«Усе поєдналося в моєму серці, сплелося корінням»

       

     У бібліотеці відбулася поетична вечірка з Інною Снарською (Дідик), талановитою полтавською поеткою й журналісткою.

Учасники зустрічі знають Інну Снарську  як поетесу, бо читали її поезії та переклади з білоруської у періодиці й колективних збірниках.

Головна гостя вечірки читала власні вірші, сповнені ліризму і краси, бо як наголосила, вона не може писати темну поезію. А тому навіть в поезії смутку, як і в житті, вишукує світлі тони. Її любов до природи, до людей, до рідної землі відчувалася з першого слова, першого рядка, які так спрагло всотували душі полтавських шанувальників поетичного слова.

Традиційно щира й затишна бібліотечно-читацька атмосфера викликала безмежну довіру Інни Станіславівни. Її пронизлива і сповідальна, образна й мелодійна лірика звучала близько двох годин.

Інна Снарська народилася у Білорусі, але більше тридцяти років живе у Полтаві. Пише білоруською та українською мовами. «Усе поєдналося в моєму серці, сплелося корінням», дві любові, дві Батьківщини.

Поезію читала полтавська поетка як українською, так і білоруською мовами.

Найбільше розмов було навколо її збірки «Два неба». Прозові замальовки (раніше їх називали образками), великий блок пейзажної лірики і, звичайно ж, лірично – інтимне віршування. Як особливий дарунок читачеві - глибокі, досить несподівані чотиривірші, від яких повіває мрійливістю з філософським присмаком.

А ще – щемливі відлуння у віршованих рядках Інни Снарської, де вихлюпуються її почуття під час побачень з рідним краєм, з тими незабутніми Сястронками, з батьківською чи дідівською хатою.

Серед майже трьох десятків цих прозо-віршів більшість – це оповіді про такі «щоденні дива», часом з нотками гумору.

Модераторка зустрічі Марфа Буторіна поділилася своїми спогадами про тележурналістку Інну Снарську. Разом згадували цікаві (й курйозні) історії, що траплялися під час інтерв’ю чи роботою над публіцистичними передачами й документальними фільмами. До речі, їх на рахунку режисерки Інни Снарської близько 300.

Автограф-сесія додала ще більше емоцій від зустрічі: обійми, побажання, обмін думками та чекання наступних зустрічей із тепер уже улюбленою поеткою Інною Снарською.