"... бо ми всі народжені задля щастя" Григорій Сковорода

   

         Літературні квести, які організовує бібліотека-філія №4, заслужено користуються  популярністю серед підлітків. Це унікальний спосіб цікаво провести час, дізнатися щось нове та отримати незабутні емоції від гри.

Гру - пошук «Книга мудрості» присвятили 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди.

Його називали “мандрівна академія”, “людина-університет” своєї епохи та учасників гри найбільше здивувало, що майже  300 років тому Григорій Савич проводив навчання дистанційно.  «Як це відбувалося насправді?» - перше завдання і гра почалася.

Гравці команд швидко адаптувалися в новій обстановці. За максимально стислий час школярі розв’язали безліч цікавих головоломок. Щоб вибратися зі встановлених пасток використовували хто знання, хто логічне мислення, а  хто  хитрість.

Команди впевнено рухалися ігровим маршрутом, кожен з пунктів якого містив у собі загадку, ребус, шараду чи анаграму. Між завданнями школярі отримували цікаву інформацію про Григорія Савича: надзвичайно багатогранну особистість із непростим характером та великим серцем. Саме так називає українського любомудра Леонід Ушкалов у абетці-енциклопедії «Григорій Сковорода від А до Я».

А ви знали, що Григорія Сковороду назвали українським суперменом? Якщо ні, то щойно вам до рук потрапить ця абетка, така думка неодмінно виникне. Її можна легко обґрунтувати. «Сковорода був педагогом, філософом, співаком придворної капели, мандрівником, поетом, богословом. Також він знав декілька мов і грав на чотирьох музичних інструментах. Чим не супермен-інтелігент? Видатний український філософ-містик, богослов, поет та  педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу».

 Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося не багато. Натомість є чимало легенд, з якими ведуча знайомила школярів на зупинках ігрових маршрутів.

 «Книга мудрості», яку врешті-решт відшукали гравці, - це «Байки» Григорія Сковороди.

Квест, цікавий в міру складними, незвичайними і кумедними випробуваннями, закінчився інсценуванням байок. До речі, не втрималися навіть «інспектори»: захотілося їм випробувати себе в ролі Орла і Черепахи.

 

Наші свічки не палають... Але серця пам’ятають трагічну сторінку історії нашого народу.

   

     Щороку в четверту суботу листопада світ відзначає пам'ять жертв Голодомору. Цей день пам'яті – унікальна нагода всім: дітям, батькам, політикам, громадським діячам…, замислитися над цією трагедією, над ґеноцидом українського народу. Дуже важко маленьким дітям повністю зрозуміти жахи і жорстокості, які супроводжували Голодомор. Як і про що говорити дітям про Голодомор? Ми не можемо дітям читати наукові доповіді. Ми не можемо дітям показувати страшні фільми. Ми не можемо вимагати в дітей заучувати статистику та факти. Про Голодомор з малими дітьми потрібно говорити виважено і спокійно.

Дітям розповіли про голодомор як штучно створений на території України, бо був задуманий для винищення українського народу.

Хлопчикам і дівчаткам, уникаючи дат і цифр, розповіли про день пам’яті жертвам Голодомору, про символи цієї сумної дати: незабудьку, хліб і свічку.

Найменшим розповіли про квітку - незабудьку та виготовили цей символ смутку з паперу.

Хліб – символ того, чого не було під час Голодомору. У ті страшні часи  люди не мали хліба. Радянські бригади забирали в селян останнє зерно, залишаючи їх без засобу виживання.

Свічка пам'яті – ще один символ до Дня пам'яті жертв Голодомору. Кожного року запалюється в означений час в четверту суботу листопада й супроводжується хвилиною мовчання.

Діти виготовили свічки з кольорового паперу і виставили їх на вікно: «Наші свічки не палають, але наші серця пам’ятають трагічну сторінку історії нашого народу.»

 

 

#ЯНеБоюсьСказати

В рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» бібліотека-філія № 4 організувала онлайн-годину спілкування восьмикласників із старшим інспектором відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в Полтавській області Сергієм Ляхом.

Про домашнє насильство у суспільстві зазвичай не говорять. Постраждалі бояться розголосу й сильнішої агресії з боку кривдника. А той, хто мимоволі став свідком злочину, зазвичай вважає, що це його не стосується.

