Іди, іди, Веснонько, в рідний край, нашій Україні Перемогу ти наближай!

На літературно-мистецькі посиденьки, які відбуваються щонеділі у бібліотеці-філії №4 і діти, і дорослі збираються залюбки.

Тим більше, що вирішили всі  разом Весну «задобрити», щоб пришвидшити її прихід.

Адже з давніх-давен українці вже з середини лютого очікували прихід весни. Люди вірили, що пташки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають холод, зиму і відмикають літо. За українським народним звичаєм  діти водили хороводи, співали пісні, прославляючи рідну землю, природу, що прокидається від зимового сну.

На посиденьках присутні ділилися історіями та легендами, як Весна Зиму проганяла. З’ясувалося, що таких оповідок багато: слухати-не переслухати. А ще вірші читали, ніби цим весну до себе закликали. Маргарита вирішила з мамою віршик скласти, щоб по-сучасному звучав.

 « Іди, іди, Веснонько, в рідний край,

нашій Україні Перемогу ти наближай!

Щоб сади у кожного зацвіли,

щоб щасливі ми були у житті.

Заквітчаєм квітами землю ми,

Нехай згинуть наші всі вороги.

Прилетять птахи в рідний край,

Будем  Перемогу ми зустрічать!»

          Діти вже звикли, що на посиденьках за щирими й відвертими розмовами можна і «себе показати» , й за друзів порадіти. А ще – майстер-клас! Композиція з квітів не з легких. Квіти виготовляли з кольорового паперу, використовуючи техніку орігамі. Крок за кроком, слідкуючи за вправними руками майстрині, уважно й зосереджено діти творили весну. Кожен свою: оригінальну й неповторну картину. Ще бажали один одному переможної весни, щоб швидше повернутися до рідних домівок. «Іди, іди, Веснонько, в рідний край, нашій Україні Перемогу ти наближай!»