З дітьми про читання, або чи читати – це «справді круто!»

 Здається, що гаджети зайняли всю увагу школярів, і місця для книжок у дитячому світі не залишилось. Чи правда це? Як підібрати цікаві книги  та що робити, якщо «читати не хочеться»?

Цій темі у бібліотеці-філії №4 була присвячена година відвертої розмови з третьокласниками «один на один». Без батьків. Без вчителів.

Розмова була відвертою, щирою, без повчань, з елементами гри. Виявляється, що школярі прекрасно розуміють, що читати книги необхідно.

І аргументи наводили серйозні. Або ж добре підготувалися до розмови.

 «Книги покращують словниковий запас людини та розвивають фантазію».

«За кожною обкладинкою ховається неповторна історія»

« Книги стимулюють роботу нашого мозку» (!!!)

«Бо будеш розумним і будеш не тупим».

«Я скажу так, що читати треба. Якщо ти вже вмієш читати, то це означає, що ти вже дорослішаєш».

«Книжка може щось таке показати, що ти потім запам’ятаєш і будеш усім розказувати».

Інше питання – чому читати «не хочеться». Найчастіше звучало, як вирок: «тому, що змушують»

Цікава тема, яку підкинули для обговорення самі школярі: про читання без примусу.

Як виявилося від читання школярі отримують мало задоволення.

 Чому? Бо задоволення – це не те місце, де примушують. Інша річ – гаджети. Одне задоволення.

 «Як же для початку  навчитись любити читати!» Питання складне. Обговорення було бурхливим, але  змістовним. Обидві сторони пішли на взаємні поступки.

Ніхто не буде змушувати дітей читати, але самі школярі розвиватимуть у собі відповідальність: кожного дня з власної волі приділяють не менше 20 хв на читання. Кожен вибирає собі книгу за бажанням. Через два тижні зустрічаємося та ділимося найцікавішою інформацією з прочитаних книг. Всього 3 хвилини для виступу - коротко й змістовно про найцікавіше.

Бібліотека також взяла до уваги побажання школярів: придбати нові комікси. Можливо, читати все-таки круто?