«Законодавчо визначено чотири форми домашнього насильства. Психологічне, яке включає образливі коментарі, прізвиська, лайки, погрози, приниження, переслідування й залякування, нанесення побоїв. Домашнє насильство визнано кримінальним злочином з відповідними покараннями: від штрафів до позбавлення волі й такі прецеденти в Україні непоодинокі». Про все це розповідав підліткам інспектор, наводив приклади із досвіду спілкування із жертвами насильства, визиваючи дітей на відверту розмову.

Не таємниця – з підлітками важко говорити начистоту. Сергій Миколайович щирою розмовою  спонукав школярів до відвертості. Рольові ігри допомогли обіграти реальні життєві ситуації та підказати підліткам відповіді на їх же запитання.

Були, наприклад, питання, які стосувалися непорозумінь з однокласниками чи конфліктів з батьками, вчителями, сварок із грубості чи невихованості, які провокували бійки. Найчастіше звучали запитання - як відреагувати на ту чи іншу ситуацію, коли ти є свідком насильства чи складних життєвих обставин. І що робити, щоб ставши свідком, не стати жертвою?          

Особам, які зазнають домашнього насильства,  інспектор радить неодмінно телефонувати за номером «102». При цьому у зверненні має неодмінно прозвучати слово «насильство», а не «конфлікт» чи «сварка». Тоді за викликом має виїхати спеціалізована мобільна бригада «Поліна», члени якої проходили навчання з психології домашнього насильства».

Не залишили осторонь і тему сексуального насильства. Настя Мельниченко, 

громадська діячка та журналістка, написала найвідвертішу книжку для підлітків – «#ЯНеБоюсьСказати». Авторка розповідає про те, як не допустити сексуальне насильство, а також як поводитися і до кого звертатися, коли насильство вже сталося. Ця книжка є темою для роздумів і обговорень.

 

"У бібліотеці живуть феї"

 Так сказала трьохрічна Маргаритка із Харкова після екскурсії бібліотекою-філією №4.

 Адже 17 красивих різнокольорових метеликів,  виготовлених власними руками дівчаток  і хлопчиків упродовж пізнавальних посиденьок, здивували і дорослих. Діти підійшли до роботи серйозно, з недитячою відповідальністю. Кожен учасник вже знає: тут дива творяться власноруч. Звичайно ж, під пильним оком майстрині Лариси Гецелевич.

Особлива атмосфера,  створена бібліотекарем Тетяною Григорівною, тільки підсилила дитячу наполегливість. Цього разу говорили про Японію та метеликів. Історії з книги «Чи вмієш ти дивитися на вишню?» Тані Поставної – це передовсім розмови про відчуття прекрасного, гармонійного співіснування та про особливі звичаї Японії.

Наприклад, японці вважають, що побачити метелика у себе в будинку - це на щастя. «Метелик символізує все краще в житті людини».

Діти залюбки слухали історії  Тані Поставної .

 Не менш цікаво було всім мандрувати сторінками дитячої книги "Метелики" Алехандро Альгаро.

У супроводі метелика може будь-хто пізнати всі секрети життя цих чудових комах. Зрозуміти, як вони живуть,  харчуються і розмножуються, про їхнє неймовірне перетворення з гусениці в метелика. Більше того, у книзі є цікаві факти про цих дивних комах, про їхню роль у навколишньому світі та про зв'язок між ними і людьми.

          Всіх, хто хоче відчути магію книг і кольорового паперу, запрошуємо щопонеділка з 14 год. до 17 год. на літературні читання та майстер-класи Лариси Гецелевич.

Пилип Орлик і мазепинці.

 

Маємо унікальне видання "Пилип Орлик і мазепинці", упорядником якого є добре відома нашим читачам історик, дослідниця історії козацтва Тетяна Таїрова-Яковлєва. 

 Книга побачила світ завдяки підтримці меценатів.

У жовтні 2022 р. виповнюється 350 років від народження гетьмана Пилипа Орлика.
У виданні вперше опубліковано архівні документи доби Івана Мазепи та Пилипа Орлика, що висвітлюють політичну ситуацію в Гетьманщині, проблеми створення європейської коаліції, спрямованої проти Москви, повсякденне життя Гетьманщини за часів Мазепи, долю мазепинців. Книга буде цікава всім, хто цікавиться історією України. Дякуємо Андрей Гурник за подарунок.

