Поспішаймо змінювати себе та робити добро.

24 жовтня у бібліотеку-філії №4 завітали п’ятикласники школи 26, щоб поспілкуватися в  філософській кав'ярні. (Як працює імпровізоване кафе діти знали заздалегідь.)

Імпульс для роздумів – мультфільм «Подарунок», який школярі переглянули разом. Проникливий короткометражний  мультик про хлопчика та особливого цуцика, якого йому подарувала мама.

Вісім запитань запропонували для обговорення школярі. В результаті голосування – два, до речі, найзмістовніших. За правилами, почали розмову автори запитань.   

Думки учасників обговорення змінювалися під впливом додаткових аргументів, які наводила модератор.

На підставі перегляду одного мультільму, одних і тих самих фактів діти озвучували різні думки, аж до діаметрально протилежних. Аргументи звучали переконливо, що дозволило підсумувати обговорення на 20 хвилині. «Поспішаймо змінювати себе та робити добро» - тема серйозна. Можливо не дитяча, але п’ятикласники впоралися на відмінно.

4-хвилинний мультик  вчить цінувати кожну хвилину життя, нагадує всім, що такі чесноти як милосердя й  доброту, ми проявляємо через людяність, співчуття. Доброта людини – у її лагідному погляді,  у щирій посмішці, в  привітному слові. Часом і словом можна боляче поранити, а можна і вилікувати, оживити, підтримати.

Упродовж гри кожен розраховував на власні сили. «Чим я можу допомогти?» - вісім пропозицій головному героєві мультику.

         Роботі в командах присвячена була гра «Хібукі хоче сказати».

 Хібукі  – так звати м’яку іграшку собаки, що має довгі лапи та сумні очі. Вперше таку іграшку створили ізраїльські лікарі.  Вона має терапевтичне призначення. Хібукі в перекладі означає «обіймати».  Обійми Хібукі допомагають відчути затишок, упоратися зі страхами, невпевненістю, підвищити самооцінку.

Діти голосом Хібукі озвучували свої думки не тільки щодо перегляду мультфільму й обговорення. Щиро й відверто говорили про книги й читання, ділилися враженнями про літературні смаки й уподобання. Найсміливіші навіть поділилися враженнями про прочитані книги.

Зрозуміло, що в імпровізованій кав’ярні  вибір за відвідувачами: зустрічатися чи не зустрічатися. Відповідь позитивна. Читаємо й готуємося до обговорення повісті «Нічийні» Тетяни Рубан та до зустрічі з авторкою. Впевнені, буде цікаво!