Тож як щодо критичного мислення?

    1 квітня 1957 року поважна новинна програма «Панорама» на британському каналі ВВС показала сюжет про шведське місто, в якому спагетяні дерева того року дали чималий врожай. А сталося це завдяки теплій весні та зникненню шкідника — спагетяного довгоносика! «Що може бути смачнішим за справжні домашні спагеті!» — заявив телеведучий. І що ви думаєте? Уже за кілька хвилин телефони редакторів ледь не димилися через сотні дзвінків. Глядачі хотіли негайно дізнатися, де можна придбати саджанці цих дивовижних дерев. Редактори  не розгубилися: додзвонювачам радили встромити спагетину в банку з томатним соусом і «сподіватися на краще».

Чому люди придумували і далі вигадують різні неправдиві історії та поширюють їх? Чому інші люди так легко в цю брехню вірять? Навіть після того, як цю брехню остаточно розкрито і всю заплутану історію спростовано? 

 Чому люди ними цікавляться і переповідають з великим запалом? Чому ці "дива" стають сенсаціями?

На всі «чому?» намагалися знайти відповіді шестикласники разом із 

журналісткою, письменницею та медіатренеркою Мариною Кафтан. Її книгу «Історія брехні. Як ми обманюємося», яка вийшла минулого року у видавництві «ПОРТАЛ», презентували школярам онлайн.

 Це настільки цікава книжка з найрізноманітнішими і часто просто неймовірними історіями брехні, в які вірили і продовжують вірити мільйони людей.

Авторка розповідає не лише про найрізноманітніші фейки в історії людства, а ще й про творців цих фейків та їхні мотиви. Незрозуміло, чому люди продовжували вірити в якусь дурню навіть після того, як їхні ж творці привселюдно визнали усю брехню...

Окрім цікавих, інколи іронічних історій Марина Кафтан дає дієві інструменти, що стануть у пригоді і дітям, і дорослим: як уникнути фейків, обманів. махінацій... Із книги «Історія брехні…» дізнаєтеся, як безпечно користуватися соцмережами, дивитися відео на ютубі та перевіряти інформацію, яку споживаємо щодня.

Чудовий актуальний відгук Вам у скриньку: «Ця книга як щеплення проти вірусу дезінформації».  Не вірите? Запрошуйте – ми Вам розкажемо! Знання перевіряємо цікавими тестами. 

Онлайн-година Єдності

 16 лютого бібліотеці-філіалу №4 пощастило бути запрошеною на онлайн-годину Єдності, яку організували юнаки та дівчата - покоління, якому розбудовувати нашу державу.

Саме питання «єднання, єдності, взаєморозуміння, примирення» обговорювали зі школярами упродовж онлайн-години. Без фальші, без пафосу. Відверто. Говорили про актуальне болюче наше сьогодення.

Думка про те, що світ стає дедалі нестабільнішим, лунає з усіх сторін. І він непередбачуваний, жорстокий, цинічний. Саме в такому світі живе Україна на 31-му році своєї Незалежності.

«Без союзників, а лише зі співчуваючими. Без внутрішнього взаєморозуміння, а лиш з його зародженням. Без економічної політики, а лише зі споживанням. Під боком у хижого сусіда зі змайстрованими нашвидкуруч Збройними Силами і завтра порожньою газовою трубою» – так пояснив ситуацію Андрій Веселовський, український дипломат, екс представник України при Європейському союзі.

Як розібратися підліткам у питаннях сьогодення? Що ж робити аби не програти націю і державу?

«Завжди перемагає сильна нація». А ми – сильна нація? Що зробити, щоб нашу силу та міцність відчула міжнародна спільнота? Саме вона бачить нас на міжнародній арені як невелику й слабку країну. Нам залишається довести: ми сильний великий народ.

Як це зробити? 

Відповідь від дипломата: «Створює собі безпеку і добробут, а отже надійний мир, - розумна, освічена нація. Попри війну та вірус, час поновлювати у суспільстві ці наші традиційні чесноти – освіченість, ученість, духовність. Вони не менше, ніж Дніпро обома берегами, об'єднують націю».

