Кинути виклик власному інтелекту.

       

У бібліотеці-філії №4 відбулася година цікавих повідомлень  «Для юних дарувань, або розумним бути круто!»

Це абсолютна правда! Знання допомагають легко знаходити вихід із складних ситуацій, розуміти світ навколо та досягати успіху в будь-якій справі.

Розумним бути круто, бо це дає вміння цікаво говорити, розуміти суть речей, швидко знаходити відповіді.

Бути розумним - це дійсно суперсила, яка відкриває будь-які двері.  Читання книг - це енергія, яка зміцнює суперсилу, головний двигун для розуму, адже воно тренує пам'ять, розширює словниковий запас, допомагає вирішувати проблеми. Не таємниця, що книжки допомагають дітям розвивати логіку, критичне мислення та уяву, причому у максимально захопливій формі.

Упродовж години цікавих повідомлень дітей і дорослих познайомили з добіркою крутих книжок, які допоможуть  зміцнити суперсилу.

 Дивовижні факти про все на світі у форматі дитячих енциклопедій розвивають уважність та здатність помічати деталі через яскраві малюнки та короткі тексти. Найулюбленіші у читачів - чотирьох томна «Енциклопедія для чомусиків», а для найменших школярів – книга Сашка Дерманського «Малим дітям про все на світі».

 Книжка Кузька Кузякіна «Що таке математика» є спробою автора поговорити про незбагненний світ математики «нормальною» мовою. Його ж «Зубасті задачки»  - це 150 ігрових та логічних завдань різного рівня складності, де кожен розворот книги містить унікальні головоломки та малюнки. «Дивовижні логічні ігри для розумних дітей» допоможуть юним даруванням перевірити  мозок та кинути виклик власному інтелекту.

Двотомник «Програмування для дітей» - це виважений крок у сучасний світ створення відеоігр і анімацій.

Познайомитися з рідною історією ближче і виявити, що вона може бути захопливою, яскравою та набагато цікавішою, допоможе  «Крута історія України від динозаврів до сьогодення». Потім разом з дорослими можна сміливо переходити до «Історія України від діда Свирида». Минуле нашої країни живою, жартівливою, але фаховою мовою, збагатить спільні читання незабутньою атмосферою та розтлумачить будь-які історичні події.

Майстер-клас додав зустрічі не тільки затишку, але й бажання продовжувати наші зустрічі.

 

"Благодійність – це справа, яку потрібно відчувати серцем".

       

Найщиріші слова вдячності Благодійному фонду "Повір у себе" за чудовий дарунок нашій читацько-бібліотечній родині.

34 новинки сучасних авторів і відомих класиків зарубіжної літератури! Оксана Луцишина, Наталка Сняданко, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Софія Андрухович, Андрій Любка, Артем Чапай, Євгенія Кузнєцова, Макс Кідрук та зібрання творів Германа Гессе! Розкішний подарунок!

«Благодійність – це справа, яку потрібно відчувати серцем» - вважають засновники фонду  Віктор і Ірина Іванчики.  Місія «Повір у себе!» - сприяти розбудові України, розвиваючи нову генерацію освічених українців шляхом надання підтримки талановитим студентам та викладачам. «Ми впевнені, що світ та наше майбутнє може змінити людина, яка матиме правильний старт у житті, тому наша основна ідея – це підтримка освітніх проєктів. Ми даємо можливість стати на ноги молоді, яка має талант та здібності. В благодійності важлива не подяка, а та віра, яку вкладаєш в людину, щоб вона сповнювалась».

Понад 10 років фонд «Повір у себе!» не лише підтримує студентів і викладачів-науковців, а й розвиває українську культуру та допомагає покращувати життя громад у селах і містах.

З кожним роком команда “Повір у себе” набуває досвіду та створює нові ініціативи, які охоплюють усе більше сфер і надають більше можливостей тим, хто хоче розвиватися та зростати.

З початку повномасштабної російської військової агресії в Україні пріоритетним напрямом фонду «Повір у себе!» є гуманітарна підтримка населення країни. Дякуємо за довіру!

 

Іван Богун: подільський "ніндзя" чи просто герой!

