Про це потрібно говорити!

 

Територія закону. #Я_не_боюсь_сказати

19 грудня 2020 року бібліотека-філіал №4 запросила восьмикласників на онлайн-годину спілкування «Ніколи Не дозволяй! Не терпи! Не мовчи!»

Часто про  насильство кажуть, що «це просто сварка», «це просто ревнощі», «не звертай уваги», «це тебе не стосується, або - «це нормально». Ні, це ненормально. Про це потрібно говорити! Не мовчати і не терпіти.

«Навіть словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб,

приниження, переслідування, залякування, інші діяння, не говорячи  вже про економічні чи фізичні прояви насильства - все, що принижує честь та гідність особи, це і є насильство», – пояснила  експерт з ювенальної превенції.

Письменники Сергій Гридін, Анастасія Нікуліна, Оксана Лущевська, Валентина Захабура у своїх творах пишуть про школу, суспільство, про підлітків та їх життя без прикрас, таке, яке воно є насправді,  сповнене суворих реалій і випробувань. Інколи їх герої потрапляють у драматичні ситуації, зустрічаються з підступами, насильством, знущаннями. «Так буває і в нашому житті», - підтвердили восьмикласники прикладами із власного життя  чи життя своїх друзів. На  онлайн-зустрічі говорили про героїв книг і переносилися в площину сьогодення, щоб допомогти порадами.

Ліза («Сіль для моря або Білий Кит»), не знайшовши спільної мови ані з батьками, ані з однокласниками, довірила свої проблеми незнайомцю під загадковим ніком Білий Кит. Образи, несприйняття однокласниками, непорозуміння з батьками привело до віртуального спілкування, яке ледь не коштувало Лізі  життя.

Повість «Задзеркалля»  ніби про життя звичайних підлітків, але вона чіпляє за душу. Після прочитання якісь моменти переосмислюєш, починаєш заново аналізувати. Так замислилася Саша, коли у лікарні на сусідньому ліжку побачила Діну із сильним отруєнням. Що змусило її зробити такий крок?  Підступні подруги, легковажні хлопці, незрозумілі батьки чи байдужість однокласників? Хто винен, що Дінка стрибнула в Задзеркалля? І чи вдасться їй знайти дорогу назад?

Про книги Сергія Гридіна говорять, що автор не бреше своїм читачам і не придурюється, що цього всього немає, що всі дорослі мають лише гарні наміри, або що так і треба.

Восьмикласники під час відвертої розмови не просто переймалися долею Олеся, Дениса, Сашка, а разом з експертом «розгрібали» проблеми героїв,  «давали» їм поради, але не в формі “ти повинен…”

         «Сьогодні ми говорили не тільки про насильство, але і про довіру й зневіру. Це книги про нас з вами, дорослих і юних, розумних і наївних... Та пам’ятайте, довкола обов’язково знайдеться людина, яка вам допоможе, але вона має бути реальна»