Розташувати казку на долоньці.

     «Театр - це не лише чудова забава, але й шанс розвинути творчість у процесі гри» - переконалися юні читачі бібліотеки, учасники курсу «Імпровіз».   Проводить заняття з дітьми молода й талановита полтавська акторка Вероніка Завертайлова, яка вважає, що театралізована діяльність має велике значення для розвитку мовлення, творчих здібностей, емоційного та естетичного розвитку дітей.

Найбільше дітям полюбився пальчиковий театр. Кожна лялька - окремий персонаж, який розташовується на пальчику у дитини. А розігрувати можна цілі вистави, сюжетно-рольові та розвиваючі ігри.

Головне в пальчиковому театрі - це можливість відкрити і показати світ прочитаної казки. А ще краще для юних театралів зіграти казку, яку вони можуть придумати самі. Уявіть тільки, ти одночасно   режисер,  актор,  глядач.

За допомогою театральної гри мініатюрними лялечками діти на заняттях  навчаються емоційно сприймати зміст казки, запам’ятовувати дійових осіб, послідовність дій, а також залюбки обговорюють сюжет казки, вчинки героїв.

На уроках акторської майстерності  хлопчики та дівчатка вчаться відповідати на запитання за змістом, запам’ятовувати пісеньки й текст, інтонаційно передавати та відтворювати його під час творчих завдань

Хто боїться зайчиків?

     

Про пухнастих, тремтливих, боязливих, але дуже милих, симпатичних зайчиків написано чи не найбільше книжок. Ці винахідливі створіння всюди: в казках, оповідках, новелах, повістях, жартах, анекдотах, віршиках, пісеньках, вигадках.

Химерні й кумедні, пригодницькі й романтичні, сумні та веселі історії, ймовірні та неймовірні пригоди кроликів та зайчиків обговорювали юні читачі у бібліотеці-філіалі №4 на літературних посиденьках. Взагалі, всі зайчата за природою дослідники навколишнього світу. Тому часто потраплять у різноманітні халепи. А самі їхні історії  завжди сповнені  карколомними  пригодами та феєричними мандрівками. Нудитися з такими пухнастиками не приходиться.

 Кролик Тишко, Зайченятко У, Колько Колючка, Кролик Петрик… А сім'я зайчиків-Дибайликів, пам’ятаєте,  у відомого дитячого письменника Івана Андрусяка? «Удома Тато-Дибайло добрий і пухнастий. У нього можна посидіти на колінах, на руках, а часом на голові… Ось Мама-Дибайла сувора. Звичайно ж вона дуже добра, але часом свою доброту мусить ховати. Бо з добротою давати всьому лад ой як непросто!» Дивні й просто житейські пригоди зайців не залишать байдужими навіть дорослих.

А ще - кожну повість чи оповідь можна перетворити у сімейну чи командну гру. І родину об’єднує, і цікаво, і сумувати ніколи.

Вихованців студії «Магічний папір» зацікавили гумористичні й смішні історії про життя кроликів і зайців. Ідею майстрині виготовити пухнастиків власноруч діти сприйняли «на ура».

Покроково, не поспішаючи, кожен створював образ свого зайчика, наділивши їх рисами характеру на свій смак. Дехто з дітей, до речі, склав і власну історію про життя зайців. Адже, як зауважив Тимофій, вони дуже схожі своєю поведінкою на людей.

         Батькам майстриня ще раз наголосила про роль розвитку дрібної моторики, яка безпосередньо впливає на здатність дитини сприймати інформацію. Не забувайте! «Розум у дитини знаходиться на кінчиках її пальців», - любив повторювати Василь Сухомлинський.

Бажаємо "бути завжди на коні"!

  

  «Сонячний» або «вогняний кінь»  – це традиційний український чоловічий оберіг. Вважається, що він приносить удачу, процвітання, допомагає  бути успішним у справах, здобувати перемоги, досягати своєї мети, як-то кажуть – завжди «бути на коні».

 «Весела галявина» Наталії Діди зібрала і дітей, і дорослих у бібліотеці-філіалі №4 на майстер-клас з виготовлення  «вогняного коня» для наших захисників.

Ще наші пра-пра-пра (і багато разів пра) бабусі й дідусі майстрували таких коників з трави, лика чи соломи.

Цікаву інформацію з історії оберегу підготували діти.

 «Кінь або коник, один з найдавніших і традиційних оберегів слов'ян. Образ коня пов'язаний з сонцем. Приносить в дім удачу, достаток, світло і тепло.»

«Традиційно сонячний кінь вважається чоловічим оберегом. Як і всі ляльки-обереги, робиться без очей, щоб уникнути проникнення в ляльку злих духів».

А ще не можна при виготовленні використовувати голки, так як  ляльку-оберіг не можна колоти».

«Кінь є  символом сонця – доброго початку, який забезпечує багатство, мудрість і силу духу».

«У слов’ян «сонячний кінь» був символом родючості та потужної влади, який наповнює домівку успіхом, щастям та добробутом, оберігає від недоброзичливих людей та лиха».

