Літературна година "Ода до радості", що відбулася у бібліотеці-філії №4, була присвячена життю й діяльності Олени Теліги. Зараз її називають однією з найяскравіших постатей українського спротиву під час Другої світової війни. Її сучасники називали Олену людиною з майбутнього.
"Життя - це боротьба, а боротьба - це
справжнє життя", - писала героїня роману «Неймовірна. Ода до радості» Ірен
Роздобудько. «Для мене було дуже важливо написати оригінальну книгу, не біографічну,
та зрозуміти Олену зсередини. І було б щастям, якщо я правильно її зрозуміла,
якщо вона дійсно була такою, якою я її собі уявляла», - ділилася думками відома
письменниця.
Доля помережила життя Олени червоними і
чорними мережками. Були радощі, був і сум, але її життя надзвичайно цікаве,
сповнене різноманітних знайомств і зустрічей. Дмитро Донцов, Улас Самчук, Євген
Маланюк, Олег Ольжич…
Все,
що ми знаємо про Олену Телігу, міститься у спогадах її сучасників - друзів,
подруг, побратимів, однодумців. Від неї ж самої для нас залишилось близько 40
віршів, кілька публіцистичних статей і одне напівбіографічне оповідання.
«І коли я дізналась про неї майже все, що могла, – зрозуміла, що це людина, яка писала саме про нас і про наш час. І дуже мені захотілося, щоб люди по-іншому подивилися на людей – Олену Телігу та її сучасників, – які починали встановлювати незалежність України. У них це не вийшло, – але в нас вийде обов’язково».
Юнаки та дівчата долучилися до розмови. У кожного своя думка про
героїню, про ту складну епоху, у якій можна заблукати, якщо не обговорювати, не
дискутувати, не читати…
22
лютого 1942 року Олену Телігу було
розстріляно в Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом,
знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл
Олена Теліга". Зверху було викарбуваний стилізований під меч тризуб.