Так
написано в анотації до книги, яка нещодавно вийшла у чи не наймолодшому
видавництві «Білка». Насправді, «Намальовані люди» - це плетиво людських доль,
а ще поглядів. Наших з Вами поглядів. Згадаймо, як ми всі хвилювалися за
Майдан, всі обговорювали події, жили ними, чекали з трепетом новин. Ми – за кадром.
Далеко. Інший вимір. Київ і кияни жили
далі: хто своїм життям, а хто майданівським. Зараз уже стихли ті емоції, які
нас переповнювали… інколи такий маленький хробачок: «Та може і не потрібно було
того робити» Робити що? Чи може творити? То ж наше Життя!
Занурення
у перебіг подій у романі відбувається настільки непомітно, що не можеш відчути
ту мить, коли ти вже на Майдані. Разом з героїнею, яку спіткала трагедія і якій
в ті дні було до всього байдуже… Сюжет розвивається швидко, динамічно і ти - то
в реальностях Майдану, то в емоціях і почуттях… Стиль написання Міли Іванцової
легко впізнається. Байдужим не залишиться ніхто. Бо разом з героями роману ти
вже не в іншому вимірі. Ти живеш Життям героїв «Намальовані люди»
Немає коментарів:
Дописати коментар