Тепер
настала черга мам. Роман із дорослих ніхто не читав, тому для спільного читання
та обговорення вибрали уривок із книги – розмову Нати і її мами. Ната прагне малювати, але мама заповзялася
зробити з неї гімнастку. З одного боку, мама все робить для доньки: готує низькокалорійні, але смачні обіди,
супроводжує її на змаганнях, мотивує її до перемоги. Але чия це мрія? Чи про це
мріє Ната? «Чому мама ніколи не втішає мене, не підтримує у моєму захопленні?»,
- вже починає сердитися дівчинка.
Запитання
для обговорення мами формулювали самі. Такий формат зустрічі дорослим був
запропонований вперше. «Не очікувано, - прокоментував хтось із присутніх, - але
цікаво.»
Згадали
свої мрії, ділилися думками, обговорювали рольові ситуації. Знову поверталися
до Нати та її мами, до роману. Цікаві коментарі письменниці від імені героїв
свого роману все більше спонукали присутніх до розмови. Постійно з’являлися
нові запитання. А ще - дорослі ділилися досвідом спілкування зі своїми дітьми.
Часто замислювалися, мабуть, згадуючи своє: те, що ще не готові озвучити.
Змістовним
вдалося обговорення слів «розуміти, втішати, підтримувати, захоплюватися».
Час летів швидко. «Тепер я розумію, чому донька завжди затримується на ваших зустрічах, - ділилася думками мама Світлана. – Ми також захопилися розмовами». «Мені було цікаво спостерігати за вашими думками, - прокоментувала Тетяна Рубан зустріч. – Я вперше зустрічаюся з дорослими. З вами цікаво. Не менш, ніж із вашими дітьми.»
Щасливі
мами, що мають таких дітей. Не менш щасливі юнаки й дівчата, що мають таких
мам.
Зустріч
перевершила всі очікування. Чекаємо новий роман Тетяни Рубан, який незабаром
вийде у видавництві «Vivat» .
Читаємо, зустрічаємося,
обговорюємо.
Немає коментарів:
Дописати коментар