Емоційна й мудра поезія Раїси Плотникової

Літературний доробок лубенської письменниці й поетки Раїси Плотникової чималенький. Її романи називають «класичною українською психологічною прозою", бо вміє письменниця наповнити свої романи історіями, що знаходять відгук у серцях читачів. «Афганський кут крилатої Серафими», «Реквієм для Рози», «Непманша», «Марго і сексот», «Двадцять один день одиночки», «Мачуха NORGE» . Це про потребу жити й боротися, боятися й радіти, втрачати й знову боротися за свої мрії, про вміння цінувати життя. Поезія Раїси Плотникової отримує позитивні відгуки за неймовірне поєднання громадянської позиції та щирої лірики. Така поетеса і в житті: дарує читачам потужний емоційний заряд, дає настанови, не порушуючи нічиїх кордонів. Кожен вірш Раїси Плотникової (чи то із поетичних збірок, чи зі сторінки фейсбуку) - це одкровення про любов до життя, рідної землі та збереження людських гідності й цінностей. Наскрізними у творах поетки є образи саду, хліба, материнської хати, рушника, чи просто пташки, квітки, за допомогою яких авторка несе до людей високі ідеали добра й краси, гуманності й благородства, надії, віри та вічної теми любові. Раїса Плотникова має дві дитини: прозу й поезію. Обох любить, про двох дбає, пестить, голубить, бо має неоціненний дар, яким щедро ділиться з читачами. Її мова вишукана й проста, барвиста й прозора, емоційна, розважлива, мудра.

Електронний квиток – це зручно!

             

Його неможливо забути вдома, адже він завжди зберігається у смартфоні.  Придбати можна за хвилину, не стоячи до каси у черзі. Він не мнеться, не рветься, не брудниться.

Систему електронного квитка для громадського транспорту запровадили і в Полтаві. Це спеціальна картка, яка є вашим квитком. 

Не кожен може виконати операції по придбанню квитків за допомогою інтернету. Особливо складно тим, хто не звик кожного дня користуватись комп’ютером і боїться натиснути « не на ту кнопку».

У Хабі цифрової освіти Ви завжди отримаєте допомогу чи консультацію в якій послідовності потрібно працювати. І тоді складні речі відразу стають зрозумілими.

Кинути виклик власному інтелекту.

       

У бібліотеці-філії №4 відбулася година цікавих повідомлень  «Для юних дарувань, або розумним бути круто!»

Це абсолютна правда! Знання допомагають легко знаходити вихід із складних ситуацій, розуміти світ навколо та досягати успіху в будь-якій справі.

Розумним бути круто, бо це дає вміння цікаво говорити, розуміти суть речей, швидко знаходити відповіді.

Бути розумним - це дійсно суперсила, яка відкриває будь-які двері.  Читання книг - це енергія, яка зміцнює суперсилу, головний двигун для розуму, адже воно тренує пам'ять, розширює словниковий запас, допомагає вирішувати проблеми. Не таємниця, що книжки допомагають дітям розвивати логіку, критичне мислення та уяву, причому у максимально захопливій формі.

Упродовж години цікавих повідомлень дітей і дорослих познайомили з добіркою крутих книжок, які допоможуть  зміцнити суперсилу.

 Дивовижні факти про все на світі у форматі дитячих енциклопедій розвивають уважність та здатність помічати деталі через яскраві малюнки та короткі тексти. Найулюбленіші у читачів - чотирьох томна «Енциклопедія для чомусиків», а для найменших школярів – книга Сашка Дерманського «Малим дітям про все на світі».

 Книжка Кузька Кузякіна «Що таке математика» є спробою автора поговорити про незбагненний світ математики «нормальною» мовою. Його ж «Зубасті задачки»  - це 150 ігрових та логічних завдань різного рівня складності, де кожен розворот книги містить унікальні головоломки та малюнки. «Дивовижні логічні ігри для розумних дітей» допоможуть юним даруванням перевірити  мозок та кинути виклик власному інтелекту.

Двотомник «Програмування для дітей» - це виважений крок у сучасний світ створення відеоігр і анімацій.

