"ТАМ, ДЕ ВДОМА"

Через самовираження в поезії воїнів, волонтерів, громадських активістів збірка доносить до суспільства важливість підтримки та реабілітації, зокрема творчої, людей, які пройшли війну, має підвищити у суспільстві толерантність та взаєморозуміння, знизити рівень агресії.

«Там, де вдома» — це 112 віршів волонтерів та воїнів про любов і війну. Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Ось уже п'ять років тривають бойові дії на сході України. 

    Серед нас є люди, які отримали травматичний досвід на цій війні, однак змогли сублімувати його в творчість. 

   У збірці «Там, де вдома» беруть участь вісім сучасних молодих поетів та поеток: четверо чоловіків-воїнів, які виконували (або виконують зараз) бойові завдання в зоні АТО/ОСС, та четверо жінок, які в 2014–2018 роках волонтерили і допомагали армії, чекали з війни чоловіків, підтримували та дбали про тих, хто присвятив себе служінню іншим.

Лілі Кріс " Втікачка. Дорога на північ"

Англія, середина ХII століття. Жорстокий принц Юстас бажає заволодіти красивою і гордою Валой, дочкою знатного лицаря. 

Але та не бажає підкорятися цьому жахливому людині і влаштовує втечу. Люди принца пускаються в погоню за утікачку. Добра черниця жіночого монастиря дає притулок Вале і її слугам, хоча принц поклявся знищити кожного, хто буде ховати від нього Валу. 

Потім втікачі вирішуються рухатися на північ. Їх чекає небезпечна і довга дорога до Лейк-Касла, замку благородного Річарда Лорела. Побачивши очі Річарда, Вала назавжди стане його полонянкою

Оксана Сайко "Волоцюги"

Колись він мав роботу, житло й дружину. У якийсь момент розмірене життя раптово поламалося, і він опинився на дні. 

Просто неба. Серед тих, кого уникають і зневажають. Самотній і приречений. У біді й поневіряннях людині важливо знати, що вона не одинока, що їй допоможуть, чи й самій стати комусь опорою, аби не втратити себе зовсім. Несподівано, мов промінь світла в безпросвітності, в його житті з’являється вона. 

Така ж, як і він, — неприкаяна. Вона блукає, шукаючи чогось, і  ніяк не може спинитися. Довго споглядає знайдену картину, на якій жінка з дитям. Світ волоцюг — непевність і невідомість. У ньому немає майбутнього, а є лише сьогодні й тепер. Малі втіхи часто перетворюються на драми й трагедії. Але й тут люди змушені жити і знаходити, здавалося, назавжди втрачений сенс.

У вишиванках про вишиванку

#Літературна орбіта

 Поетична онлайн-година «Веселкою сплелися кольори», організована бібліотекою-філіалом №4 на платформі ZOOM, зібрала поетів, шанувальників поетичного слова з різних міст України, щоб відсвяткувати День вишиванки разом.

Чарівні українки у вишуканих вишиванках, сповнені позитивних емоцій, ділилися спогадами, оживляли теплі  мрії дитинства, насолоджувалися поетичними рядками Олі Берези, Юлії Манойленко, Зоряни Кіндратишин,  Галини Приріз. Поетична  година відбулася в форматі, який дав змогу поділитися гостям зустрічі віршами улюблених поетів про Україну, вишиванку, про родину. Звучали вірші М. Сома, М. Сингаївського, Д. Павличка, Івана Гентоша, Люби Долик, Івана Андрусяка…

 Яскраві емоції, історії одягнених вишиванок, теплі слова та душею прочитані вірші дарували гості мамам, бабусям, чиї невтомні руки вишивали узори на їхніх сорочках. Галина Фесюк, майстриня і поетка презентувала ілюстровану книгу про історію вишивки  Жовківського району на Львівщині , яку подарувала нашій бібліотеці.

