понеділок, 9 листопада 2020 р.

ХХ ювілейний радіодиктант єдності


9 листопада 2020 року о 9.15 бібліотека-філіал №4 долучилася до наймасштабнішої події цією осені – написання ХХ ювілейного радіодтктанту національної єдності.

Цьогоріч радіодиктант відбувся із нововведеннями: готували три фахівці. Текст для диктанту написав відомий письменник і видавець Іван Малкович, який ще раз підтвердив значення читання, книги. «… головне – читати, і не так важливо з яких носіїв. Бо книжки – це знання й емоції, які, на відміну від щоденної інформації, залишаються з нами надовго». Читала диктант знаменита акторка Римма Зюбіна, яка, до речі, із завданням справилася на «відмінно». Науковою консультанткою проєкту стала докторка філологічних наук, професорка Лариса Масенко. Спецпроєкт, організований Суспільним спеціально до події, стартував раніше і ведучі в студії познайомили слухачів з історією радіодиктанту.

Було приємно долучитися до масштабної події, слухати милозвучний голос улюбленої акторки, згадувати правила написання та своїх вчителів української мови.

Обговорення радіодиктанту продовжили в ZOOM-бесіді «#про_диктант» , на яку запросили колеги з Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара. Розмова була про рідну мову, про диктант, обговорювали сам текст Івана Малковича, його написання, ділитися враженнями, емоціями…

Хто писав уже свій 10 диктант,  хто - вперше, а хто після ZOOM-бесіди вирішив обов’язково взяти участь у наступному ХХІ радіодиктанті. «І якщо будуть якісь помилки, то це нічого. Це буде для нас стимулом вчитися та досягати кращих результатів…»  Адже підручники з української мови є в кожній бібліотеці. 




 


пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

"Мене надихає до творчості все!" Зустріч з улюбленою письменницею Ірен Роздобудько

 

#Літературна орбіта          5 листопада 2020 року відбулася онлайн-зустріч однієї з найуспішніших українських письменниць Ірен Роздобудько з читачами бібліотеки-філіалу №4, до якої долучилися шанувальники творчості пані Ірени з різних міст.

Ірен Роздобудько не потрібно представляти, бо її книги читають-перечитують, обговорюють, чекають нових. 


Авторка більше 35 романів презентувала присутнім новинку видавництва «Наш формат», яка з легкої руки Івана Андрусяка отримала назву «Ляказочки». До цієї збірки ввійшло одинадцять кумедних і повчальних казок-лякалочок із креативними кольоровими ілюстраціями талановитої художниці Надії Кушнір для дітей 3+. Але і дорослим буде цікаво, бо хоч у одній історії та Ви обовязково впізнаєте себе.

Щира  пані Ірена розповідала  про свої книги, ділилася думками та відверто відповідала на запитання. Говорили про жанри і стилі, про детективи і трилери, психологічні романи і про «жіночність» прози… Історія із книгою Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса обурила і знайшла відгук у серцях присутніх.

вівторок, 3 листопада 2020 р.

«Київський укріплений район, 1941 рік. Хроніка оборони»

 

Книга  «Київський укріплений район, 1941 рік. Хроніка оборони»  присвячена обороні міста Києва у 1941 році. Її авторами є кияни - дослідники військової історії – Андрій Кайнаран, Дмитро Муравов, Максим Ющенко.

Робота над цією книгою велась авторським колективом протягом 10 років. Під час цієї роботи вперше були всебічно досліджені німецькі архівні документи, які раніше практично не використовувались іншими авторами при висвітленні даної тематики. В цілому було оброблено біля 10 тисяч аркушів архівних справ, сотні з них було перекладено з німецької мови.

Опрацювання такого масиву документів, його співставлення з тогочасними радянськими документами, їх критичний аналіз, дозволили максимально повно та всебічно, день за днем, описати історію битви за Київ у 1941 році, яка є однією із битв, що визначили наступний хід війни. 


        Крім архівних документів, при написанні книги використані переклади післявоєнних книг-хронік німецьких піхотних дивізій, спогади ветеранів протилежних сторін, фотографії та документи з фондів різних музеїв та приватних колекцій.

