У героїні роману "Фаріде", як повідомила Ірен Роздобудько, є непрямий прототип – кримсько-татарська дівчина, котра під час окупації Криму нацистами врятувала єврейських дітей від розстрілу.
А на цілу епоху
пізніше її, вже стару жінку, розшукали 80 врятованих нею дорослих людей.
І вона стала праведницею
світу — забутою, закатованою як нацистами, так і радянським режимом. Це — факт.
Все інше —
апокриф, вигадка автора. Узагальнена і суб’єктивна. Як узагальненими і дещо
фантасмагоричними є і Селище, і всі його мешканці, переплетені між собою, мов
виноградні лози. Плетиво людських доль, сподівань, страждань, надій, викликів...
Автор не претендує на лаври історика. Лише — на найменший «язичок» найменшого дзвоника, який бринить серед ночі голосами тисяч вигнанців: «я-по-вер-нусь-я-по-вер-нусь…» — і нагадує, що наш ДІМ завжди з нами. З нього може вигнати ворог, але ніхто не може його відняти.Якщо ти віриш у повернення! "
Немає коментарів:
Дописати коментар