 

І мій , і твій Григорій Сковорода.

 

Цьогоріч в Україні на державному рівні відзначають 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

Бібліотека-філія №4 долучилася до вшанування імені видатного народного мислителя, прозаїка, поета, музиканта, просвітителя, гуманіста.

Караван афоризмів Григорія Сковороди, цикл зустрічей з полтавськими поетами «Поетичний мікрофон «Про вічне і своє», конкурс «Напиши листа Григорію Сковороді», літературні читання «Парад байок Григорія Сковороди» . флешмоб #мій_Сковорода ще тривають у книгозбірні. Завершився літературний конкурс «Байка - Slam».

З 15 листопада діє виставка дитячих робіт за мотивами байки Григорія Сковороди "Бджола і Шершень". Авторами цікавих змістовних малюнків є вихованці Полтавської дитячої художньої школи.  Керівник Лідія Орел .

Щоб передати настрій героїв і зміст їхньої розмови, треба розуміти байку та її «силу». Лідії Олексіївні вдалося не тільки зацікавити дітей байками Григорія Сковороди, але й спонукати створити власне бачення героїв Бджоли і Шершня з однойменної байки.  Із завданням юні художники справилися на 100% Дивлячись на малюнки, розмова між Бджолою та Шершнем оживає. Ви тільки подивіться їм у оченята, гляньте на їхні посмішки: серйозні, іронічні, злі, добрі... Талановито, змістовно, емоційно.

Артемко, автор малюнка каже: "Мені дуже хотілося передати повчальність байки!" Ви чуєте – повчальність! Йому вдалося. Запрошуємо відчути малюнки серцем ! Виставка діє до 15 грудня. Приємний момент: авторів малюнків чекає сюрприз! 

Всіх бажаючих запрошуємо підтримати флешмоб #мій_Сковорода.

Усе, що потрібно для участі – записати байку Григорія Сковороди та запостити її на своїй сторінці у "Фейсбуці" з хештегами #мій_Сковорода та #Бібліотека_на_Європейській_141

 

Випадковості випадкові?

 

Майже у кожної людини рано чи пізно з’являється думка  про те, що випадковості не випадкові. Ті події, які трапляються навколо нас, мають якусь закономірність. Згадайте історії про те, як люди з дитячого саду знайомі, потім ходять в одну школу, поступають в один університет, а потім одружуються і люблять одне одного до кінця життя. Здавалося б, ні до чого причепитися, все було випадково і без змови, але таке відчуття, що так було заплановано вже давно.

Дві чарівні жінки – херсонка і полтавка. Їх об’єднали інтереси- література, поезія, зокрема, і мистецтво. А ще бажання допомагати тим, хто змушений був покинути домівки із-за російської окупації.

У генерального директора - художнього керівника Херсонського театру імені Миколи Куліша пана Олександра Книги разом з відомим художником Матвієм Вайсбергом народилась ініціатива:  почати збір художніх робіт для пограбованого орками Херсонського художнього музею.

Вони звернулися до всіх небайдужих митців України – створимо нову художню колекцію Херсонського музею!

В рамках цієї ініціативи відома вам «полтавка» - полтавська журналістка, поетеса, акторка, художниця-аматорка  Олена Никифоренко у день свого  професійного свята  працівників радіо, телебачення та зв’язку передала координаторці проєкту в Полтаві Галині Лободі (саме тій «херсонці») свою картину «Авантюрний сніданок з Полем Сезанном».

Ця подія відбулася в нашій бібліотеці. Випадковості випадкові?

Читаємо й майструємо разом!

 

Відмінна розвага для дітей і дорослих - це вироби з паперу. З нього можна зробити абсолютно все, що заманеться.

В цьому переконалися учасники пізнавальних посиденьок, які відбуваються у бібліотеці-філії №4 щопонеділка.

«Головне, що в процесі роботи діти розвивають в собі незамінний творчий потенціал, – говорить майстриня Лариса Гецелевич. – Майстер-клас в поєднанні з обговоренням книг не просто весело, а й корисно, особливо для школярів. Робота з папером розвиває у дитини дрібну моторику й уяву, а читання чи обговорення книг спонукає до мислення, критичного аналізу та спілкування».