Відповідь письменниці: «Необхідно вивчати та знати історію, щоб «не наступати на граблі» по декілька раз». Як там у романі Тетяни Рубан «На північ від кордону»? «Помилково сприймати історію просто як один із шкільних предметів. Особливо історію своєї країни. Бо ти ж вивчаєш не урок, а частину себе».

Читаємо. Обговорюємо. Єднаємося.

Гість бібліотеки – український дипломат.

     
12 лютого 2022 року до бібліотеки-філіалу №4 завітав на гостини Андрій Веселовський, український дипломат, експредставник України при Європейському союзі.

 Щире та змістовне спілкування було продовженням зустрічі полтавців з Андрієм Іва
новичем, яку напередодні організував дискусійний клуб "Сентенція". Говорили про історичну пам’ять, про уроки та вміння їх аналізувати, про сьогодення, націю та розуміння «націоналістичного», про освіту, культуру, мову…

Краще один раз почути, ніж переказувати. Але найцікавішими тезами, які відображають точку зору нашого гостя, все-таки поділимося.

 «діти, молодь повинні знати історію українських страждань і українських перемог. Покоління, які будуватимуть європейську Україну, мають розуміти, хто друг, а хто ворог. Усвідомлювати, що за свободу треба боротися. Що честь треба відстоювати».

«попри війну та вірус, час поновлювати у суспільстві ці наші традиційні чесноти – освіченість, ученість, духовність. Вони не менше, ніж Дніпро обома берегами, об'єднують націю».

«сильна нація – розумна нація»

«створює собі безпеку і добробут, а отже надійний мир, розумна, освічена нація»  

«жодні, найдосконаліші дипломатичні переговори чи заклики до міжнародного співтовариства не спрацюють як бажається, якщо за ними нема національної єдності та зрозумілої стратегії».

«саме розколу еліт, сум’яття у громадянському суспільстві, відстороненості людини від влади домагаються у Кремлі, щоб вдарити по слабкій, розсвареній Україні.»

«І не забуваймо, /що імперії не вічні. Розвалився «Союз нєрушимий», змете історія й путінську тюрму».

Спілкування у бібліотеці було не менш змістовним. Говорили про підтримку читання, про книги та їх промоцію, про бібліотеку як літературний простір. Про Григорія Сковороду, Омара Хайяма, давньогрецькі міфи та чому у Франції у школах важливим є віршування, а в англійських   обов’язковою є творчість…

Подарунок читачам бібліотеки від Андрія Веселовського особливий – унікальні номери журналу «Локальна історія» та його щире «до зустрічі!»

І як бонус – відгук у фейсбуці «Слава Полтаві,  організаторами Павлу Кишкарю й Андрію Гурніку,  неймовірній екскурсіонині Анастасії , місцевим телеканалам,  Бібліотеці (це той випадок коли треба з великої букви )» 

Вмикай кмітливість і шукай скарби!

          8 лютого 2022 року у бібліотеці-філіалі №4 відбулася літературна година «Шукаємо літературні скарби».

Юним читачам презентували довгоочікувані новинки Голлі Вебб, Гаррієт Мункастер, Суззі Кольб, Малгожати Стренковська-Заремба, Миколи Михтодовича та журнали «Розумашки», «Задавака».

Все було б добре, якби не «втрутився» доктор Гарет Мур. Як? Ви не знаєте Гарета Мура? Це ас головоломок, що створив купу загадок і написав багато книжок для тренування розуму. І одна з них тепер є у нашій бібліотеці – «Дивовижні логічні ігри для розумних дітей».

 Захопилися школярики «головокрутками» так, що не побачили як книги зникли. А все то витівки Гарета Мура!

Щоб відшукати літературні скарби третьокласникам довелося пробиратися крізь заплутані лабіринти з пастками та монстрами, через химерні пазли і, навіть, кинути виклик власному інтелекту! Але ж і задоволення отримали! 24 новеньких книги швиденько перебралися до рюкзачків школяриків, щоб уже прочитаними повернутися до бібліотеки.