середа, 17 лютого 2021 р.

Пам'яті Володимира Малика онлайн - година спогадів присвячується... #Літературна_орбіта


 16 лютого 2021 року бібліотека-філіал №4 запросила на онлайн-годину спогадів «Пам’яті Володимира Малика» всіх, хто любить читати, цікавиться українською літературою та історією, хто цінує творчість Володимира Кириловича.

«Я став письменником», - записав Володимир Сиченко 11 січня 1958 року у своєму щоденнику, вже тоді вибравши собі псевдонім Малик. 

«Синя книга» або «Щоденник», або Записки для себе» - книга, у якій подається  щоденник Володимира Малика, що охоплює сорок років його життя – з 1958 по 1998.

Гостями онлайн-зустрічі були відома українська письменниця Раїса Плотникова та син Володимира Кириловича – Олександр Володимирович Сиченко. Для Раїси Василівни відомий наш земляк став «хрещеним батьком» у її літературному житті. Саме Володимир Кирилович відібрав поезії тоді ще старшокласниці Раїси для друку у газеті та дав пораду: «Не залишай роботу від якої отримуєш задоволення». Раїса Василівна радо ділилася спогадами від зустрічей із Володимиром Маликом.

Олександр Володимирович розповів і про походження псевдоніму «Малик», і про батьківські поневіряння під час війни на примусових роботах в Германії, чому 5 років не видавали історичні романи, про вчителювання та письменницькі перипетії…

Щира та відверта вдалася розмова. Олександр Володимирович ділився враженнями після зустрічі: «Давненько не відчував такого бажання ділитися спогадами. Бачив на екрані такі зацікавлені погляди, підбадьорюючі усмішки, ніби рідні зібралися до батьківської хати»

Наша зустріч була сповнена сюрпризів. Марина Федорова, ініціатор видання бібліографічного покажчика до 100-ліття Володимира Кириловича, розповіла про роботу над виданням і презентувала його. Олександр Володимирович із задоволенням похвалився новинкою лубенського видавництва - книгою спогадів  «Я йшов шляхом українства», яка доповнює «Синю книгу» спогадами, листами, світлинами.

«І все ж я  щасливий чоловік. Україна є! І буде! Щастя всім!» - написав Володимирович Кирилович у щоденнику 8 жовтня 1996 року.










 

Немає коментарів:

Дописати коментар