Познайомитися з рідною історією ближче і виявити, що вона може бути захопливою, яскравою та набагато цікавішою, допоможе  «Крута історія України від динозаврів до сьогодення». Потім разом з дорослими можна сміливо переходити до «Історія України від діда Свирида». Минуле нашої країни живою, жартівливою, але фаховою мовою, збагатить спільні читання незабутньою атмосферою та розтлумачить будь-які історичні події.

Майстер-клас додав зустрічі не тільки затишку, але й бажання продовжувати наші зустрічі.

 

"Благодійність – це справа, яку потрібно відчувати серцем".

       

Найщиріші слова вдячності Благодійному фонду "Повір у себе" за чудовий дарунок нашій читацько-бібліотечній родині.

34 новинки сучасних авторів і відомих класиків зарубіжної літератури! Оксана Луцишина, Наталка Сняданко, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Софія Андрухович, Андрій Любка, Артем Чапай, Євгенія Кузнєцова, Макс Кідрук та зібрання творів Германа Гессе! Розкішний подарунок!

«Благодійність – це справа, яку потрібно відчувати серцем» - вважають засновники фонду  Віктор і Ірина Іванчики.  Місія «Повір у себе!» - сприяти розбудові України, розвиваючи нову генерацію освічених українців шляхом надання підтримки талановитим студентам та викладачам. «Ми впевнені, що світ та наше майбутнє може змінити людина, яка матиме правильний старт у житті, тому наша основна ідея – це підтримка освітніх проєктів. Ми даємо можливість стати на ноги молоді, яка має талант та здібності. В благодійності важлива не подяка, а та віра, яку вкладаєш в людину, щоб вона сповнювалась».

Понад 10 років фонд «Повір у себе!» не лише підтримує студентів і викладачів-науковців, а й розвиває українську культуру та допомагає покращувати життя громад у селах і містах.

З кожним роком команда “Повір у себе” набуває досвіду та створює нові ініціативи, які охоплюють усе більше сфер і надають більше можливостей тим, хто хоче розвиватися та зростати.

З початку повномасштабної російської військової агресії в Україні пріоритетним напрямом фонду «Повір у себе!» є гуманітарна підтримка населення країни. Дякуємо за довіру!

 

Іван Богун: подільський "ніндзя" чи просто герой!

         

У травні цього року у видавництві «Кліо» вийшла друком книга «Іван Теодорович Богун, яку написала відома авторитетна дослідниця історії  Тетяна Таїрова-Яковлєва. Читачі безліч разів цікавилися, коли ж буде книга у бібліотеці.

Подарунок від Благодійного фонду «Жива сучасна бібліотека» (саме ця новинка ) – це не просто сюрприз!!! Це диво!

Вже є перші відгуки.

«Цю книгу колись прочитають мої сини. Їм не прийдеться гадати, хто такий Іван Богун. Все про видатного козацького полководця у цій книзі. Тут 40 – річні дослідження Таїрової – Яковлєвої , результати її архівних пошуків у Польщі, Швеції, Україні та росії.»

«Видання цінне  тим, що написано цікаво й зрозуміло не тільки дорослим, а й підліткам. Одних легенд і казок про Івана Богуна замало, коли говоримо про історичну особистість. Я мрію написати МАНовську роботу про Івана Богуна.» Дякуємо видавництву "Кліо" за неймовірне оформлення! Вдячні пані Тетяні Таїровій-Яковлєвій за історичні розвідки та  розтаємничення  невідомих фактів з життя полководця» Тепер книга є у нашій бібліотеці.

Більше можна дізнатися на сторінці Cowo.guru - середовище мислення та дієвості, де є цікава розмова про книгу авторкою книги «Іван Теодорович Богун».

Сучасний спосіб обміну інформацією.

  

 І «Укрпошта», і «Нова пошта» у своїй роботі користуються електронною поштою.

Але, на відміну від вищезгаданих, нею не перевозять вантажі, а пересилають інформацію. Це зручний спосіб обміну даними з використанням цифрових пристроїв: комп’ютерів, планшетів, смартфонів.

Працівники Хабу цифрової освіти бібліотеки-філії №4 завжди приходять на допомогу, особливо людям «елегантного» віку: створити електронну скриньку та отримати навики користування нею.

