"День народження" "Лари"!

 

Марина Гримич, авторка романів «Клавка» та «Юра», зібрала всіх бажаючих на «день народження» нового роману «Лара».

Книга вийшла у видавництві «Нора-Друк». До речі, одночасно з паперовою книжкою "день народження" і у електронного видання роману.

Марина Віллівна зараз мешкає у Едмонтоні (Канада), тому спілкування відбулася онлайн. Та попри різницю у часі, зустріч вдалася цікавою та атмосферною. Письменниця розповіла про новий роман, дещо з історії написання та відповіла на всі запитання читачів. Не обійшлося без сюрпризів. Видавництво "Нора-Друк" за   найнеочікуваніші запитання до письменниці подарувало двом учасникам книжки-новинки «Лара».

Ярослав Грицак - гість книгозбірні.

                              «Читання нарощує крила, хочеться літати» Ярослав Грицак

У бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч із українським науковцем, істориком і публіцистом, професором Українського Католицького Університету Ярославом Грицаком.

Незважаючи на численні звання, сам пан Ярослав  називає себе простіше - публічний інтелектуал.

Про нього говорять: «Коли Грицак береться до справи, справа приречена на успіх. У пересічного громадянина пан Ярослав асоціюється з українським католицьким університетом і не асоціюється з українською греко-католицькою церквою, він пише про Бандеру, але не пропагує бандерівців, він іронічно наголошує на глибокій різниці між Свободою і «Свободою».

«Бренд «Ярослав Грицак» — знак якості»

«Професор добре розуміє структуру світу, вміє відрізняти цікаві ідеї від мертвонароджених і наскрізь бачить людей»

Ярослав Грицак - автор численних публікацій з модерної історії України. Найновіша книжка – «Подолати минуле: глобальна історія України» - вже є у нашій книгозбірні.

Упродовж години – відверта та щира бесіда з гостем про пробудження Заходу, силу української культури, ілюзію "великої російської культури" та агресію Росії в контексті глобальної історії.

Пропоную тези розмови.

"Україна через два-три покоління стане українською. Цей процес уже бачить світ»

«Найкращим уявленням про Україну є і будуть ЗСУ».

«Україна тепер буде завжди асоціюватися зі свободою. Із великим бажанням свободи і вільним життям».

«Російська культура - це красива вітрина. Усі бачать лише одну сторону Достоєвського, але не бачать іншу».

 «Україна буде все більше ставати одномовною та однокультурною. Це не буде швидко, але цей процес вже запустився. Це питання двох-трьох поколінь. Російська мова може залишитися мовою приватного спілкування».

«Українська мова повинна здомінувати там, де вона ніколи раніше не домінувала- це IT та музика».

Найулюбленіше  свято  Ярослава Грицака – Різдво. Тому не дивно, що написана у співавторстві з Надійкою Гербіш  «Велика різдвяна книжка»,  - цікава й красива, і тим надихає.

Відверта розмова про читання, про улюблені книги та авторів, про Григорія Сковороду, Івана Франка, літературу та культуру взагалі слухайте на відео.

Відеозапис відкритої зустрічі з Ярославом Грицаком, яку організував дискусійний клуб «Сентенція» в Полтаві, «Війна як катастрофа, війна як нагода» дивіться за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=x6u1F-E-IxE

Читання книг розвиває уяву!

 І знову про книги та гномів, які своєю казковістю заворожують і юних читачів, і дорослих. Гноми у книгах - це зворушливі персонажі, а вдома - улюблені іграшки. Кумедних казкових персонажів можна зробити власноруч, але ексклюзивного гнома своїми руками можна тільки з Таня Кривошей До того ж, фігурки гномів – оригінальний подарунок на будь-яке свято, бо символізує багатство та оберіг оселі.

Пізнавальні посиденьки з п'ятикласниками - це цікаві обговорення книг, обмін інформацією та унікальні майстер-класи. Мабуть, кожен хотів би, щоб вдома був такий оберіг.

Дива трапляються, коли в них віриш!

 А ви пам’ятаєте, як добре мріялося у дитинстві? Особливо  із наближенням різдвяно-новорічних свят? Усе навколо здавалося казковим та чарівним, а у серці надійно оселялося відчуття дива.

Навіть, якщо ви забули як це, не турбуйтеся – згадаємо всі разом на літературно-мистецьких посиденьках, які проходять у бібліотеці-філії №4 кожної неділі та понеділка.

Під неймовірної краси обкладинками дитячих книг, які зачаровують з першого погляду, ховаються  дивовижні історії. Кожне оповідання прекрасне й неповторне, із святково-зимовою атмосферою та присутністю гномів. Хіба не цікаво? А поки «вуха слухають, руки вправно майструють» маленьке симпатичне диво-створіння –Гнома.

Цього разу наші роздуми були про маленьких загадкових істот.

Чи відомо вам, що гноми живуть в нірках під землею? Трішки ледачі і мляві в холодні місяці, у теплу пору вони стають пустотливі й допитливі.

Приєднавшись до маленьких читачів, дорослі згадали про гномів, відгомін яких дійшов і до наших днів.

«Гноми під різними іменами були присутні в повір’ях і казках різних народів. В Ірландії вони були чарівними шевцями.»

 «У Шотландії гноми  вибирали собі будинок за смаком і селилися в ньому. Дочекавшись ночі, вони виходили зі своїх хованок і приймалися за прибирання. Мили посуд і робили іншу домашню роботу, а в якості плати задовольнялися лише мискою сметани і окрайцем білого хліба».

«Англійські гноми носили зелені камзоли і прості капелюхи, а розважалися тим, що танцювали під музику цвіркунів і коників.»

« У Скандинавії їх називали білими ельфами. Вони жили в лісах і полях». «Гноми, що жили в Німеччині, були  ростом, як англійські гобліни і скандинавські тролі. Тільки відрізнялися зовнішньо»

«Дерево по плодах пізнається». Григорій Сковорода

 

 "Почути голос істини" – тема обговорень в філософському кафе бібліотеки-філії №4, приурочене  300-річчю від дня народження Григорія Савича Сковороди

Що може бути краще, коли  говорить спільнота юних? Що може бути більшою насолодою, ніж слухати, як мудро й захоплено розмірковують  юнаки та дівчата.

Те, що було заплановано як маленький елемент, фрагмент, набрало таких обертів, що невеличке за задумом обговорення переросло у справжню дискусію Потужним стимулом її стали вислови Григорія Сковороди: «знайти себе всередині себе" та  вислів  "Усе моє, і в мені, і я в усьому".

Разом із великим мислителем дев’ятикласники намагалися віднайти істини буття, збагнути філософію щастя. Кожній людині хотілося б розгадати секрет щастя. Хтось шукає відгадку в прикладах чужого успіху, хтось у власному життєвому досвіді. Змістовні розмови, неординарні погляди,  критичне мислення, вміння мислити, дискутувати...

«Творчість Григорія Сковороди поступово переосмислюється. З’являються нові книжкові та графічні проєкти, наукові дослідження»

«Учення та наративи Сковороди про незалежність, самопізнання, сродну працю важливо пропагувати і зараз»

«Свобода, про яку говорив Сковорода, не залежить від системи, від ієрархій. Вона - горизонтальна між людьми - це можливість робити загальну справу. Таке поєднання сердець і свобод різних людей у справі відбудови і розвитку країни».

Змістовним вдалося обговорення обраних самими  дев'ятикласниками афоризмів Григорія Савича:

"Що вподобав, на те й перетворився".

"Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?"

"Ні про що не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух".

Уявляли, що Григорій Сковорода  - наш сучасник. Яким би він був? Як би його сприймали? Розмірковували, що може дати його філософія людині XXI cтоліття  і кожному з нас.

 Учасники обговорень в філософському кафе  вкотре вразили глибиною думок і промовистим мовчанням, умінням слухати та шукати істину.

 

Малювати - це як читати книгу! #мій_Сковорода

 

Філософські посиденьки з майбутніми художниками,  вихованцями Полтавської дитячої художньої школи,   перетворилися у літературно-мистецьку гру.

Запросили юних художників до бібліотеки-філії №4 як переможців  конкурсу малюнків «Мій улюблений герой» за мотивами байок Григорія Сковороди.

Діти разом із викладачем Лідією Олексіївною Орел вибрали байку «Бджола і Шершень» і створили серію унікальних малюнків, які своєю неординарністю дивували навіть дорослих.

«Малювати – це як читати книжку, –ділилася думками Саша після зустрічі. Сторінки гортаєш – нові знання здобуваєш. А малювати – це підсилювати ефект уяви героя пензликом чи олівцем» (!).

Малюнки у дітей різнопланові: ідею байки вдалося передати всім переможцям. До того ж, юні художники познайомилися з унікальністю українського філософа, якому майже 300 років тому вдалося дистанційно проводити заняття з учнем.

Зацікавилися діти біографією українського байкаря. Розгадували загадки й шаради. Охоче ділилися розповідями про сам процес створення малюнка. Залюбки долучилися до так названого «тесту» - перевіряли чи насправді діти самі створили такі шедеври. Через 40 хвилин кожен презентував свою нову роботу – намальованих  героїв байок  Григорія Сковороди, яких згадували під час літературно-мистецької гри.  Тест здали на відмінно. А от викладачу Лідії Олексіївні завдання ускладнили – треба було створити композицію із закритими очима. Як гадаєте вдалося? Ще й як!  Бачили б ви як раділи вихованці за свою «майстриню». Саме так назвали діти свою вчительку.