         

У травні цього року у видавництві «Кліо» вийшла друком книга «Іван Теодорович Богун, яку написала відома авторитетна дослідниця історії  Тетяна Таїрова-Яковлєва. Читачі безліч разів цікавилися, коли ж буде книга у бібліотеці.

Подарунок від Благодійного фонду «Жива сучасна бібліотека» (саме ця новинка ) – це не просто сюрприз!!! Це диво!

Вже є перші відгуки.

«Цю книгу колись прочитають мої сини. Їм не прийдеться гадати, хто такий Іван Богун. Все про видатного козацького полководця у цій книзі. Тут 40 – річні дослідження Таїрової – Яковлєвої , результати її архівних пошуків у Польщі, Швеції, Україні та росії.»

«Видання цінне  тим, що написано цікаво й зрозуміло не тільки дорослим, а й підліткам. Одних легенд і казок про Івана Богуна замало, коли говоримо про історичну особистість. Я мрію написати МАНовську роботу про Івана Богуна.» Дякуємо видавництву "Кліо" за неймовірне оформлення! Вдячні пані Тетяні Таїровій-Яковлєвій за історичні розвідки та  розтаємничення  невідомих фактів з життя полководця» Тепер книга є у нашій бібліотеці.

Більше можна дізнатися на сторінці Cowo.guru - середовище мислення та дієвості, де є цікава розмова про книгу авторкою книги «Іван Теодорович Богун».

Сучасний спосіб обміну інформацією.

  

 І «Укрпошта», і «Нова пошта» у своїй роботі користуються електронною поштою.

Але, на відміну від вищезгаданих, нею не перевозять вантажі, а пересилають інформацію. Це зручний спосіб обміну даними з використанням цифрових пристроїв: комп’ютерів, планшетів, смартфонів.

Працівники Хабу цифрової освіти бібліотеки-філії №4 завжди приходять на допомогу, особливо людям «елегантного» віку: створити електронну скриньку та отримати навики користування нею.

 

Чудова альтернатива комп’ютерним розвагам.

Дозвілля з настільними іграми – чудова нагода повною мірою відчути їхні плюси для свого психічного благополуччя, зрозуміти чому вони не перестають бути важливою частиною нашого життя.

Вони розвивають логіку, покращують пам'ять та концентрацію уваги. До того ж, вчать людей спілкуватися, працювати в команді і контролювати емоції під час програшу. Це чудовий спосіб відпочити від гаджетів та весело провести час із родиною чи друзями.

Настільні ігри давно увійшли до сучасної культури. Вони користуються великою популярністю, яка не слабшає, а зростає.

Їх магія зачаровує дітей, не залишає байдужими й дорослих. Видів настільних ігор у бібліотеці безліч. Цікаву для себе чи своєї компанії зможе знайти кожен.

Чому корисно грати в настільні ігри?

Психологи стверджують: діти, які грали в настільні ігри, виростають уважнішими, кмітливішими. В них чудово розвинене наочно-образне мислення, логіка, спостережливість.

Оскільки більшість настільних ігор  командного типу, то діти навчаються взаємодії один з одним, шукають компроміси. «Настолки» допомагають приймати самостійні рішення, краще концентруватися, мислити стратегічно, розвивають уміння спілкуватися.

Вибираючи розвиваючі ігри, ми вчимося вирішувати складні завдання, навчаємось орієнтуватися у непростих ситуаціях, приймати обґрунтовані рішення.

Яка користь настільних ігор для дорослих?

«Настолки» об’єднують людей, покращують настрій, розширюють кругозір.

Перевірено! Настільні ігри –  це чудова альтернатива комп’ютерним розвагам, а також – проведенню дозвілля в телефоні, інших гаджетах.

Настолки – чудова можливість (як для дітей, так і для дорослих) відкласти на деякий час свої телефони, дати відпочинок очам від екранів, які постійно оточують нас.

У бібліотеці немає нецікавих ігор. Під кожен вік тут можна підібрати одночасно цікаву та корисну розвагу, починаючи від трирічної дитини, закінчуючи літніми людьми.

