16 лютого 2021 року бібліотека-філіал №4 запросила на онлайн-годину спогадів «Пам’яті Володимира Малика» всіх, хто любить читати, цікавиться українською літературою та історією, хто цінує творчість Володимира Кириловича.
«Я
став письменником», - записав Володимир Сиченко 11 січня 1958 року у своєму
щоденнику, вже тоді вибравши собі псевдонім Малик.
«Синя
книга» або «Щоденник», або Записки для себе» - книга, у якій подається щоденник Володимира Малика, що охоплює сорок
років його життя – з 1958 по 1998.
Гостями
онлайн-зустрічі були відома українська письменниця Раїса Плотникова та син
Володимира Кириловича – Олександр Володимирович Сиченко. Для Раїси Василівни
відомий наш земляк став «хрещеним батьком» у її літературному житті. Саме
Володимир Кирилович відібрав поезії тоді ще старшокласниці Раїси для друку у
газеті та дав пораду: «Не залишай роботу від якої отримуєш задоволення». Раїса
Василівна радо ділилася спогадами від зустрічей із Володимиром Маликом.
Олександр
Володимирович розповів і про походження псевдоніму «Малик», і про батьківські
поневіряння під час війни на примусових роботах в Германії, чому 5 років не
видавали історичні романи, про вчителювання та письменницькі перипетії…
Наша
зустріч була сповнена сюрпризів. Марина Федорова, ініціатор видання
бібліографічного покажчика до 100-ліття Володимира Кириловича, розповіла про
роботу над виданням і презентувала його. Олександр Володимирович із
задоволенням похвалився новинкою лубенського видавництва - книгою спогадів «Я йшов шляхом українства», яка доповнює «Синю
книгу» спогадами, листами, світлинами.
«І все ж я щасливий чоловік. Україна є! І буде! Щастя всім!» - написав Володимирович Кирилович у щоденнику 8 жовтня 1996 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар