"Сила трьох ножів", або сентиментальна історія з глибоким підтекстом.

Зів'ялі квіти, які зберігаються в душі у вигляді жалю за минулим або нездійсненним, треба викидати. Про це  в романі Ірен Роздобудько – історія  двох актрис, колишніх “зірок” радянського кіно, і однієї молодої жінки, яка доглядає за ними в притулку для самотніх акторів. Все життя ці актриси ворогували між соблю, адже були суперницями в коханні до чоловіка, який виявився не вартим любові та самопожертви. І тільки наприкінці життя обидві зрозуміли, що могли б бути ... найкращими і найвірнішими подругами.

«Сентиментальна історія з глибоким підтекстом, притаманним творчості одній із найпопулярніших сучасних українських письменниць Ірен Роздобудько», - так називають роман «Зів’ялі квіти викидають», який вийшов  у видавництві «Нора-Друк» із авторською редакцією, доповненням на 40% та чорно-білими ілюстраціями. 

 «Так в чому сила трьох ножів?» , - про яку не один раз говорили читачі під час онлайн-зустрічі  з Ірен Роздобудько .

«Нехай в тобі завжди буде сила трьох ножів! Перший – щоб відтинати минуле і йти вперед, другий –нехай буде зовсім маленький, як срібна голка, котра має стирчати в серці, аби ти завжди могла відчувати біль і співчуття, а третій – щоб боронитися від ворогів»

"Я люблю своїх читачів, - заявила на зустрічі письменниця. - Хочу створювати таких персонажів, які б могли сказати розгубленій читачці: "Що ти із собою робиш? твоє життя - одне! Ти - неповторна! отже - ось тобі крила - лети, ти це можеш!"

А ще запам'ятай!

«У житті взагалі не буває випадковостей. Це ми їх вигадуємо, коли не можемо пояснити незбагненних речей»

«Життя без любові втрачає сенс., рушійну силу, добро, мораль. Зміст. Можна прожити, не знаючи смаку буйабезу. Й нічого від того не втратити. Якщо щовечора хочеш повертатися туди, де на тебе чекають»

«Ні. Поганих жінок на світі не існує – такими їх роблять чоловіки. Позбавляючи найважливішого – віри в любов, у порядність, відданість. І якщо жінка позбавлена цієї віри, яка необхідна їй як повітря, -вона перетворюється на потвору, чудовисько або … автомат, що йде по життю залізними кроками, навзаєм починає псувати подібних до себе.

-       Що робити, коли настає ця зневіра?

-       Залишатися собою. Говорити правду. Не грати з почуттями інших, не множити ланцюг болю, не мститися. Можливо тоді спотворений світ стане кращим. Хоча б на одну людську істоту»