Не обійшлося без сюрпризів. Таня Пилипець привітала учасників онлайн-години з машини; читали поезії, а Ігор привітав всіх з днем вишиванки піснею.   

День вишиванки 2020 став для всіх барвисто-веселковим та радісним.

·          Ольга Береза Дякую за чудові поетичні онлайн читання!

·         Nina Bezpyata Молодці!😍

·         Ольга Глущенко Дякую за теплу зустріч і чудові вірші!

·         Екатерина Баранова Дякую за організовану теплу та душевну зустріч, нові знайомства, щирі емоції!!! Приємно стати частинкою цієї неймовірної атмосфери!! Бажаю усім учасникам бесіди миру, злагоди !

·           Галина Приріз 💖 Щиро дякую за прекрасну зустріч. Були неймовірні вишивані емоції. Рада знайомству з Вами та кожним, хто долучився. Чудова ідея! Обіймаю Вас. 

Natasha Biluta Ох і гарно ж було! Шкода, що інтернет попрощався перед третьою сесією. Але ви такі натхненні і надихаючі!

·          Zoryana Kindratishin Дякую, за працю, щире серце, тепло! На Вашій орбіті завжди світло і душевно! 🌞🤩💖

·         Наталія Фенько Дякую за надзвичайне свято вишиванки і спілкування з колегами. Це було неперевершено,)))))

Богдан Коломійчук «Лемберг. Справи комісара Вістовича»

Богдан Коломійчук (нар. 1984 р.) — український письменник, володар Гран-прі міжнародного конкурсу «Коронація слова-2013» за історико-авантюрний роман «Людвисар. Ігри вельмож». Автор збірок детективних повістей «Таємниця Єви» (2014), «В’язниця душ» (2015), «Небо над Віднем» (2015), «Візит доктора Фройда» (2016), що виходили друком у видавництві «Фоліо». У творах письменника поєднуються захоплюючий сюжет, містика, гумор та правдиві історичні факти.

Про що книга «Лемберг. Справи комісара Вістовича» автора Богдан Коломійчук

Під титулом «Лемберг» зібрані романи і повісті з циклу пригод львівського комісара Адама Вістовича. Події у творах, що увійшли до видання, відбуваються на початку XX століття у Львові, Кракові, Відні, Будапешті. Загадкові події, заплутані справи, карколомні пригоди і безкомпромісний комісар поліції володіють увагою читача до останнього рядка.

Богдан Коломійчук "Готель «Велика Пруссія»

Пропонуємо вашій увазі книгу Богдана Коломійчука «Готель "Велика Пруссія"» від видавництва «Видавництво Старого Лева». Про книгу: Перед вами новий запаморочливий детективний роман, в якому приголомшливим чином переплетені пригоди, шпигунські таємниці та далекі мандри. Дія оповідання розгортається в 1905 році. Головний герой книги львівський комісар Адам Вістович, що вважається одним з кращих слідчих Галичини. Намагаючись допомогти молодшому колезі по роботі, Адам береться за, на перший погляд, здається абсолютно звичайне розслідування. Але чим далі він заглиблюється в цю справу, тим більше розуміє, що в цьому розслідуванні незвично все, а найважливіше, воно виходить далеко за межі Львова і навіть за межі самої імперії. Таким чином, Вістович опиняється в Пруссії. Саме там чиновники, підприємці та навіть мафія, стають союзниками, щоб протистояти напливу російських шпигунів. Абсолютно несподівано починають відбуватися дивні випадки, а саме в Берліні, Позені та інших містах, учасники цього синдикату гинуть. Крім цього, колишня дружина Вістовича, актриса з Берліна Анна Каліш, теж виявляється залучена в цю круговерть. Комісару Адаму Вістовичу нічого не залишається, як розплутати цей ланцюг дивних подій.

Зустріч із Оленою Печорною

#Літературна орбіта 19 травня 2020 року на платформі ZOOM бібліотека-філіал №4 організувала творчу зустріч із українською письменницею з Чернігівщини Оленою Сердюк-Печорною, авторкою літературних бестселерів «Грішниця», «Кола на воді» та «Фортеця для серця».