Цього разу запропонували дітям майстер - клас з виготовлення веселого клоуна  та обговорення книги Всеволода Нестайка «Загадки старого клоуна». 

 Разом із Стьопою Наливайком та його друзями із 6-Б київської школи вирушили у фантастично-пригодницькі мандри в минуле та майбутнє. Як таке могло статися? Допоміг старий клоун та чаклун. Завдяки Стьопі та невгамовному духові козацьких пращурів, що живе у його душі, познайомилися з Києвом в різні історичні часи.

Яскраві персонажі, веселі й захоплюючі пригоди та властивий тільки Всеволоду Нестайку гумор зробили пізнавальні посиденьки  не тільки цікавими й змістовними, а й веселими.

Коли діти читають - це круто! Коли майструють своїми руками - отримують естетичне задоволення. Якщо ж ці два захоплення поєднати - це гурток "Сувенір" у  бібліотеці!

Натхненна атмосфера надихає дітей і на роботу, і на читання, і на обговорення! Читаємо й майструємо далі?!

У кожного своя історія і свій "кордон".

 

13 листопада у бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч із письменницею Тетяною Рубан, авторкою книг для підлітків «Нічийні», «#Фізик» та «На північ від кордону».

Недільна зустріч  дев'ятикласниць  ліцею 31 із талановитою письменницею  поєднала в собі  літературну вітальню й філософське кафе. До обговорення долучилися і дорослі.

Книжку "На північ від кордону" прочитали майже всі учасники зустрічі. Події роману розгортаються навколо російсько-грузинської війни 2008 року й дуже перегукуються із нашим сьогоденням. Сюжет книги став імпульсом для глибоких роздумів і цікавого, потужного обговорення.

«Ната прагне малювати, але мама заповзялася зробити з неї гімнастку. Лалі намагається помститися татові за розлучення з її мамою і створення нової сім’ї. Серго перебирає на себе турботи про родину після того, як його тато йде в партизани захищати рідну країну від ворога. Троє підлітків, три історії, три долі, що перетинаються на кордоні, якого не повинно бути. Кордоні, який постав після «п’ятиденної війни» 2008 року — коли в маленьке грузинське містечко, де зустрічаються наші герої, прийшли свавільні російські агресори- «миротворці»...

Уся справа - в єдності!!!

 

    Традиційно шостий рік поспіль писали цьогорічний Радіодиктант національної єдності. Авторка тексту - українська письменниця та режисерка Ірина Цілик, а читала його народна артистка, Герой України Ада Роговцева.

Традиційно (уже третій рік) зібралися на онлайн-обговорення цьогорічного Радіодиктанту. Поділилися враженнями, ще раз привітали одне одного з Днем української мови і писемності й 

одноголосно погодились, що текст "Твій дім" був надзвичайно щирим та обнадійливим. Українці незламні попри все!

Із відгуків:

«А мені пригадався один Всеукраїнський диктант, який я писала в Червоному корпусі Університету у 2017 році. Незабутні враження - єднання, співзвучність, віра у майбутнє України та відчуття духовного свята» Мала Іванцова. Київ

«Я знаю – помилок багато. Але силу нашої мови відчула і за дві тисячі кілометрів» Катя, Данія

«Розділові знаки то не помилки. У автора вони одні, у читача інші. Правила щороку змінюються» Людмила, Словакія

«Так, деякі знаки точно правильно я поставила. А в тексті інші... Але я не злюсь. Дивлюсь на це філософськи...» Вікторія, Польща

«Сьогодні я писала диктант далеко від дому... Напевно, саме тому кожне слово зворушливого тексту Іри Цілик відгукнулося в мені, а останні фрази здалися написаними спеціально для мене й моїх дітей і, звісно, для мільйонів українців, які через війну покинули свій дім.» Тетяна Белімова. Австрія

 «Тож нехай день української мови та писемності у Вас буде щодня/щоночі, нехай Вам легко дихається чистим повітрям рідного слова. Нехай клятий окупант зламає об неї свій язик, розум та зуби. Бо ця війна - війна і за мову теж, за право її мати. Не цураймося, признаваймося, бо багато нас є.

Многая літа, ПАНІ МОВО! Будьмо і Будь!» Дара Корній, Львів

Кожне слово бринить, кожне слово уміє мовчать…

 

10 листопада у бібліотеці – філії №4 відбулася поетична зустріч із полтавською поетесою Юлією Манойленко, дев’ята книга якої нещодавно вийшла у видавництві «Дивосвіт».