І дітям, і дорослим презентували книгу «Сковорода від А до Я», яка стане у пригоді батькам, щоб познайомити своїх дітей з унікальним доробком великого українського філософа  Григорія Сковороди.

Всі переможці отримали подарунки. Що ж то за художник без кольорових олівців, без цікавої книги чи без смаколиків! Дякуємо нашим меценатам!

 

 

 

 

… Називав себе «Родимець полтавський».

 

8 грудня у бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч читачів  із Владикою Федором, архієпископом Полтавської та  Кременчуцької православної церкви України.

Цьогоріч відзначаємо 300-ліття від дня народження преподобного Паїсія Величковського. «З його іменем пов’язують відродження чернецтва в Молдові, Румунії, Болгарії, Сербії. Преподобного Паїсія вважають прикладом істинно аскетичного життя, - розповідав Владика Федір про мудрого старця.

Він мудро керував чернечим братством і зумів виховати цілу плеяду подвижників, гідних наступників своєї справи, збирав та переписував старовинні рукописи книг про мистецтво духовного життя.»

Нещодавно у Полтаві був презентований документальний фільм «Паїсій Величковський. Добротолюбіє. Наближення до суті», автором ідеї створення якого став Владика Федір.

За його словами, створення фільму є віддача належної шани видатному земляку - визначному вчителю духовного життя, філософу-богослову, письменнику та перекладачу. Стрічка одержала свою назву за назвою однієї із найбільш фундаментальних богословських праць ченця — «Добротолюбіє. Наближення до суті».

Над створенням фільму працювала творча група Полтавського осередку Національної спілки кінематографістів України. Автори сценарію - Наталія Іванченко та Анатолій Мішин.

Владика Федір розповідав присутнім на зустрічі про родину Паїсія Величковського, його дитячі та юнацькі роки та про роботу над фільмом.

«Преподобний Паїсій Величковський – знакова фігура для українського і світового православ’я. Його численні переклади духовних книг протягом тривалого часу були єдиними в аскетичній літературі. Попри те, що значну частину життя він прожив за кордоном, Паїсій ніколи не забував свого українського коріння, називаючи себе «Родимець полтавський».

Для нас є надзвичайно важливо популяризувати ім’я преподобного Паїсія та відродити його шанування серед українців. Паїсій Величковський незаслужено призабутий, хоча насправді він є та постать, що об’єднує народи та культури.

Документальний фільм ««Паїсій Величковський. Добротолюбіє. Наближення до суті» можна подивитися в ЮТУБі, а книги про відомого нашого земляка тепер є у нашій бібліотеці.

 

 

«Ти можеш мріяти, і тобі все вдасться»

 

До бібліотеки-філії №4 завітала Надія Гербіш, яка більше любить, коли її звуть Надійка Гербіш. Про себе коротко сказала: «Я християнка, невиправна оптимістка, щаслива дружина, мама дивовижної дівчинки, письменниця, перекладачка, пригодошукачка й мандрівниця. Уперто вірю в дива».

Надійка Гербіш - письменниця, перекладачка, авторка понад 20 книжок, що стали українськими бестселерами й були відзначені престижними нагородами. Найвідомішими є її «Теплі історії», але декілька років тому  вона «з головою пірнула в історичну тематику». Її історичні повісті для дітей «Ми живемо на краю вулкана» і «Яблука війни» (видавничо-освітній проект «ПОРТАЛ»)вийшли два роки тому та завоювали увагою і дітей, і дорослих відразу. «З дітьми треба говорити про такі складні теми, не уникати і не відкладати на потім».

У минулому році вийшла друком «Велика різдвяна книжка», створена Надійкою Гербіш у співавторстві з Ярославом Грицаком і присвячена історії цього свята.   

«У цій книжці є все, у що я вірю. – ділилася думками наша гостя. - Там є багато іронії - це не книжка для святенників. Є у ній про Озіріса, про Бітлз, про Брюса Вілліса в майці … Є багато про музику. Книжка сучасна і незашорена. Але разом із тим, у різній музиці, у Віллісі, у війнах, у всіх цих образах — серйозних чи іронічних, є віра, є Христос».

«Немає книжок ідеальних, - вважає Надійка Гербіш.  -І це теж не ідеальна книжка, але її так сильно люблю, як не любила жодної книжки до того.  Читаючи, можна почути, як змінюється тембр - чути один голос, а тоді інший. Були тексти, що писалися окремо. Ми з Ярославом Грицаком однаково читали їх навзаєм і часом щось доповнювали».

А ви читали всі книжки Надійки Гербіш? Запрошуємо!