Цього
разу читачі зібралися для обговорення книги Володимира Винниченка «Записки
Кирпатого Мефістофеля».
Київ
початку ХХ століття. В романі підняті теми шлюбу та вільних стосунків, зради,
виховання дітей та абортів, чесності, відповідальності за власні вчинки,
взаєморозуміння. І взагалі, чи може бути те розуміння, якщо немає поваги?
Одвічне «що скажуть люди». Стереотипність сприйняття стосунків і бажання з цим
боротися очима героїв і тих, хто завітав на обговорення книги.
Цей
твір літературознавці називають романом морального експерименту, у якому чи не
вперше в українській літературі відверто аналізуються стосунки між чоловіком і
жінкою. Герой, який хоче позбутися власної дитини, бо не бажає бути батьком.
Жінка, яка відмовляється робити аборт. Небажана дитина.
Тема обговорення - «роби, що хочеш, коли тебе не мучать докори сумління» та межі особистої свободи у стосунках.
Модератор
Тетяна Троценко блискуче впоралася із завданням. Скільки думок: впертих,
абсолютно полярних, не передбачуваних, емоційних і поміркованих. Інколи емоції
стихали, переходили в іронію, лунав сміх.
Головний
герой роману «Записки Кирпатого Мефістофеля» Яків Михайлюк наче не живе, а грає
в життя. Все в нього відбувається легко й просто. Навіть до свого кохання він
ставиться як до гри: чому б не оженитися
з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на
перешкоді стає один факт. Виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що
народився проти його бажання. Гра закінчується, коли Михайлюку треба обирати
між коханою й дитиною. І вибір цей аж надто серйозний…
Важко повірити що роман написано в минулому
столітті, бо це так відкликається в сьогоденні. Всі герої глибокі та яскраві.
Дуже
ретельно прописані неоднозначні персонажі, немає жодної простої чи мілкої
фігури. Всі розкриваються з часом несподівано глибоко. Тому обговорення вдалося
змістовним, цікавим і актуальним.
Читаємо
далі «Кривавий меридіан» Кормака Маккарті.
Немає коментарів:
Дописати коментар