Крок за кроком рухалися студійці, навчаючись ділити нитки на пучки, формувати вісімки, голову, шию, ноги коника. Робота не з простих та й не з легких. Але ж цікаво як!

«Тут підтягуємо, а тут висмикуємо, гриву можна розпушити, а хвіст коня начесати. А ще обов’язково вуздечку й попону. Можна вирізати з готової тканини. А краще – вишити власноруч, закодувавши власника оберегу на захист від меча чи ворожої кулі». А от кого обрати: важкоатлета чи тонконогого скакуна – то вибір кожного. Головне, що мотанка - кінь – могутній оберіг для наших захисників і виготовлений з любов’ю. Бажаємо їм перемоги та завжди «бути на коні»

 

Простір щастя - бібліотека!

   

     Бібліотека – філіал №4  з легкістю ламає стереотипи серед читачів, гостей Полтави: у сучасному світі є цікаві бібліотеки. Варто лише переступити поріг книгозбірні.

Завжди затишна атмосфера, бібліотекарі-професіонали, круті волонтери та задоволені діти й дорослі.

Сучасна бібліотека перетворилася на той простір і ту територію, де  все можливо в одному місці.  Самому чи з родиною, друзями чи просто з книгами.   Бібліотека тепер - осередок спілкування, комфортний і зручний для відвідувачів з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку. До того ж, книги не дозволять забути про них. Варто лише підняти очі.

Дорослі читачі зараз часто називають книги найкращими ліками, адже вони дозволяють поринути в інший світ і втекти від стресу.  Чи навпаки, знайти відповіді на запитання, які ставить перед нами сьогодення. Книжки з саморозвитку, мотивації та психології можуть підказати рішення, а книги-спогади відомих бізнесменів стати прикладом для дій.

Комфортний сучасний простір для книголюбів, традиційне читання книг, розвиток творчих здібностей, задоволення читацьких інформаційних інтересів – все це простір щастя. Таку назву юні читачі дали бібліотеці на Європейській 141.

Мистецькі посиденьки, шахові турніри, обговорення книг, цікаві зустрічі, квести, арт-майстерня, театральні постановки чи журналістські розслідування все більше збирають читачів і читайликів.

За допомогою комфортного дизайну простір натхнення  надихає й стимулює дітей до читання. Відкритий доступ до знань та інформації спонукають відкривати й досліджувати світ. А ще багато ідей, сповнених натхнення.

 Помилково думати, що фантазія потрібна тільки людям творчих професій. Креативність - це необхідний навик, що дозволяє генерувати нові ідеї, які потім можна втілювати в звичайному житті, а можливо й в професію.   До речі, люди з розвиненою уявою швидше вирішують проблеми, більш адекватно оцінюють дійсність і швидше орієнтуються в різних ситуаціях. Саме таке покоління потрібне нашій любій Україні. Покоління, здатне критично мислити, аналізувати, вільно висловлювати свою думку, відстоювати власні інтереси.

У вівторок, середу, четвер, п’ятницю з 13 год. до 16  на Вас чекає дружна компанія хлопчиків та дівчат, щоб разом відкривати світ натхнення, пізнати власний світ креативних ідей та вчитися їх реалізовувати.

 

 

Я люблю свою країну!

27 червня 2022 року бібліотека-філіал №4 організувала з читачами години спілкування  «Конституція для всіх: і великих, і малих».

Про Основний Закон України  говорили з найменшими читачами. Дітям розповіли про те, як «народжуються» закони; пояснили, що Конституція надає всім рівні права та не допускає жодного насилля над дитиною. Кожен має право на життя, право на житло, право на навчання, право на працю, право на відпочинок, право на лікування та багато-багато інших.  В Конституції України записані і наші обов’язки. Наприклад, обов’язок захищати свою Батьківщину,  берегти природу,  виконувати вимоги Конституції та інші.

Гра "Пошта казкових героїв" допомогла  дітям краще зрозуміти права та обов’язки, які записані в Основному Законі України.

 Стаття 20 Конституції України, в якій записано, що Державний Прапор України – «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів», спонукала юних читачів до роботи. Кожен взявся виготовити із паперу прапор власноруч, щоб передати вже із побажаннями нашим захисникам.

Із старшокласниками спробували  уявити наше життя, якби не було Конституції та законів взагалі.  Зрозуміло, що всюди б панували безлад та негаразди.

Об'єднані творчим натхненням

 Дитині не обов’язково ставати актором, художником або співаком. Фантазія та креативність знадобляться і для вирішення життєвих задач. А творча активність в першу чергу дозволяє самовиражатися. А ще об’єднує. Якщо у дитини вже є улюблене хобі, то це дуже добре. Кожна дитина індивідуальна.  Їх творчий  розвиток відбувається по-різному. На заняттях одні діти охоче беруться за нові починання, інші вередують і відмовляються від ігор, вважаючи себе вже «дорослими». Усі діти дуже різні. У кожній родині - свої традиції. У кожної дитини у своєму рідному місті чи селі було своє життя. Стерти кордони  та об’єднати всіх разом – місія проєкту «Підтримка дітей та молоді в Полтаві в умовах війни», партнером якого є наша бібліотека. Майстерня "Весела галявина" з досвідченою арт-терапевткою Наталією Дідою дарує дітям і дорослим нові можливості для активного та цікавого проведення дозвілля.