 Її дебютний роман «Грішниця» став абсолютним бестселером та був відзначений двома престижними вітчизняними преміями. За рейтингом журналу «Фокус» авторка увійшла до Топ-20 найуспішніших українських письменників, а за версією наших читачів - у ТОП-10 найулюбленіших авторів.

До онлайн-зустрічі приєдналися шанувальниці таланту Олени Печорної із Чернігова, Полтави, Бердичіва, Лубен, Харкова, Михайло-Коцюбинського, Коломиї, Житомира, Ромнів… Скільки емоцій! Скільки цікавих бентежних розмов, чарівних усмішок, радісних і щемливих хвилин...

 Пані Олена презентувала читачам новий роман «Химерниця» , який вже є в нашій бібліотеці.

« Драматична історія про помилки минулого та спокуту. Микола - очільник провінційного містечка, місцевий «князьок», улюбленець долі. Та що він робить тут, у хаті старої відьми Шептулихи? Вона — його остання надія? … Доля не знає випадковостей».

Неймовірна зустріч перетворилася у місточок розмов, взаєморозуміння, обговорень!

24 (!) запитання в ефірі та щирі, відверті відповіді Олени Печорної, а  приз за найцікавіше запитання  відправився у славний Чернігів до Ольги Петренко.

 Ввечері відома письменниця , добра, ніжна сонячна Олена Печорна ділилася  враженнями у Фейсбуці, для якої зустріч із читачами на платформі ZOOM була вперше

 

 Олена Сердюк-Печорна з Ольгою Петренко.

10 год · 

Перший крок, друзі, зроблено. Навіть не так. Перший політ відбувся😉 Цікаві відчуття, чимось схожі на невагомість. Принаймні, я зайвий раз боялась щось не те натиснути, а слова час від часу норовили потрапити в чорну діру... Однак яка ж я тільки щаслива! Новий цікавий досвід - це ще той спалах на сонці моєї пам'яті. Правда. Щиро дякую всім-всім-всім, хто організував цю зустріч і хто долучився до спілкування. Ви - неймовірні! Дякую і 💖

"Ой лише, або З чим їдять вундеркіндів" Валентина Захабура

      Повістинка, яку тримаєте в руках,познайомить вас із захопливими пригодами двох найкращих друзів Гришка та Ойки.

        Разом із ними ви відчуєте, що таке справжня дружба, відкриєте нове явище «стелетрус», підслухаєте змову татусів і побачите її наслідки – війну, яку оголосять матусі, а також довідаєтесь, хто такі вундеркінди і з чим їх варто їсти.

    Хочете дізнатися про це? 

Тоді розгортайте книжку – і вперед до пригод!

Тоска Лі "Цариця Савська"

      Легенди розповідають, що одного разу цариця пустелі вирушила на північ, щоб своїми очима побачити могутнього царя і випробувати його загадками. Але справжня історія цариці Шеви і царя Соломона відома лише їм двом ... 

Х століття до Різдва Христового. Правитель Саби помер, і його дочка була коронована після запеклої битви за столицю. Слава про багатства Саби і сяйві її правительки досягла царя Соломона. Оточений сотнями дружин і наложниць, він мріє про неї - жінці, чия мудрість дорівнює її красі. Цариця, уражена пристрастю і ніжністю його листів, таємно вирушила до його двору. Щедрий був Соломон днем ​​і ніжний вночі ... Царські дружини і наложниці не змогли стерпіти того, що чужа забирає у них коханого. Їй довелося бігти ...

