"Лише сильним дано право на безсмертя" Олександр Довженко

 

До 130-річчя від дня народження Олександра Довженка у бібліотеці зібралися читачі для перегляду й обговорення документального фільму «Олександр Довженко. Загублена любов».

Письменник, драматург, художник-карикатурист, режисер Олександр Довженко став взірцем для майбутніх кінорежисерів України та світу. Його називають класиком світового та предтечею українського поетичного кіно, засновником української кінематографії. Довженкові нові методи монтажу й роботи з кадром мали вплив і на світові тенденції. Чарлі Чаплін навіть сказав, що «словянство дало світу кінематографа лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка».

Його «Земля» в списку 12 найкращих фільмів усіх часів, а такі твори, як «Зачарована Десна», «Ніч перед боєм», «Щоденник», «Україна в огні» і досі вивчають у школах.

Документальний фільм від студії «ВІАТЕЛ» з ведучою Наталкою Сопіт розповідає про дитинство Олександра Довженка на берегах Десни; як він воював у складі куреня Чорних гайдамаків, заснованого Симоном Петлюрою, і ледве не був розстріляний за це. Цікаво й змістовно – про життя, кохання і геніальну творчість всесвітньо відомого кінорежисера Олександра Довженка. Про його трагічний талант, про його неймовірну любов до України, про творчі злети і печальні помилки.

Роздуми ведучої про те, як склалися стосунки з радянською владою, стали темою для обговорення.

У фільмі використані історичні документи, «Щоденник» письменника, цитати з якого найбільше характеризують стан душі Олександра Довженка.

«Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? У чім його злочин? Які нелюди придумали отеє от знущання над життям людським?», – писав Довженко.

А деякі вислови стали афоризмами:

«Людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя»

«Дитинство дивується. Молодість обурюється. Тільки літа дають нам мирну рівновагу»

«Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий - зорі. Що кому»

Літературні середи з Марфою Буторіною

Дитячий письменник Анатолій Костецький вміє відчути всі вектори дитячої душі та з присмаком гумору передати емоції й настрій школярів.

"Нещодавно до мене потрапила дуже цікава книга: збірка «Незвичайні пригоди і таємниці» відомого українського письменника Анатолія Костецького. До неї увійшли захоплюючі та повчальні повісті-казки.

Герої цих творів – школярі, які опиняються у різних незвичайних, а часом і скрутних ситуаціях. Достойно виходити з яких допомагає дружба, сміливість та винахідливість.

Скільки задоволення я отримала! Захоплюючий пригодницький сюжет першої казки збірки «Все як насправді» познайомив мене з однокласниками Сергієм, Олегом та Вітою, які зустрічалися з домовиком Дімою, якого можуть бачити тільки виховані діти Сергій та Олег. Задиркувата, груба, бешкетлива та лінива Віта не тільки не змогла познайомитися з таким незвичайним персонажем, а ще й за свою погану поведінку домовичок відправив її у Навпакиград, де все дійсно було навпаки. Тільки ця подорож змогла навчити дівчину правилам етикету.

Коли я прочитала цю казку, то пригадала свої вчинки. Я ніколи не буду схожа на Віту. Я зрозуміла, що головне вірити в себе, і тоді, можливо, здійсниться навіть нездійсненна мрія." Анастасія, 12 років.

Читай! Фантазуй! Твори!

 

У нашій бібліотеці відкрився новий сезон «Арт-майстерні Лариси Гецелевич».

Це літературно-мистецькі посиденьки до яких охоче приєднуються і діти, і дорослі. Всі, хто цікавиться мистецтвом, легендами, спадщиною української народу чи любить читати й обговорювати книги,  творити своїми руками власні шедеври збираються щонеділі у книгозбірні.

- Давайте зробимо гнома-домовичка? , - запропонували юні майстрині.

- Легко», - підтримала ідею господарка посиденьок.

Про те, що гноми – духи землі та гір, а у європейській міфології маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах і лісах знають майже всі.

Дівчата пригадали: «На зріст, як дитина,  наділені магічною силою, носять довгі бороди», «Гноми надзвичайно образливі та примхливі», «Вони зберігають свої скарби у надрах землі».

Бібліотекар Тетяна Григорівна запросила дівчат у літературні мандри, щоб кожен міг пофантазувати, уявити й створити свого міфічного героя.

Загалом гноми – це добрий, працьовитий народ, який дуже сильно постраждав від людської жадібності. А хто ж тоді домовики? В нагоді стали книги Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу». Разом читали й дізналися про поважного домовика, надійного захисника роду. Познайомилися з добрим покутнім, який може нашептати вам своє благословення.  Сторінка за сторінкою всі разом відкривали  дивовижний і самобутній світ українських вірувань.

