"Почути голос істини" – тема обговорень в філософському кафе бібліотеки-філії №4, приурочене 300-річчю від дня народження Григорія Савича Сковороди
Що
може бути краще, коли говорить спільнота
юних? Що може бути більшою насолодою, ніж слухати, як мудро й захоплено розмірковують юнаки та дівчата.
Те,
що було заплановано як маленький елемент, фрагмент, набрало таких обертів, що невеличке
за задумом обговорення переросло у справжню дискусію Потужним стимулом її стали
вислови Григорія Сковороди: «знайти себе всередині себе" та вислів
"Усе моє, і в мені, і я в усьому".
Разом
із великим мислителем дев’ятикласники намагалися
віднайти істини буття, збагнути філософію щастя. Кожній людині хотілося б розгадати секрет щастя. Хтось шукає відгадку в
прикладах чужого успіху, хтось у власному життєвому досвіді. Змістовні розмови,
неординарні погляди, критичне мислення,
вміння мислити, дискутувати...
«Творчість Григорія Сковороди
поступово переосмислюється. З’являються нові книжкові та графічні проєкти,
наукові дослідження»
«Учення та наративи Сковороди
про незалежність, самопізнання, сродну працю важливо пропагувати і зараз»
«Свобода, про яку говорив
Сковорода, не залежить від системи, від ієрархій. Вона - горизонтальна між
людьми - це можливість робити загальну справу. Таке поєднання сердець і свобод
різних людей у справі відбудови і розвитку країни».
Змістовним вдалося обговорення обраних самими
дев'ятикласниками афоризмів Григорія Савича:
"Що
вподобав, на те й перетворився".
"Хіба
може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?"
"Ні
про що не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух
душі, а життя — се рух".
Уявляли,
що Григорій Сковорода - наш сучасник.
Яким би він був? Як би його сприймали? Розмірковували, що може дати його філософія
людині XXI cтоліття і кожному з нас.
Учасники обговорень в філософському кафе вкотре вразили глибиною думок і промовистим
мовчанням, умінням слухати та шукати істину.
Немає коментарів:
Дописати коментар