Дуглас Рашкофф - "Медіавірус"

Книга відомого американського фахівця в області засобів масової інформації розповідає про виникнення в кінці двадцятого століття нової реалії - "інфосфери", що включає численні засоби передачі і модифікації інформації. Дуглас Рашкофф не лише описує це явище, але і піднімає низку гострих запитань : Наскільки людство, що створило інфосферу, контролює процеси, що протікають в ній? Чи не загрожує некероване збільшення об'ємів інформації, що виробляється людством, виникненням небезпечних медіавірусів, що спотворюють сприйняття реальності?

#Письменники на карантині. Володимир Шкурупій

  16 травня 2020 року   «Письменники на карантині» запросили на  зустріч із Владикою Афанасієм (архієпископ Полтавський і Харківський УАПЦ), якого в літературному світі добре знають як  український письменник Володимир Шкурупій.

В літературу він увійшов «Живою росою» в 1987 році, потім книжка оповідань і повістей «Осіння горішина» . Після того  лише кілька оповідань… Навесні 2016 року в полтавському літературному часописі «Полтавська криниця» надрукували  оповідання «Серця вкраяла». «Такий собі дебют повернення в літературу!» – зазначила модератор онлайн-зустрічі Наталія Трикаш, запросивши Владику до спілкування.

Про непростий свій життєвий шлях просто й чесно розповідав Володимир Шкурупій, про те, як довго шукав себе, свій шлях, своє призначення. « А вже цього року працюю над прозою постійно, наскільки дозволяє служіння й церковна діяльність, - щиро ділився думками письменник. - Любов – всьому початок. Треба, щоб кожен навчився поважати, цінувати свій рід, своє коріння, свою землю. Беручи щось нове з Європи, не можна забувати про своє рідне, українське»

Книги Володимира Шкурупія є своєрідним епосом українського села останніх десятиліть радянщини. Описує протистояння національних традицій людяності супроти цинізму. Але головне – це усвідомлення своїх коренів, любові до рідної землі, заглиблення в моральні витоки народної душі.

З новими оповіданнями Володимира Шкурупія та з творчістю полтавських письменників і поетів запрошуємо познайомитися на сторінках нового випуску «Полтавської криниці», який передав Владика для читачів нашої бібліотеки.

Добавьте подпись

Чудово і весняно стало на душі!

    #Літературна орбіта  12 травня 2020 року гостями бібліотеки-філіалу №4 на платформі ZOOM були відомі поети зі Львова Любов Долик та Іван Гентош.

У їх доробку є серйозні та глибокі поезії, кожна із яких – це роздуми про життя, про кохання, про призначення у цьому світі. Кожен рядок випромінює своє світло – то яскравий спалах, то сумовитий, інколи тривожний відблиск подій сьогодення на Сході.

Чарівна Люба Долик щиро ділилася своїми поезіями, яким властива неймовірна сила. В кожному рядку – глибинна суть. «Ти – талантище, - пишуть про творчість Люби Долик. –Ти маєш талант у цьому просторі жити, відчувати, співпереживати, захоплювати і сумувати. І все це глибоко і щиро» Її книга «Ліки від Хаосу» - книга неймовірної сили!

 Сильно і потужно звучали поезії Івана Гентоша. Серйозно, влучно, правдиво! Поезія за поезією. Цікаво, майстерно розповідав він про своє літературне життя, відповідав на бліц-запитання, зачаровуючи слухачів своєю харизмою.

Незабутню,  добрячу порцію сміху отримали слухачі від сторінки «Перли поперли». Іван Гентош, знаний у літературному світі як добрий пародист, заросив Любу Долик до пари читати поезії. Поетичний тандем змусив слухачів сміятися до сліз…

 Запрошуємо до читання книг Люби Долик та Івана Гентоша, які вже є  в нашій бібліотеці !, або ж за посиланнями в Фейсбуці

https://www.facebook.com/search/top/?q=%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA&epa=SEARCH_BOX

https://www.facebook.com/search/top/?q=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%20%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D1%88&epa=SEARCH_BOX

 «Давайте будемо ділитися позитивом і теплом. Тоді ми точно переможемо!»

