Колись він мав роботу, житло й дружину. У якийсь момент
розмірене життя раптово поламалося, і він опинився на дні.
Просто неба. Серед
тих, кого уникають і зневажають. Самотній і приречений. У біді й поневіряннях
людині важливо знати, що вона не одинока, що їй допоможуть, чи й самій стати
комусь опорою, аби не втратити себе зовсім. Несподівано, мов промінь світла в
безпросвітності, в його житті з’являється вона.
Така ж, як і він, — неприкаяна.
Вона блукає, шукаючи чогось, і ніяк не
може спинитися. Довго споглядає знайдену картину, на якій жінка з дитям. Світ
волоцюг — непевність і невідомість. У ньому немає майбутнього, а є лише
сьогодні й тепер. Малі втіхи часто перетворюються на драми й трагедії. Але й
тут люди змушені жити і знаходити, здавалося, назавжди втрачений сенс.
Немає коментарів:
Дописати коментар