 

Чудова альтернатива комп’ютерним розвагам.

Дозвілля з настільними іграми – чудова нагода повною мірою відчути їхні плюси для свого психічного благополуччя, зрозуміти чому вони не перестають бути важливою частиною нашого життя.

Вони розвивають логіку, покращують пам'ять та концентрацію уваги. До того ж, вчать людей спілкуватися, працювати в команді і контролювати емоції під час програшу. Це чудовий спосіб відпочити від гаджетів та весело провести час із родиною чи друзями.

Настільні ігри давно увійшли до сучасної культури. Вони користуються великою популярністю, яка не слабшає, а зростає.

Їх магія зачаровує дітей, не залишає байдужими й дорослих. Видів настільних ігор у бібліотеці безліч. Цікаву для себе чи своєї компанії зможе знайти кожен.

Чому корисно грати в настільні ігри?

Психологи стверджують: діти, які грали в настільні ігри, виростають уважнішими, кмітливішими. В них чудово розвинене наочно-образне мислення, логіка, спостережливість.

Оскільки більшість настільних ігор  командного типу, то діти навчаються взаємодії один з одним, шукають компроміси. «Настолки» допомагають приймати самостійні рішення, краще концентруватися, мислити стратегічно, розвивають уміння спілкуватися.

Вибираючи розвиваючі ігри, ми вчимося вирішувати складні завдання, навчаємось орієнтуватися у непростих ситуаціях, приймати обґрунтовані рішення.

Яка користь настільних ігор для дорослих?

«Настолки» об’єднують людей, покращують настрій, розширюють кругозір.

Перевірено! Настільні ігри –  це чудова альтернатива комп’ютерним розвагам, а також – проведенню дозвілля в телефоні, інших гаджетах.

Настолки – чудова можливість (як для дітей, так і для дорослих) відкласти на деякий час свої телефони, дати відпочинок очам від екранів, які постійно оточують нас.

У бібліотеці немає нецікавих ігор. Під кожен вік тут можна підібрати одночасно цікаву та корисну розвагу, починаючи від трирічної дитини, закінчуючи літніми людьми.

Як дати раду своїм емоціям?

  

 

Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком повномасштабної війни в Україні. Змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе це від страху, тривоги та злості. Проявляються емоції настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна їм дати раду. Щодня ми бачимо речі, яких не мало б існувати в цивілізованому світі. Якщо раніше в нас були певні зразки, як поводитися в кожній ситуації, як реагувати, то зараз усі вони поламані. В голові - суцільний хаос;

“Будь-яка емоційна реакція є нормальною відповіддю на ненормальні обставини війни, - стверджує психотерапевт Володимир Станчишин, автор книг  “Емоційні гойдалки війни”, “Стіни в моїй голові” . - Ми маємо право відчувати лють, маємо право хотіти помсти, ми можемо вмикати чорно-біле мислення і не відчувати при цьому провини. Ми можемо сумувати, ми можемо плакати стільки, скільки потрібно.

 Що робити, коли відчуваєш емоційне виснаження? Як повернути сили? Як відновлюватися?

 На майстер-класі «Моє ресурсне літо», організованому за підтримки “Центр готовності цивільних. Полтава” , порадами ділилася  психологиня й арттерапевтка Юлія Петренко. Через малювання та метафоричні карти присутні спробували порозумітися з собою, відчути себе, щоб зрозуміти, що саме може підтримати нас у повсякденному житті.

    

Все це було б смішно, коли б не було так сумно.

Липнева зустріч учасників читацького клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки»  змінювала настрій присутніх упродовж двох годин.

Запропонований для обговорення роман «Карбід»  Андрія Любки відповідає найбільше характеристиці самого письменника.

«Андрій Любка – рибалка, грішник, балканіст. Написав і переклав кілька книжок, об’їздив тридцять країн, але найбільше любить спати до обіду і заїдати пекучу сливовицю барбарисовими льдяниками. Живе у всій Центральній Європі, та найчастіше заряджає свої гаджети й пере речі в Ужгороді. Несудимий, одружений, небагатодітний, одне слово –ледачий.»