Захарченко Олена "Хутір"

      Христинка оселяється на хуторі в бабусі, коли тата звільняють з роботи в університеті, бо він – за незалежну Україну.  Там вона не лише знаходить нових друзів, а й вчиться розуміти мову звірят, птахів і міфічних істот – русалок і мавок. Адже насправді вона – не проста собі дівчинка, а Лісова Князівна. У книзі «Хутір» Олени Захарченко буденність, пригоди, історія та міфологія переплітаються так само тісно, як гілля дерев у таємничому лісі біля села, де ще навіть можна знайти… криївку зі справжнісінькими повстанцями. І допомогти їм розвалити Радянський Союз

Супрунов, Святослав В'ячеславович "Загублений янгол"

Відчайдушний одинак зважується на протиборство з бандитами - ледь не уособленням світового зла. І все - заради кохання, чистого й піднесеного, яке нечасто зустрічаєш у сучасному світі.

 Жах безсилої боротьби героя у пророчих снах, але реальність перевершує всі лиховісні пророцтва. Додайте ще роздуми героя з метою переосмислення нашого життя - й отримаєте книгу, цікаву всім, хто ще не розучився співчувати й співпереживати.

Станіслав Лем " Голем 14"

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства.

Втім, розмовою це назвати важко, бо «немовлята» ще не навчені навіть говорити. Але ми мусимо бути вдячними Голему хоч би за те, що він, на відміну від Чесної Гані, зволив сказати нам осоружну правду про нас самих і наше місце відносно «тих розумів, які чекають у мовчанні». Принаймні це хоч мало би нас втішити.

#звязок_поколіньUA.

Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради з нагоди відзначення річниці 8-9 травня розробив декілька ініціатив, що присвячені пам’яті подій Другої світової війни.

Їх можна буде знайти за #звязок_поколіньUA

Також ми пропонуємо кожному полтавцю висловити онлайн свою участь у вшануванні героїв тих подій, додавши до свого фото портфоліо на Facebook нашу символічну рамку.

Рамку можна додати наступним чином:

1.Натисніть у себе "Редагувати профіль"

2. Натисніть на фото профілю

3. Натисніть "Додати рамку"

4. У віконці з пошуку введіть українськими літерами "зв’язок поколінь Полтава"

5. Додайте рамку.

Відлуння # Літературної орбіти

      Відлуння першої зустрічі на ЛітОрбіті з поетами Олегом Шапошніковим, Оленою Ольшанською,  Марією Козиренко, Юлією Стиркіною, Зоряною Кіндратишин, Наталкою Шевченко продовжується на сторінках наших гостей в ФБ. Нові поезії: щирі, зворушливі, ліричні, філософські, мудрі…коментарі, роздуми. А ще вони читають книжки… Знаєте, як у Аньєс Мартін-Люган «Щасливі люди читають книжки і п'ють каву»

 «Що  читають поети на карантині?» (із відеозапису онлайн-зустрічі)

      Марія Козиренко, молода поетка та художниця з Харкова насолоджується оповіданнями Рея Бредбері із 4-томного видання видавництва «Богдан». Марія пояснила, що до комплекту увійшли 200 відібраних самим автором оповідань, українською мовою абсолютна більшість з-поміж них друкується вперше. «Це як знову відкрити для себе Рея Бредбері», - ділилася думками Марія, власна книжечка якої «Відкривати тут» є в бібліотеці. До речі, її книга містить малюнки українських ієрогліфів, які  створила сама авторка.