Книга містить 400 ілюстрацій, серед яких значну частку займають унікальні фотознімки, зроблені німецькими військовослужбовцями в 1941 році у Києві та його передмістях. Крім того опубліковано велику кількість знімків захисників Києва. Картографічний матеріал представлений, як репродукціями архівних німецьких схем та карт, так і авторськими картами бойової обстановки.




четвер, 22 жовтня 2020 р.

Філософські роздуми 11-річної дівчинки, або "Кав'ярня мертвих філософів"

 

Зараз чудова нагода побути наодинці і почитати книги, які давно відкладали на потім. Повернутися до класики, пригодницьких романів, книг, які любили в дитинстві?... А може до філософських текстів, які змушують замислитися і поставити питання самому собі. Може, саме ця  книга зацікавить Вас?

Книга  Вітторіо Гьосле «Кав'ярня мертвих філософів» народилась завдяки зусилля дуже багатьох людей. Можливо, існує багато книг про філософію для дітей.  АЛЕ, «Кав'ярня мертвих філософів» — це книга, яка розкриває філософію дитини. Це історія виникнення філософського здивування, яке народжує мислячу і творчу особистість. Листи 11-ти річної дівчинки Нори та німецького філософа Вітторіо Гьосле вперше надруковані українською.

Ця книга складається з автентичних листів між професором філософії Вітторіо Гьосле і дівчинкою Норою.  Разом вони вигадують фантастичну кав’ярню, де великі філософи, від Платона до Ганса Йонаса, дискутують про Бога, про світ та про життя. Дитячі питання Нори насправді є великими питаннями філософії. Чи є душа безсмертною? Чи мають тварини свідомість? Чи є Всесвіт нескінченним?.. 

А початком цієї невигаданої історії став  Марципановий динозаврик . 11-річна Нора прочитала про світ ідей Платона і запитала у друга своїх батьків — дорослого філософа Вітторіо — чи існує ще ідея про динозаврів, якщо самі вони зникли з Землі мільйони років тому. Філософ надихається питанням дівчинки, дарує їй марципанову фігурку, і так починається їхнє листування, яке тривало 3 роки. Це незвичне листування між ними обома є вступом до філософії для дітей та дорослих. Європейський бестселер, що перекладений 15-ма мовами світу та має 5 перевидань оригіналу в Німеччині, — вперше виданий українською мовою у видавництві «Новий Акрополь». І вперше у нашій бібліотеці чудова філософська книга для підлітків, яку рекомендував  сучасний український філософ Андрій Баумейстер. Читайте, готуйтеся до зустрічі з філософом! Буде цікаво! 




середа, 14 жовтня 2020 р.

Історико-романтична онлайн-зустріч із талановитою ЯрославоюДегтяренко

Я люблю Icтopiю тa пpaгну пoвepнути укpaїнцям пpaвду пpo їxнє минулe" .

Ярослава Дегтяренко

 #Літературна орбіта 13 жовтня 2020 року бібліотека-філіал №4 запросила читачів на онлайн-зустріч із сучасною молодою українською письменницею Ярославою Дегтяренко.   Авторка уже п'яти романів ( " Лицарі Дикого Поля ", " Ярино, вогнику мій " та  трилогії «Між двох орлів») увійшла в український  літературний простір чотири роки тому, отримавши  відзнаку міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова".

Її романи мають завжди захопливий та непердбачуваний сюжет, і всі вони містять різні події: від Хмельниччини у 1648 році до Ніжинської ради.  Ярослава дуже любить історію України, добре знає її. У своїх романах вона настільки точно відтворює історичні події, битви, побут, що в реальність відображених подій не повірити просто неможливо.

Під час розмови із читачами Ярослава Дегтяренко, здається всіх переконала, що icтopiя - нeймoвipний cвiт, яcкpaвий тa цiкaвий. «I peaльнa icтopiя нaбaгaтo цiкaвiшa, нiж фeнтeзi, кpутiшa зa бoйoвик, poмaнтичнiшa зa мeлoдpaму».