Однією з причин, чому читачі  люблять прозу Андрія Любки, є те, що його твори  (чи то оповідання, чи то романи) читаються дуже легко, на одному диханні.

Щодо «Карбіду»? Роман змушує задуматися. Тому обговорення (і завдяки майстерності модераторки) було змістовним, багатоплановим, динамічним. Хоча враження та думки одноклубників після прочитання були неоднакові, але не занадто полярними.

Всім сподобалося, як автор подає героїв: по черзі, тобто по мірі появи у романі. Тому імена та прізвизька не плутаються. Кожен герой має свою історію, через те у тексті багато спогадів.

Учасники обговорення зазначили, як плюс, що в романі є багато фактів для загального розвитку. Тут і цікавинки про Закарпаття, Балкани, роздуми про вольтерівський "Кандід", а певні історичні відомісті спонукають читачів загуглити, щоб дізнатися більше інформації.

Зрозуміло, всі описані контрабандні схеми, які насправді діють на українських кордонах, відомі. Але деякі факти стали фішкою роману, що робить його інтригуючим.

Щодо нецензурної лексики думки присутніх розійшлися. Але, як підсумок дискусії, - у деяких сюжетах вона була оправданою.

Ще одна родзинка роману «Карбід» - назви розділів. Влучні, інтригуючі, цікаві.

Висновок? Хоча твір Андрія Любки і в гумористичному тоні, але правдиво описує наше сьогодення. (Роман опубліковано у 2015 році)

І це сумно, бо, дійсно, багато українців такими і є. Описуючи комічні, смішні ситуації, автор мотивує замислитися над  серйозними та болісними питаннями, що й стали темою для обговорень. Як говорив класик: "Все це було б смішно, коли б не було так сумно"

"Своє для своїх, щоб не забували" Ганна Кревська

Ганна Кревська чи Марина Кононенко? Лубенська письменниця й журналістка пояснює допитливим читачам: "Ганна - наше родове ім'я. три мої бабусі звалися Ганни. Тому й вирішила я це ім'я оживити. Кревська - тому, що кревно, до крові близьке те, що пишу. своє - для своїх, щоб не забували, своє - для чужих, аби шанували, наше - для світу, аби ожила візерунками слова історія поколінь, що передається з вуст в уста" А ще пані Ганна любить каву, котів, давні фото та щирих людей. "Взагалі, люблю досліджувати минувшину". Оповідання "Рятуйте . свайба" - для позитиву вам не на один день. А для прочитання пропонуємо романи Ганни Кревської "Монастирські сливи" та "Кульбабова стежка"

«Люблю дивитися на вогонь і свого сина. Не люблю озиратися назад і нещирих людей». Ганна Кревська

       
     

Ганна Кревська, лубенська письменниця й журналістка, відома читачам, як авторка романів «Монастирські сливи», «Сліди на воді», «Кульбабова стежка».

Про себе пані Ганна говорить: «Книжниця, авторка 9 книг. Любителька старовини, давніх фото та мудрих людей.»

Знавці чи літературознавці говорять, що проза Ганни Кревської здобула визнання завдяки глибокому краєзнавчому фактажу. Шанувальники її романів відзначають живий, чуттєвий стиль оповіді. Її книги отримують схвальні відгуки за людяність та майстерне переплетення людських доль із трагічними подіями української історії. Історичним твором називають роман «Монастирські сливи», бо охоплює події початку XX століття у селищі Мгар та біля Мгарського Спасо-Преображенського монастиря.

Читачі цінують велику документальну та емоційну цінність творів Ганни Кревської.

Краєзнавчо-історичне видання  «Наше річище: Сліди на воді» присвячене козакам, полковникам, гусарам, шляхетським панночкам та Мгарському монастирю. Книга містить багатий фактаж та численні ілюстрації. Твори Ганни Кревської називають «справжнім місточком для збереження національної ідентичності».

  Шанувальники поетичної рими Ганни Кревської відзначають в її поезії

тонкий психологізм, увагу до деталей, глибокий зв'язок із природою та метафоричні образи з її особистих переживань.

Така весна, що бігаю напитись

Торішнього морозу уночі.

