Дива трапляються, коли в них віриш!

 А ви пам’ятаєте, як добре мріялося у дитинстві? Особливо  із наближенням різдвяно-новорічних свят? Усе навколо здавалося казковим та чарівним, а у серці надійно оселялося відчуття дива.

Навіть, якщо ви забули як це, не турбуйтеся – згадаємо всі разом на літературно-мистецьких посиденьках, які проходять у бібліотеці-філії №4 кожної неділі та понеділка.

Під неймовірної краси обкладинками дитячих книг, які зачаровують з першого погляду, ховаються  дивовижні історії. Кожне оповідання прекрасне й неповторне, із святково-зимовою атмосферою та присутністю гномів. Хіба не цікаво? А поки «вуха слухають, руки вправно майструють» маленьке симпатичне диво-створіння –Гнома.

Цього разу наші роздуми були про маленьких загадкових істот.

Чи відомо вам, що гноми живуть в нірках під землею? Трішки ледачі і мляві в холодні місяці, у теплу пору вони стають пустотливі й допитливі.

Приєднавшись до маленьких читачів, дорослі згадали про гномів, відгомін яких дійшов і до наших днів.

«Гноми під різними іменами були присутні в повір’ях і казках різних народів. В Ірландії вони були чарівними шевцями.»

 «У Шотландії гноми  вибирали собі будинок за смаком і селилися в ньому. Дочекавшись ночі, вони виходили зі своїх хованок і приймалися за прибирання. Мили посуд і робили іншу домашню роботу, а в якості плати задовольнялися лише мискою сметани і окрайцем білого хліба».

«Англійські гноми носили зелені камзоли і прості капелюхи, а розважалися тим, що танцювали під музику цвіркунів і коників.»

« У Скандинавії їх називали білими ельфами. Вони жили в лісах і полях». «Гноми, що жили в Німеччині, були  ростом, як англійські гобліни і скандинавські тролі. Тільки відрізнялися зовнішньо»

А наші гномики, створені під керівництвом майстрині Лариси Леонідівни, були різнокольорові, але дуже схожі за характером. Симпатичні, добрі, милі. До того ж,  уміють розповідати цікаві історії. А ще вони люблять слухати, коли діти читають їм казки!

Літературно-мистецькі посиденьки продовжуються!