Досвід роботи з дітьми та дорослими упродовж трьох місяців доводить, що обговорення книг та образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб  розвитку творчих здібностей дітей та  адаптації їх в новому соціумі.

Заворожені простотою і складністю.

Шахи - неоціненна гра  для дітей і  дорослих. Це спорт і мистецтво. Це гра інтелектуального азарту з елементами культури, естетики, де змішуються стратегія, бойовий дух і благородство.

А ще - тишина у залі, коли гравці клубу «Інтелектуал» збираються на зустрічі у бібліотеці-філіалі №4. Діти і дорослі. Три рази на тиждень.

Заняття з шахів схожі на діалог умиротворення, коли тренер Олексій Вікторович починає говорити. Шум, хаос, галас – це не про наш «Інтелектуал». Зосередженість, посидючість, уважність, цілеспрямованість і витримка. Адже шахи вчать дотримуватися правил і бути організованими.

Один із законів: «Тренер – наставник, порадник». Саме уважність на перших 30 хвилинах заняття – запорука успішної гри. Олексій Вікторович працює з гуртківцями і персонально, і навчає відчувати командну гру. Делікатно і терпляче, без тиску.

«Шахи – цікава, захоплююча та корисна гра, яка розвиває логічне, аналітичне, творче й абстрактне мислення. Вона тренує витривалість і вміння мислити на перспективу», - любить повторювати викладач.

Його багатоходові партії вчать мислити і думати самостійно, ретельно й своєчасно приймати рішення, продумувати кожен крок наперед і відповідати за нього. А ще - виховує вмінню адекватно сприймати програші та невдачі, вчить працювати над помилками і робити висновки. Тому цікаво спостерігати за шаховою грою і юних гравців, і дорослих. Другокласниця Стефанія може легко «загнати в кут» поважного Володимира Миколайовича. Та головне, задоволення отримують від гри  обоє. Дмитро вважає, що він в шахи грає дуже добре, та грати любить із сильнішим партнером.  «Головне -  не виграти, важливіше  - навчитися грати ще краще» -  це закон №2.

Коти і Компанія.

 

«Час, проведений в компанії кота, – говорять психологи, - це ваша інвестиція у власне здоров'я». І справа не тільки в тому, що тваринка підіймає настрій навіть у найважчі дні.

Виявляється, що домашні улюбленці здатні позитивно впливати на нервову систему. Статистика показує, що любителі вусатих звертаються до лікарів майже у 5 разів рідше, ніж ті, у кого котів немає. Та й  живуть у середньому на 10,3 року довше, ніж інші.

Чи можуть лікувати намальовані коти – не впевнена. А от перезавантажитись, відпочити, аж почати муркотіти від щастя, а може й знайти собі друга  на все життя – все це (і навіть більше)  можливо на посиденьках у бібліотеці-філіалі №4 .

Наші читачі-студійці вирішили перевірити на собі кототерапію через книги та малюнки. Використовували різні книги і різні техніки малювання котиків. Абсолютно несхожих між собою. Ангорок, британців, сибірців, персів, норвезьких лісових… Ви не знаєте який вони мають вигляд? Наші діти все знають. Про великих котів і малих, про грізних і милих.

«Уявіть, дев’ятирічний кіт  активний лише три роки свого життя. Бо у середньому коти витрачають 2/3 доби на сон.»

«Кішки, як правило, «риють» правою лапою, а коти – лівою»

« Коти підстрибують на висоту, більшу в п’ять разів за власний зріст».

От чого ніхто не знає, так це чому муркоче кіт. Версій багато, але і вчені не знають точно.

Уважно слухали студійці своїх викладачів. Крок за кроком рухалися за майстринями, «створюючи» кожен собі кота-друга. Чи подружку. Про все те діти розповідали з радістю. Ділилися думками: як назвуть кота, якими рисами характеру наділені їхні друзі. А ще обговорювали книги Галини Вдовиченко «36 і 6 котів». Хто не прочитав, той не з нашої компанії.

Карколомний світ пригод, радощів і прикрощів хвостато-вухатих котів, кішечок і кошенят не залишить нікого байдужим. Цікаво? Так! Непередбачувано? Авжеж! Інтригуюче? Ще й як! Не тільки дітям, а й їхнім батькам  сподобалися зачитані уривки книг! Галина Вдовиченко зуміла подарувати маленьким поціновувачам загадок і таємниць справжній книжковий сюрприз! Сторінки гортаються одна за одною, мова легка та гарна, добре присмачена дотепним гумором.