А ніч іде, немов циганка, чорна.

Стару сорочку рве на туманці...

"Нелюбов. Не любов" Світлани Фільчак. Читає Марфа Буторіна

 

Підтримаємо, допоможемо, навчимо.

 

        Передати показники лічильників використаної води, електроенергії та газу – завжди клопітно. Перш за все треба не забути це зробити, а потім в процесі  дочекатись з’єднання з оператором…

      Але є набагато простіший спосіб – зробити це онлайн. Та не кожен володіє  вмінням  користуватись комп’ютером. Тоді на допомогу приходять працівники бібліотеки, які в рамках проекту

 « Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення»  допомагають користувачам оволодіти базовими знаннями з цифрової освіти.

Справжня суть роману захована набагато глибше.

      

   У бібліотеці відбулася творча зустріч із Марком Бабаревичем, який презентував читачам новий роман «Шершні».

Новинку українського письменника, нині діючого військовослужбовця, учасника АТО/ООС та повномасштабної російсько-української війни, читачі називають трилером і соціальною драмою водночас.

Марк Бабаревич – юнак із власними переконаннями, сучасними поглядами, інтелектуал, який шукає свій шлях у літературному світі, ділився думками про своє місце в сучасному вирі подій та письменницькими планами.

Гість розповів історію створення роману, поділився думками про вибір детективного жанру та улюблених авторів. Щирість і відвертість гостя додали спілкуванню атмосфери зацікавленості та бажання прочитати новинку.

«Його книга «Шершні» продовжує лінію гостросюжетних історій, де особисті драми переплітаються з небезпечними конфліктами, показуючи, як звичайна людина опиняється у центрі змови та ризику»

         Отець Сергій втратив сина, але через рік після похорону дізнається, що той живий. Батько розпочинає власне розслідування, крок за кроком розкриваючи моторошні таємниці.

Читачі відзначають динамічний сюжет, глибоке занурення у реалії прифронтових міст та вдале поєднання особистої драми з небезпекою. Зіткнення з російськими спецслужбами та місцевими зрадниками змушує ставити питання: кому можна довіряти, а хто дійсно стоїть за викраденням? Історія створює напружену атмосферу постійної небезпеки, розкриває складні моральні вибори та проблеми довіри і зради в умовах війни.

Поки соняшник росте, слід зробити якнайбільше добрих справ.

       

     Все цікавіше стає на арт-посиденьках з Ларисою Гецелевич, які об’єднують спільноту юних майстринь, дослідниць і читачок бібліотеки-філії №4.

Доки руки виготовляють неймовірно гарну квітку соняшника, можна дізнатися про її таємниці.

«У давньогрецькій міфології є цікава історія про німфу Клітію, яка шалено покохала бога сонця  Геліоса. Проте це кохання було без взаємності. Дівчина цілими днями сиділа на землі, не зводячи очей із неба, і спостерігала за тим, як сонячна колісниця бога перетинає небосхил… Зрозуміло чим закінчується міф, але все те можна дізнатися із книги «Міфи Давньої Греції»

«В українському фольклорі існує схожа цікава легенда. Колись на землі жила дівчина, яка понад усе на світі любила Сонце. Вона щодня зустрічала світанки й милувалася його промінням, зігріваючи душу його теплом. Якось юнка звернулася до небесного світила з благанням дозволити їй завжди бути поруч. Сонце усміхнулося та пояснило, що їй не місце на небі, адже вона належить землі. Але, ніжно торкнувшись її голівки, перетворило на квітку, пелюстки якої нагадують сонячні промені».

«В українській традиції ця квітка символізує безмежну любов до рідного краю та є одним з найяскравіших символів України. Сьогодні в Україні квітка соняшника набула нового, глибокого сенсу. Вона символізує Батьківщину: як сонях слідує за сонцем, так і свідомий українець завжди звернений думкою, словом і ділом до своєї рідної землі».

«А ви знали, що українські науковці вивели десять років тому новий сорт соняха і назвали його «Богдан Гаврилишин». Саме у цьому році виповнюється 100 років Богдану Гаврилишину, одному з найвідоміших українців, якому вдалося змінити долю багатьох держав. Відомий у світі економіст, радник для президентів і благодійник для людей, завжди залишався українцем. «Проживши три чверті свого життя поза межами України, я завжди і всюди представлявся: “Богдан Гаврилишин, українець”.