      Олена Ольшанська  із Запоріжжя пише зворушливу лірику та надзвичайно любить море. Можливо не випадково вона читає зараз роман «Море моря» Ільми Ракузи, який називає мозаїкою спогадів. «Це книжка про дитинство і юність, про звуки, кольори, запахи, атмосферу минулого, які назавжди залишаються в пам’яті.  Не шукайте в книзі сюжету і моря в ній майже немає, - пояснювала Олена. – Це книга яскравих образів, серед яких я впізнавала себе…»

      Наталя Шевченко читає роман Олени Печорної «Химерниця», який уже в бібліотеці. «Твір можна схарактеризувати прислів’ям "у старих гріхів довгі тіні" - він про гріх і покуту, про гріхи батьків, що, невикуплені, лягають на дітей, і, окрім того, що він просто блискуче написаний, як завжди в Оленки, він сам звучить, як поезія, ще й має просто глибинне наповнення. Це роман важкий в сенсі подій, які там зображені, це не легенький відпочивальний твір, але з тих, які вивертають людину буквально навиворіт, змушуючи думати про речі тяжкі і потаємні, але обов'язкові до осмислення. Дуже чіпляє твір, і довго не відпускає...»

      Олег Шапошніков  в захопленні від книги «Міфологія для дорослих» Станіслава  Стабрили, професора Яґеллонського університету, дослідника давньогрецької і давньоримської  літератури. Олег Євгенійович пояснив:«Автор подає найвідоміші грецькі міфи не в скороченому, опрацьованому для дітей варіанті, як це робили багато його попередників, а намагається відтворити їх у первісному вигляді. Завдяки цьому вони перестають бути гарними, пізнавальними та повчальними казочками, а є цілком поважним викладом життя давніх греків»

Зоряна Кіндратишин  радить книгу "Курячий бульйон для душі. Думай позитивно" Дж. Кенфілда, М. В. Гансена, Е. Ньюмарка «Ви обов’язково знайдете позтив серед 101 історії реальних людей, які, щодня маючи купу проблем і негараздів, знаходять внутрішню силу впоратися з викликами долі. Ця книжка сповнена натхнення й надії, а історії в ній нагадують нам, що потрібно радіти кожному дню. Коли здається, що весь світ проти тебе - просто відкрий цю книжку і дозволь щастю ввійти до твого життя!», - говорить авторка збірки поезій «Зодягнена в щастя»

Юлія Стиркіна читає, надихається творчістю Григорія Сковороди, збірник якого відшукала вдома. На днях вже з’явився новий вірш на сторінці в Фейсбуці.

Прив'язавсь зі мною - що зробиш з ним?

В пальтечкові сірім, з вузлом легким,

мав півповну пляшку і стос книжок,

дивну коло-стрижку і пружний крок.

Говорити вправний - та Боже ж мій!

І на слово гострий, і сміх дзвінкий,

та ніхто, крім мене, його не чув,

і ніхто не бачив крізь часу зсув...

А він пив вино, і сміявсь, і був,

крокував, прозорий, крізь всю юрбу,

він мені повідав своє життя:

як любив стрибати в чужі жита,

як пісні писав, і кохав, і пив,

як тинявся вільно, де й як хотів,

як його стрічали, немов Христа,

бо від серця проповідь, не з листа,

як він спав у полі і далі йшов,

ніс любов у люди, приймав любов...

"Де ж твоя родина і де твій дім?" -

Я була питала, як йшла із ним.

"Жоден дім і жінка не варта снів,

вітру в полі, волі, безпечних днів,

і любові мавок, їх тіл гнучких,

їх очей зелених, пісень дзвінких.

Жоден борщ і хата, щоденний рай,

так мені не милі, як поле й гай,

як доріг мережа і плет стежин,

схід і захід сонця, і річки плин.

І палаци пишні - для мене гірш,

аніж вірш веселий й останній гріш,

світ мені за хату, у нім я - цар,

тільки воля важить, а інше - мар,

тільки воля важить...я сам собі

у полях безкрайніх і між юрби,

тільки воля важить, тож я - нічий,

мандрівник одвічний і дух живий..."

"Хто ти є і звідки? Бува, не втік?"

Посміхнувся сонячно, чую - сміх.

"Десь тебе чекає багато справ?"

Каже: "світ ловив мене - не спіймав..."