією, а й розвинути творчі здібності та відчути себе талановитими особистостями.

Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. Насправді -  це невід’ємна частина нашого життя. Колір впливає на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості. Оскільки колір підсвідомо впливає на поведінку людей, а значить і дітей, то вирішили ми разом розібратися, як і чому виникають ті чи інші реакції на колір?

Допомогли нам з юними чомусиками майстрині. Олена Назарчук разом з дітьми освоїли холодний розпис по батику з використанням різних кольорів. Аня Дорохіна запропонувала студійцям виготовлення із кольорового паперу жабок, черепах, зайчиків. З Наталією Дідою юні таланти  малювали пастеллю краєвиди. Найбільше задоволення отримали, коли вчилися змішувати фарби. Результат не забарився.

Веселкою сплелися кольори

Літературна акція «А вишиванка –долі оберіг», в рамках Дня вишиванки, 19 травня об’єднала не тільки читачів бібліотеки-філіалу №4. Долучитися до святкування Дня вишиванки було не складно – варто було одягнути українську вишиту сорочку та поділитися цікавими фактами про нашу національну святиню чи спогадами, традиціями святкування в родині. Вірші, пісні – це вже були бонуси до урочистого настрою.

На гостей книгозбірні чекали сюрпризи. Для найменших - майстер-клас з виготовлення сорочок в техніці орігамі з українськими орнаментами.

Під час літературних посиденьок «На долю і щастя» звучали вірші про вишиванку, пісні, оповіді. Щедро діти ділилися своїми знаннями.

«Вишиванка – символ здоров’я і краси, щасливої долі». «Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому». «Вишита сорочка – це й оберіг людини від лихого ока та злих духів». Діти розповідали про свої вишиванки, про орнаменти, кольори, візерунки-символи. Вероніка презентувала вишиванку, узор якої характерний для Івано-Франківщини, звідки родом її бабуся.

Студійці курсу акторської майстерності та журналістики провели «розслідування» та підготували інтерв’ю: «Історія Дня вишиванки», «Вишиванки Лесі Воронюк», «Іван Франко і новий стиль в моді» та «Етно-новини».

В день вишиванки розохотилися і дорослі: ділилися своїми спогадами, майстерністю, досвідом, думками. «Вишивати сорочку треба з любов'ю, вкладаючи у кожен візерунок щирі думки і душу, читати молитву». У вишивальниць є багато традицій і обрядів навіть перед процесом вишивання, тому що це особлива творчість, у якій передається наша українська краса, наша душа.

Не втратити свою стежку в майбутньому. Онлайн-зустріч з Ганною Кревською.

17 травня 2022 року бібліотека-філіал №4 організувала онлайн-зустріч із лубенською письменницею, журналісткою, любителькою старовини, як називає себе Ганна Кревська.

Письменницькі таємниці відкривалися поступово: від Марини Кононенко, справжнього імені гості, до псевдоніму… Хобі, вподобання, мгарські сливи… Про історію роду, етнографію, проблеми вибору у житті, про любов, про героїв книг і їх прототипи.

Харизма гості онлайн-зустрічі відчувалася на відстані. А ще щирість та відвертість, бажання поділитися думками, спогадами, дослідженнями.

Історичний роман «Монастирські сливи» - п’ята книга Ганни Кревської. Події розгортаються у селі Мгар на початку XX століття.

«Мої 2 бабусі, які мене винянчили, пережили голод. І про голодомор, і про розкуркулення я дізналася значно раніше, ніж пішла до школи. З часом, коли я стала журналісткою, краєзнавці цього села мені подали особисто спогади очевидців, які виросли, вижили після того страшного періоду. Але частину історії пошукових історичних матеріалів я нашукувала сама».

На онлайн-зустрічі з читачами Ганна Кревська продемонструвала старовинні фото, розповідаючи цікаві історії. Наприклад, унікальний кадр церкви. Його дістали з вогню, коли сім’я зі Мгару спалювала непотріб.

Хто читав “Монастирські сливи”, які минулого року здобули визнання на конкурсі “Краща книга Полтавщини”, вже чекали продовження історії. Так от  повість “Коржики” та “Бабусине намисто”, які увійшли до нової збірки  – то їх продовження.

Новинка Ганни Кревської “Прядиво роду”, як пояснила гостя, - це повість і 22 оповідання. «Усі герої  – не вигадані. Незабаром книга буде у нашій бібліотеці.