Життя часто закручує такі
сюжети, що жоден письменник не вигадає. Тому реальні історії людей та родин –
неоціненний пласт літератури. Тим більше, коли ідеться про родину, яка сто
років тому поїхала з України на Далекий Схід, а потім, вже у третьому поколінні повернулася
додому.
«Ціна рабства» – дебютна книга Євгена Буцика, в якій переплелися людські долі та політичні режими. «Це відверта моя сповідь, відкрита і щира розповідь про мій життєвий шлях та історію мого роду – українських переселенців на Далекий Схід царської Росії, - ділиться думками автор. - Минуло багато часу, і, на жаль, деякі факти з життя моїх дідів-прадідів назавжди залишаться нерозгаданими, але й те, що вдалося зібрати по крихтах, надзвичайно цінне. Це не лише моя історія, це історія України на прикладі одного життя, одного роду, чиїми руками і долями будувалася процвітаюча імперія.»
Євген Георгійович Буцик
народився на Далекому Сході, зростав серед краси і суворості уссурійського
краю, але повернувся на Україну. Його прадід із родиною були тими першими українцями, які за часів
царського режиму піднімали тайгу.
Автор щиро та емоційно розповідає про життя та
пригоди у Приамур’ї, про те, що чув від батьків та дідів, і про те, що пережив
сам – і в його вустах історія однієї родини перетворюється на історію поколінь.
Україна довгий час виборювала своє місце на карті світу, а у XX столітті ледь не розчинилася у великій імперії. Їй нав'язували рабство, чужу мову і культуру. Вирватися із залізних імперських «обіймів» було неймовірно складно, але боротьба за визволення нації ніколи не припинялася. У найважчих умовах, переслідувані з особливою жорстокістю, патріоти України героїчно відстоювали незалежність та свободу держави від московських пут. Автор не дарма назвав свій роман «Ціною рабства». У ньому письменник талановито і ґрунтовно розкриває тему боротьби за визволення з-під радянського ґніту та незліченних жертв, принесених на вівтар свободи.
Із відгуків читачів:
«У книзі художня автобіографія сім'ї автора тісно переплітається з біографією сотень тисяч інших українських родин, яких історія гнала зі своєї землі на безкраї простори Східного Сибіру, а потім, крізь випробування та приниження, повертала додому».
«Згадую «Тигролови» Івана Багряного. Це ж така «родина Сірка» - дружні,
відчайдушні, мужні, вони не лише вижили, але й зберегли свою ідентичність і
любов до України, передаючи її від покоління до покоління.»
«Текст захоплює і тримає у напрузі
до останньої сторінки. Змушує плакати і сміятися разом із головними героями,
співпереживати їм.»
«Чітко вибудувана сюжетна лінія, легкість оповіді та майстерність у
змалюванні людських характерів та природи ‑ секрет автора як талановитого
оповідача, який говорить про те, що болить українцям дотепер.»
Немає коментарів:
Дописати коментар