Бажаємо приємного дозвілля та дякуємо, що обираєте нас!

         У бібліотеці відбувся День нової книги, на переглядах якого було представлено 237 новинок подарованих читачами.

Новинки художньої літератури – це світові бестселери та найкращі новинки від українських письменників.

Читачі й читачки книгозбірні мали змогу знайти саме те, що до вподоби. Бо кожен твір запропонований у цей день здатен подарувати справжню насолоду від читання.

Серед новинок - детективи від відомих письменників Андрія Кокотюхи та Поліни Кулакової, романи яких мають динамічні кіноматографічні сюжети, мінімум описів, а кожна сторінка залишає читачеві простір для роздумів.

Павло Пігуль, відомий своїми іронічними текстами й точним відчуттям українських реалій, дебютував  з детективом  «Вбивство на Перунів день».

Владислав Івченко відомий майстер детективів, який добре знає, як тримати увагу читача. Його новинка  - це історична хроніка, воєнний детектив та любовна мелодрама.

Пізнати власну сутність.

         

    У бібліотеці-філії №4 відбулася червнева зустріч учасників книжкового клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки».

 «Двійник» португальського нобелівського лауреата Жузе Сарамаґу, обраний для обговорення, викликав змішані, але приголомшливі емоції. Взагалі твір характеризують як інтелектуальний шедевр, психологічний трилер та моторошну «екзистенційну притчу, після якої лячно дивитися у дзеркало».

Головний герой, Тертуліану Масіму Афонсу, звичайний викладач історії, людина замкнена, звикла до монотонності та самотності. Його життя тече повільно й передбачувано  аж поки випадковий перегляд фільму не руйнує цю стабільність. На екрані він бачить актора, який є його абсолютною копією : однакові риси обличчя, голос, жести. Уявили себе на місці героя?

Цікаво, що вже з перших хвилин зустрічі думки та й враження від прочитаного роману у присутніх були полярні, але інтригуючі. Від зізнання, що в житті має свого двійника до «я не хочу зустрітися з двійником»

Тертуліану також не може повернутися до покою. Пошук двійника стає нав'язливою ідеєю, що поступово знищує межу між реальністю та страхом. Чим ближче він підходить до істини, тим гострішим стає питання: хто з них справжній, а хто тінь?

«Книга про життя, а війна – лише його частина» Катерина Флекман

           

 У бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч із Катериною Флекман, яка завітала до Полтави з презентацією книги  "Вогонь запеклих не пече".

Це спільний проєкт підполковника ВМС України, лицаря ордена Богдана Хмельницького Андрія Смірнова і добре знаної нашим читачам поетки, журналістки, психологині й волонтерки Катерини Флекман.

Андрій – професійний військовий. Навчався своєї справи з п’ятнадцяти років. Із теплом розповідає про кадетство та курсантське братерство, яке через роки перетворилося на фронтове, бо з багатьма побратимами з університетських часів взаємодіють досі.

Андрій Смирнов – президент ветеранського мотоклубу Veterans MC Ukraine.

 Якщо спитати пересічних людей, що таке байкерський клуб, то відповіді будуть схожими: «брутальні хлопці в експресивному одязі, що ганяють на мотоциклах, порушуючи всі можливі закони.» Але це не про Андрія та його Клуб. Його побратими (саме так називають один одного одноклубники) або уже понад десять років служать у війську, або хтось долучився під час повномасштабного вторгнення. Всі вони мають досвід бойових дій. Досвід, який докорінно змінює уявлення про світ.

Саме про них книга «Вогонь запеклих не пече». Сімнадцять історій  Захисників, що повертають віру у майбутнє. Кожна розповідь – це розмова-інтерв’ю про життя, вибір, світло та силу кожного з них. Абсолютно різні запитання, але відповіді однаково щирі й відверті

Хлопці, обʼєднані фронтом і любовʼю до своєї країни. Мужні чоловіки, що мають залізних коней і знають все про справжню міць. Їм важко повертатися в цивільне життя, бо не всі друзі повернулися живими. Мотодвіж їх об’єднує.

