Читання для задоволення.
22 грудня 2020 року бібліотека-філіал №4 запросила українську письменницю Валентину Захабуру на онлайн-зустріч із читачами бібліотеки, щоб поговорити про її книгу «Лепрекони».
«Гадаєте,
лепрекони — лише міфічні ірландські персонажі? А от і ні! Це жваві українські
підлітки, які взувають до гімназії зелені черевики і називають себе спільнотою
лепреконів. Друзі-лепрекони потерпають від діставучих вчителів, які ні сіло ні
впало можуть заборонити учням весну, від надмірної чи, навпаки, недостатньої
батьківської уваги.»
«Просто
як у нас у класі», «а що, хіба у нас не таке», «тільки одні уроки-уроки-уроки» .
Але разом з тим були інші думки підлітків: «звідки письменниця знає про нас,
підлітків, так добре», «а хіба у вас у школі також були проблеми», «а чому ви
описуєте так все правдиво», «а якщо батьки чи вчителі прочитають?»
До
речі, і класний керівник прочитав «Лепрекони», і батьки. Хвилювалися, коли
дізналися, що дехто з батьків буде на тусовці. Та чарівна гостя своєю харизмою
завоювала довіру восьмикласників, відповідала на всі запитання щиро та відверто:
і про школу, про своїх вчителів, і чому
написала саме підлітковий роман.
Восьмикласники ніби подорослішали на тусовці, відгукнулися відвертістю, розумінням. «Та все я розумію, що і вчителі хочуть краще, і батьки. Але інколи «заносить»
І
це зрозуміло, адже саме в підлітковому віці діти шукають себе, вперше закохуються,
хвилюються одне за одного, сперечаються, інколи до образ, але завжди готові прийти на допомогу… Тим воно і
цікаве підліткове життя.
«Я заборонити вам весну (за книгою - закохуватися) не можу, але я хвилююся і ваші проблеми – мої проблеми, - пояснювала Олена Василівна, класний керівник. – Про все це треба говорити і я радію, що сьогодні нам це вдалося»
Так,
діалог із письменницею був змістовний, зустріч атмосферною, незважаючи на
онлайн.
До
речі, для обговорення восьмикласники самі обрали і автора, і повість, а коли
дізналися, що Валентина Захабура не тільки відома в Україні письменниця, але і
поет, і бард, і байкер, то запросили до Полтави в гості після карантину.
То ж, до зустрічі, Валентино Владиславівно!
Немає коментарів:
Дописати коментар