«Моє серце належить Вам!» Зустріч із Мариною Гримич

8 квітня 2021 року шанувальники творчості української письменниці Марини Гримич, авторки понад десяти різножанрових романів, тричі лауреатки конкурсу «Коронація слова», в тому числі й володарки першої премії, мали змогу спілкуватися під час онлайн-зустрічі, організованою бібліотекою-філіалом №4.  

Марина Віллівна з особливим трепетом говорить про Полтаву й Полтавщину, до якої «має особливу любов». ЇЇ відеопрезентація «Полтавщина в житті та творчості Марини Гримич» багато в чому пояснює її ставлення до полтавського краю: перші польові дослідження, перші етнографічні знахідки, знайомство з співучим краєм, неймовірними полтавцями, закоханість у ландшафти, архітектуру, древню історію міста та особливий шарм від бібліотечно-читацьких зустрічей…

Під час онлайн-зустрічі говорили про  роман «Клавка», його продовження

«Юра», таємну закоханість героїв романів Бакланова та мами Клавки. Читачі отримали чітку відповідь від улюбленої авторки: «Зупинитися не можу вже. Далі буде…»

Запитання  були різнопланові, а відповіді - відверті, щирі. Найбільше розмов було навколо нового роману «Вугледар 2099», видання якого готує видавництво «Нора-Друк».

 Кумедний прогностичний сюжет розгортається не в Києві і, навіть, не у Львові, а у двох непримітних, на погляд сучасного обивателя, локаціях. Перше місце дії – Вугледар. Сьогодні це маленьке, чисте і миле шахтарське містечко в Донецькій області, а в майбутньому – це університетський і технологічний центр світового значення і надсучасна міська агломерація. Друге місце дії – Піски Удайські. Нині це скромне сільце в Полтавській області, але в майбутньому йому доведеться рятувати, щоправда, в дуже оригінальний спосіб, репутацію України.

До речі, прослухати роман «Вугледар 2099», відчути епоху майбутнього, насолодитися гумором, властивим тільки Марині Віллівні, та пізнати дух 2099 року, можна на ЮТУБі, підписавшись на сторінку Марини Гримич

https://www.youtube.com/watch?v=jN6eCG4uhZ8  

Теплі слова вдячності за книги, за атмосферну зустріч, за щире спілкування рясніли ще довго на сторінках Фейсбуку (трансляцію можна подивитися на сторінці  Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна, які надали платформу ZOOM для проведення зустрічі.

А вже наступного ранку повідомлення від пані Марини Гримич підвело підсумок нашого спілкування: «Дуже дякую, моє серце належить Вам »