Для дітей, які вірять у дива, марина Павленко написала аж три пригодницькі повісті про домовичків. Письменниця запевняє, що кожен дім має свого чарівного охоронця – домовичка. Він живе поряд з іншими мешканцями, хоч і не часто з’являється на очі людям. Але  найкмітливіші зможуть познайомитись із ним і потоваришувати, якщо … (інструкція в першій книжці)

 «Коли ж ваше житло досі ніхто не оберігає, у вас є нагода це спробувати виправити», - запросила Лариса Леонідівна присутніх до роботи.

Результатом дівчата здивували. Не повірите, але це на перший погляд тільки домовички вийшли схожі. Насправді, кожен із своїми  рисами,  настроєм, емоціями.

 

День нової книги "Осінь з книжковими новинками"

 

145 новинок, із яких 132 книги подаровані нашими читачами та меценатами, були представлені читацькій спільноті.

Вибір книжок – це, звісно, дуже індивідуальний процес. Але, погодьтеся, у житті кожного книголюба є кілька особливих чи найважливіших книжок. Деякі підкорили після першого прочитання і не відпускають досі. Деякі настільки вразили, що змінили майбутнє життя. А деякі видались такими важливими, що їх варто обговорити, порекомендувати, поділитися враженнями від прочитаного з однодумцями. Саме такі розмови - поради можна було почути упродовж дня нової книги.

“Ви шукаєте книги про мотивацію чи для мотивації? Важливо обирати їх правильно. Що це означає? Мотиваційними можуть бути не лише нонфікшн книжки, але й художні тексти сучасних авторів чи класиків” Це із розмови біля перегляду книг, які подарувала команда “Аврори”.

“От курячу печінку з цибулею й сливами моя невістка готує найсмачніше, але книгу Євгена Клопотенка “Зваблення їжею з українським смаком” варто прочитати кожній господині”, - радить Лідія Павлівна і тут же на чергу записується бажаючі.

Біля стендів з новинками хтось затримується надовго, а хтось забіг у пошуках детективів. Новинки від Андрія Кокотюхи, Василя Добрянського, Юрія Винничука самі знаходять своїх шанувальників. А от про нові імена розповідають присутнім бібліотекарі. 

Книги Франка Тільє, Алекса Джорджа, Мідж Реймонд і роман “Маяк” Віталія Дуленка - для багатьох присутніх відкриття дня нової книги. Хоча для Олександра “Маяк” не новинка: “Це жахлива таємнича історія, але написана письменником цікаво. Динамічний розвиток подій, інтрига й майстерність письменника спонукають “загуглити”, які ще написав книги Віталій Дуленко”

Серед новинок - життєві історії Людмили Волок, Оксани Кір'ян, Оксани Калини, Світлани Тимощук. Бентежна й напружена історія Ярослави Литвин, прониклива історія дорослішання дитини Євгенії Бабенко, космічна фантастика Гаррі Гаррісона і три новинки Стівена Кінга...

Цікаво підготовлені бібліотекарями експрес-репортажі про нові імена в сучасній зарубіжній літературі допомагають читачам не розгубитися серед новинок. Еліс Гоффман, Туре Ренберг, Ільма Ракуза, Пітер Кері та їх романи для багатьох стануть улюбленими письменниками.

Дитячий стенд новинок - це унікальна колекція цікавих повістей, казкових історій, детективів, занурень у пригоди й фантастичні мандри.

Родзинкою Дня стало обговорення роману Стівена Кінга “Долорес Клейборн” в рамках зустрічей “Я бачу, вас цікавлять книжки”.

Найбільшою несподіванкою - 39 книг, які читачі сьогодні подарували бібліотеці.

 

"Віршаки-розбишаки" Анатолія Костецького

Анатолій Костецький, відомий український письменник про своє дитинство розповідав з гумором: «Дитинство було важким: класний керівник — тато. Нормальні діти відпочивали після школи, а мене вчили і в школі, і вдома...» Уже у  чотири роки він сам читав, а в п’ять писав і починав римувати. У дитячому садку на запитання дорослих «Ким мрієш стати?», незмінно відповідав: «Письменником». Коли він пішов у перший клас, у нього вже був зошит із власними віршами. Акторка Полтавського академічного театру ляльок Марфа Буторіна впевнена: «Досить прочитати кілька рядків смішних віршів Анатолія Костецького і лише кинути оком на веселі ілюстрації,  і будь-якого»нечитаку» до книжки притягне, як магнітом. Це й не дивно, бо «тандем дотепного пера відомого поета і веселого олівця талановитого сучасного художника зміг знайти в тяжких шкільних буднях більше тони сміху». Не вірите?