Людської пам'яті мости... Година пам'яті

 Украдене щастя, зруйновані долі

Дрібненьке дівчатко- в очах сивина. 

Самотньо схилилася Нації Доня, 

Пам`ять нащадків в долоньках трима. 

П`ять колосочків і ще кілька яблук

/турботливо шалик накинув туман/

            

В тендітнім дівчатці закарбувались                   

Жахливо потворні голодні жнива. 

Стоїть вона змучена болями Світу                                    

Відвідин чекає: ви прийдете? Ні? 

- Прийдемо до тебе, збитий наш квіте, 

пам`ять не згасне у світлі дні!

Стиха молитва здійметься до Бога, 

За тебе, й мільйонів таких як ти.

-Ви спочивайте, ми не забули.

Бачиш, он свічка в вікні мерехтить...

Украдене щастя/Світлана Холодна-Лисак/ 21.09.21/