Любові все-таки більше!

1 жовтня 2020 року в бібліотеці-філіалі №4 відбулася година спілкування «Любові все-таки більше» після перегляду документального фільму «Карла і Нордал» норвежської режисерки  Елізабет Аспелін. «Домашнє відео» про шестирічну донечку Карлу та старшого сина Нордала, який має труднощі розвитку, схвилювало присутніх та спонукало до роздумів про стосунки дітей. Вони як протилежні полюси. Карла -  життєрадісна, весела, активна, а Нордал – спокійний, врівноважений, інколи самотній. Вони сваряться, інколи набридають один одному, від чого дуже страждає Нордал. Та попри все , вони не можуть жити один без одного. Саме складні аспекти стосунків брата та сестри викликали обговорення..

 « Чому він!» «Якби  вона!» «Вона не мусить!» «Мама не права» Різні думки та емоції викликав фільм Елізабет Аспелін, але  маленька Карла, її відповідь на мамине запитання, дала зрозуміти, що вона найбільше цінує у стосунках із братом.

«Хвилі світла» – це приємна, добра історія, яка може насамперед стати прикладом того, як у розвинутому суспільстві люди з особливостями живуть повноцінним життям. Хоч історія Фріди, як і історія Карли і Нордала, надзвичайно хвилююча, але вона  з’являється перед глядачем у звичних для себе місцях – у лісі, де їй спокійніше ніж в Берліні, за комп’ютером, де ділиться своїми ідеями щодо програм та ігор, у басейні, де пірнає з подругою. Та найбільш показовою є сцена на початку фільму, де Фріда у музеї. От тут у присутніх виникло одне запитання на всіх? Чому ж у нас так не можна допомагати дітям з особливими потребами?

Радимо прочитати і дітям, і дорослим: Андрій Бачинський "140 ДЕЦИБЕЛІВ ТИШІ", Сергій Гридін "Не такий", Анастасія Нікуліна "Сіль для моря, або білий кит".