Разом ми - сила!

Традиційні літературно-мистецькі посиденьки у бібліотеці-філії №4 - це розмови про книги, обмін думками, обговорення, літературні читання та майстер-класи...

І діти, і дорослі залюбки використовують вільний час з користю. Такі зустрічі зріднюють полтавців та гостей міста - тих, хто вимушено покинув свою домівку. З Харкова, Чугуєва, Рубіжного, Краматорська, Ізюма. Інколи  боляче слухати розповіді-спогади чи розмови-надії дітвори . Наввипередки  згадують школу, однокласників, рідні вулиці, своїх друзів, яких війна розкидала по всьому світу. З надією, що скоро закінчиться війна та повернуться до своїх рідних місць.

Тому й вибрали для читання та обговорення книгу  Надійки Гербіш

« Яблука війни». Так, це щемка, зворушлива й багатогранна розповідь. Авторка порушує одразу кілька важливих і водночас нелегких тем - вимушеної еміграції, війна, життя після війни, про стосунки у сім’ї й про те, як дитина переживає негаразди в родині.

Попри серйозність теми, письменниці вдається створити відчуття домашнього затишку, тепла й очікування змін на краще, які неодмінно прийдуть. Книга читається не важко. Цікаві малюнки доповнюють оповідання.

Тут є все: від розчулення до суму, від легкої посмішки до радості. Надійка Гербіш тонко відчуває людей. Можливо тому, важка тема сприймається як розповідь, як оповідання, побудоване на реальних фактах. «Яблука війни» буде корисною й цікавою  дорослим, щоб  знайти правильні слова для обговорення психологічних моментів із дітьми.

Друга частина таких посиденьок – це майстер-клас. Майстриня Лариса Леонідівна запропонувала виготовити сувеніри, використавши  «Термомозаїку».

Це викладання на спеціальній формі зображень з маленьких різнокольорових намистинок з термопластичної пластмаси, які після нагрівання спаюються між собою в один цілісний виріб.

З намистинок присутні  складали сердечка, зірочки в жовто-блакитних кольорах, потім – герб і прапор нашої держави. І як завжди робили вироби для себе, для своїх рідних, а третій – для наших воїнів захисників. Це вже стало традицією: передавати вироби, створені дітьми власноруч, волонтерам, які відвезуть їх разом із сітками, ліками, смаколиками на передову воїнам. Сердечний уклін нашим Захисникам! Дякуємо за кожен день!