У чому особ¬ливість збірки поезій «ОблачЕння суцвіть»? Читаючи вірші із цієї збірки - просто їх відчуваєш. У них і легкість, і напов¬не¬ність, і мудрість. Якщо починаєш читати один рядок, то обов’язково дійдеш до останнього, а можливо повернешся знову. Це велика магія слова, яка дана не кожному.

Впевненим голосом поетеси лились поетичні рядки, які знайшли свою дорогу до кожного присутнього в залі людського серця.

Всі поезії Юлії Манойленко, неважливо чи то із першої збірки «Наречена вітру», чи презентованої під час зустрічі, на перший погляд, ніби окремі одна від одної. І водночас, цілісні, бо об’єднує їх любов авторки до  світу, зокрема – до рідної землі, до краси природи, до пам’яті роду, до історії, до Бога.

 Головне, що кожен рядок несе неповторність і небуденність, всі емоції і всі прояви людяності, а ще - безмежну Любов і  віру в Добро.

Звичайно ж, говорили про Григорія Сковороду, 300-ліття від дня народження якого відзначаємо в цьому році. «Люблю Григорія Сковороду, зараз багато працюю з матеріалами про його життя і творчість. Можливо тому так близько відгукуються його погляди у моєму серці.»

 «Я відчуваю тепло ваших сердець і виникає непереборне бажання спілкуватися з вами. – ділилася думками гостя. - Ви відчуваєте те, про що я пишу і це нас зближує».

Щиро й відверто розповідала Юлія про свої книги, власні мрії та майбутні творчі наміри. Щедро ділилася своїм талантом

Ви мовчите й мовчанка Ваших слів,

Цвіте барвінком, зорить ніжно хмелем.

Пливе світанком по святій землі,

В минулому зоставивши пустелю.

Слова по небу з чумаками йдуть,

І котять Віз, і гомонять із Богом.

У баби Варки стелиться огуд,

Зародять огірки коло порогу.

Де оживає радістю сагА,

З туманами душа чиясь витає.

Ви мовчите, бо проступила грань,

Коли кохання називають раєм.

 

 

 

Детектив - це справжня знахідка!

   

         Ще трохи – й на детективному Олімпі стане затісно. Бо швидко підростають юні детективи - п’ятикласники, які тільки й  мріють розплутати клубок загадкових подій та вивести на чисту воду лиходіїв.

Саме такі дівчата та хлопці збираються у бібліотеці-філії №4 , яким цілком до снаги з'ясувати та розкрити загадки, які хитро вибудовує майстер головоломок Андрій Кінаш .

Добре, якщо по-чесному, то не все ще під силу юним детективам, але вони впевнено рухаються вперед. За допомогою малюнків, ребусів, дрібних деталей і підказок вже можуть "схопити" злочинця чи логічно вибудувати маршрут до розгадки. А тепер  навчилися і стрес знімати.

Серед якостей детектива найнеобхідніші - вигадливість, уважність, кмітливість, спритність.

А де ще можна навчитися цьому? Звичайно ж, у книгах. І ми знаємо  українських письменників та їх детективні історії, які користуються шаленою популярністю серед підлітків. Нині дитячий детектив - один із найбагатших та найрізноманітніших жанрів.

Пригодницькі квести Олександра Есаулова – справжня знахідка для юних детективів. Серія вирізняється динамічним пригодницьким сюжетом. Високий градус напруги змушує по-справжньому співпереживати підліткам, котрі раз по раз опиняються в реальній небезпеці. Та ризиковані операції не заважають героям дорослішати, закохуватися, переосмислювати українську історію, дізнаючись те, про що не пишуть у підручниках.

Якщо вам потрібен певний мікс жанрів, то будь ласка!  Горор, містика, авантюра,  фантастика та пригоди – можна обрати книжку на будь-який смак у Андрія Кокотюхи. Усе одно жодна не обходиться без загадок.

А хто сказав, що карний розшук – то виключно людська справа? Вусаті, вухаті й хвостаті теж уміють нишпорити. Не вірите – запитайте у Галини Вдовиченко, авторки повісті «Коти-детективи»!

Перегляд літератури «Дететив – це справжня знахідка» діє до 25 листопада.