Як дати раду своїм емоціям?

  

 

Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе це від страху, тривоги та злості. Проявляються емоції настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна їм дати раду. Щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі. Якщо раніше в нас були певні зразки, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі вони поламані. В голові - суцільний хаос;

“Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, - стверджує психотерапевт Володимир Станчишин, автор книг  “Емоційні гойдалки війни”, “Стіни в моїй голові” . - Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини. Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно.

 Що робити, коли відчуваєш емоційне виснаження? Як повернути сили? Як відновлюватися?

 На майстер-класі «Моє ресурсне літо», організованому за підтримки “Центр готовності цивільних. Полтава” , порадами ділилася  психологиня й арттерапевтка Юлія Петренко. Через малювання та метафоричні карти присутні спробували порозумітися з собою, відчути себе, щоб зрозуміти, що саме може підтримати нас у повсякденному житті.

    

Все це було б смішно, коли б не було так сумно.

Липнева зустріч учасників читацького клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки»  змінювала настрій присутніх упродовж двох годин.

Запропонований для обговорення роман «Карбід»  Андрія Любки відповідає найбільше характеристиці самого письменника.

«Андрій Любка – рибалка, грішник, балканіст. Написав і переклав кілька книжок, об’їздив тридцять країн, але найбільше любить спати до обіду і заїдати пекучу сливовицю барбарисовими льдяниками. Живе у всій Центральній Європі, та найчастіше заряджає свої гаджети й пере речі в Ужгороді. Несудимий, одружений, небагатодітний, одне слово –ледачий.»

Однією з причин, чому читачі  люблять прозу Андрія Любки, є те, що його твори  (чи то оповідання, чи то романи) читаються дуже легко, на одному диханні.

Щодо «Карбіду»? Роман змушує задуматися. Тому обговорення (і завдяки майстерності модераторки) було змістовним, багатоплановим, динамічним. Хоча враження та думки одноклубників після прочитання були неоднакові, але не занадто полярними.

Всім сподобалося, як автор подає героїв: по черзі, тобто по мірі появи у романі. Тому імена та прізвизька не плутаються. Кожен герой має свою історію, через те у тексті багато спогадів.

Учасники обговорення зазначили, як плюс, що в романі є багато фактів для загального розвитку. Тут і цікавинки про Закарпаття, Балкани, роздуми про вольтерівський "Кандід", а певні історичні відомісті спонукають читачів загуглити, щоб дізнатися більше інформації.

Зрозуміло, всі описані контрабандні схеми, які насправді діють на українських кордонах, відомі. Але деякі факти стали фішкою роману, що робить його інтригуючим.

Щодо нецензурної лексики думки присутніх розійшлися. Але, як підсумок дискусії, - у деяких сюжетах вона була оправданою.

Ще одна родзинка роману «Карбід» - назви розділів. Влучні, інтригуючі, цікаві.

Висновок? Хоча твір Андрія Любки і в гумористичному тоні, але правдиво описує наше сьогодення. (Роман опубліковано у 2015 році)

І це сумно, бо, дійсно, багато українців такими і є. Описуючи комічні, смішні ситуації, автор мотивує замислитися над  серйозними та болісними питаннями, що й стали темою для обговорень. Як говорив класик: "Все це було б смішно, коли б не було так сумно"

"Своє для своїх, щоб не забували" Ганна Кревська

Ганна Кревська чи Марина Кононенко? Лубенська письменниця й журналістка пояснює допитливим читачам: "Ганна - наше родове ім'я. три мої бабусі звалися Ганни. Тому й вирішила я це ім'я оживити. Кревська - тому, що кревно, до крові близьке те, що пишу. своє - для своїх, щоб не забували, своє - для чужих, аби шанували, наше - для світу, аби ожила візерунками слова історія поколінь, що передається з вуст в уста" А ще пані Ганна любить каву, котів, давні фото та щирих людей. "Взагалі, люблю досліджувати минувшину". Оповідання "Рятуйте . свайба" - для позитиву вам не на один день. А для прочитання пропонуємо романи Ганни Кревської "Монастирські сливи" та "Кульбабова стежка"