вівторок, 13 жовтня 2020 р.

  Запрошує на онлайн-зустріч з чарівною письменницею Ярославою Дегтяренко, яка вважає, щo icтopiя - нeймoвipний cвiт, яcкpaвий тa цiкaвий. "Чи насправді ж її романи крутіші за бойовик та романтичніші за мелодраму?"

неділя, 11 жовтня 2020 р.

Титани української громадської думки у бібліотеці!

   #Інтелектуальні зустрічі  10 жовтня 2020 року до бібліотеки-філіалу №4 завітали гості з Києва - добре знайома читачам книгозбірні за романом "Перегляд" історик і письменниця Ольга Михайлова та Сергій Дацюк, відомий в Україні філософ .

 Їх називають титанами української думки, хоча пані Ольга скептично до цього відносяться. Насправді, Ольга Юріївна та Сергій Аркадійович з охотою спілкувалися як про сторіччя подій Української революції чи елітаризм в Україні, так і про читання, бібліотеку, книги... 

Маски абсолютно не заважали щиро, тепло, з легким почуттям гумору дискутувати під час зустрічі. Ще одна риса відкрилася у пана Сергія - артистизм!  

Не наговорилися, бо гостей чекав попереду насичений важливими подіями день. Головна - це відкрита лекція  Сергія Аркадійовича для полтавців: "Куди рухається світ, місце  в ньому України і роль місцевих еліт в об'єднанні України" Цікаво - про цивілізації і світову кризу, непередбачувано - про ойкумени, пустоти, змістовно - про еліту... Запитань багато від полтавців, відповіді лектора - конструктивні, відверті. Є над чим думати, читати, обговорювати, вирішувати.Звичайно ж . гості подарували книги читачам бібліотеки:


Якщо ж Ви, друзі, хочете більше дізнатися про розмови  титанів української думки, то підписуйтеся, слухайте і дивіться "Субботний кофе" Ольги Михайлової та Сергія Дацюка на ЮТУБі: https://www.youtube.com/channel/UC1v7Q_lMwsDZN2Z-2jujnDg

пʼятниця, 2 жовтня 2020 р.

Любові все-таки більше!

1 жовтня 2020 року в бібліотеці-філіалі №4 відбулася година спілкування «Любові все-таки більше» після перегляду документального фільму «Карла і Нордал» норвежської режисерки  Елізабет Аспелін. «Домашнє відео» про шестирічну донечку Карлу та старшого сина Нордала, який має труднощі розвитку, схвилювало присутніх та спонукало до роздумів про стосунки дітей. Вони як протилежні полюси. Карла -  життєрадісна, весела, активна, а Нордал – спокійний, врівноважений, інколи самотній. Вони сваряться, інколи набридають один одному, від чого дуже страждає Нордал. Та попри все , вони не можуть жити один без одного. Саме складні аспекти стосунків брата та сестри викликали обговорення..

 « Чому він!» «Якби  вона!» «Вона не мусить!» «Мама не права» Різні думки та емоції викликав фільм Елізабет Аспелін, але  маленька Карла, її відповідь на мамине запитання, дала зрозуміти, що вона найбільше цінує у стосунках із братом.


«Хвилі світла» – це приємна, добра історія, яка може насамперед стати прикладом того, як у розвинутому суспільстві люди з особливостями живуть повноцінним життям. Хоч історія Фріди, як і історія Карли і Нордала, надзвичайно хвилююча, але вона  з’являється перед глядачем у звичних для себе місцях – у лісі, де їй спокійніше ніж в Берліні, за комп’ютером, де ділиться своїми ідеями щодо програм та ігор, у басейні, де пірнає з подругою. Та найбільш показовою є сцена на початку фільму, де Фріда у музеї. От тут у присутніх виникло одне запитання на всіх? Чому ж у нас так не можна допомагати дітям з особливими потребами?

Радимо прочитати і дітям, і дорослим: Андрій Бачинський "140 ДЕЦИБЕЛІВ ТИШІ", Сергій Гридін "Не такий", Анастасія Нікуліна "Сіль для моря, або білий кит".