Розкрити свій потенціал

  Важко уявити сучасне життя  без всесвітньої мережі інтернет.  Громадянам, які не мають змоги отримати базові знання  та навички користування  комп’ютерною технікою, допомагають створені  в бібліотеках  Хаби цифрової освіти.

Вони покликані допомагати втілювати в життя  масштабний проект «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення». Його мета – зробити сучасні цифрові навички доступними мешканцям усіх регіонів України.

Хаб цифрової освіти, який діє у бібліотеці, активно допомагає в реалізації проекту.

Практичні тренінги з цифрової грамотності, роботи з інструментами штучного інтелекту та організації навчального простору, доступ до нових освітніх серіалів на платформі Дія. Освіта., опанування базових комп'ютерних програм, смартфонів та державних онлайн-сервісів, навчання правилам безпеки в інтернеті, протидії фейкам і кібербулінгу . Консультації та заняття для всіх

відвідувачів безоплатні.   

 

Життя прекрасне своїми несподіванками.

         

        У бібліотеці відбулося літературне побачення з полтавською письменницею Світланою Фільчак, яка завітала до читачів із презентацією книги «Маленькі полтавські історії»

Гостя зустрічі, журналістка, медійниця, авторка радіопередач, культурна оглядачка та неймовірна оповідачка, полонила присутніх своєю щирістю й відвертістю.

Її твори добре знані полтавцям. Світлана Фільчак  публікувала їх на сторінці у фейсбуці. До речі, саме її шанувальники спонукали до випуску збірки.

 «Маленькі полтавські історії» - збірка новел Світлани Фільчак, які характеризують як історії «маленьких життєвих трагедій і радощів».

Книга розповідає про людей, чиї вчинки, доброта, сила і мудрість допомагають знайти опору в житті. Кожна оповідь - це частинка чийогось життя, де присутні і радощі, і смуток, і любов, і надія.

Новели написані живою й чуттєвою мовою. А герої «Маленьких полтавських історій» упізнавані, що здаються сусідами, родичами або знайомими.  

«Люблю читати оповідання Світлани Фільчак не те щоб заспокоїтися, а для душі.»

«Це оповідання, які зручно читати невеликими порціями.»

«Маю традицію. «Маленькі полтавські історії» читаю тільки заваривши духмяного чаю. Все це для душі й настрою.»

Як пояснити дітям, що таке гордість?

Найкраще через різницю між здоровою гордістю (самоповагою) та гординею (зарозумілістю). Здорова гордість- це радість за свої успіхи, знання своєї цінності та повага до себе. Така гордість додає впевненості, щоб навчатися нового і не здаватися. Інша гордість, як гординя, зарозумілість - це коли людина починає вихвалятися і ставити себе вище за інших. Це відштовхує друзів і заважає вчитися на помилках. Читання історій, де герої долають власну пиху або, навпаки, навчаються цінувати себе, радіти власним перемогам - це чудово. Справжня гордість мотивує ставати кращим, а не вимагає постійного схвалення від інших. Але важливо і не знецінити себе, навчитися поважати себе, поважаючи думки інших, кордони і досягнення своїх друзів.

Прості ідеї, які легко втілити вдома.

Натхнення, творчість, фантазія гуртківців арт-майстерні Лариса Гецелевич може розігратися так, що за дві години здивують і самі себе. Багато хто з вас знає, що брелоки для рюкзаків і сумок взагалі є сучасним трендом. А створення їх своїми руками - це можливість здивувати рідних, однокласників, особливо якщо у когось незабаром день народження. До того ж  -  це чудовий спосіб провести час, розслабитися і зануритися у творчу діяльність. 

Створити стильний брелок або підвіску для рюкзака власноруч - це чудовий спосіб підкреслити свою індивідуальність. Використовуйте підручні матеріали: залишки пряжі, шкіри, полімерну глину, бісер або яскраві стрічки. Це перетворить звичайний аксесуар на ексклюзивну деталь вашого образу.

З чого можна робити брелоки для сумки та з яких матеріалів, то окрема розмова.