24 грудня 2020 року бібліотека-філіал №4 запросила на онлайн-годину спілкування із школярами-підлітками начальника відділу зв'язків з громадськістю управління патрульної поліції в Полтавській області Марину Зінюху.
«Інтернет є величезним джерелом інформації для всіх, в тому числі дітей. Однак юні користувачі можуть знайти в Інтернеті не тільки навчальні онлайн-уроки, ігри, розважальний контент і можливість поспілкуватися з друзями. Досить поширеним є куберхуліганство, але часто самі того не підозрюючи, підлітки допомагають кіберзлочинцям в досягненні їх цілей. Публікація фото в соціальних мережах, відкритий профіль — все це підвищує ризик стати жертвою грумінгу, наслідки якого можуть бути дуже небезпечними».
Що таке грумінг в Інтернеті? Грумінг — це встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми особами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування. Для грумінгу онлайн зловмисники використовують соціальні мережі, електронну пошту, текстові повідомлення, чати в онлайн-іграх…Це насильство.
Кіберзлочинці користуються
недосвіченістю неповнолітніх,
застосовують інформаційні атаки: психологічні маніпуляції та
переконання, щоб жертви добровільно погоджувались на їх небезпечні пропозиції.
Наприклад, щоб завоювати довіру зловмисники починають приділяти дитині багато
уваги, часто спілкуватися, вислуховувати проблеми та дарувати подарунки. Остаточною
метою грумінгу найчастіше є отримання фотографій та відео відвертого характеру.
Однак, дії зловмисників можуть бути і набагато небезпечнішими — вони часто
намагаються зустрітися з дитиною в реальному житті.
Під час відвертої розмови говорили з восьмикласниками про секстинг – інтимне спілкування за допомогою листування або
телефонних розмов, що може привести до небезпечних випадків, бо зловмисники часто намагаються зустрітися з підлітками в реальному житті. Поради для безпеки підлітків, які надала гостя, використовуючи приклади із життя, переконали восьмикласників бути обачними в соцмережех.
Насамкінець, як завжди, на наших зустрічах про книгу. В роман-бурі, як називає Анастасія Нікуліна свою книгу «Сіль для моря, або Білий Кит», письменниця змогла описати буденні речі наших підлітків: проблеми у школі, булінг, нерозуміння інших, неприйняття себе… І тут у Лізи з’являється друг з мережі - Білий Кит, який розуміє її з півслова, він завжди її підтримує і знаходить для неї тепле слово. Розв’язка сюжету непередбачувана, але звучить як застереження для підлітків, хто реальне життя прагне інколи замінити на віртуальне…
Немає коментарів:
Дописати коментар