Заборонені. Історії життя та боротьби.

 

6 жовтня у бібліотеці-філії №4 відбувся літературний флешбек «Знайомі незнайомці».

Відверта розмова з юнаками й дівчатами про українських письменників, які тривалий час були заборонені й цензуровані в радянській Україні і повернулися до читача лише після 1989 року – це ще один крок до знання нашої історії.

Разом із студентами провели розслідування: чому не друкувались ті чи інші твори. Чому заборонені твори вносили до спеціальних реєстрів, вилучали з бібліотек і книгарень, не могли навіть цитувати в інших книжках.

Життя письменників також змінювалося не на краще: інколи авторам надавалася можливість відкоригувати свій твір і викреслити всі небажані речі. Однак частіше письменники зазнавали переслідувань і репресій, отримували штамп «ворога народу» та викреслювалися з історії.

Говорили  про письменників-емігрантів, які залишили Україну після поразки революцій початку ХХ століття і про тих, хто змушений був покинути Україну під час або після Другої світової війни.

Цензуровані, репресовані, витерті із колективної пам’яті українського народу за часів радянщини імена письменників повернулися. Їх твори доступні для  читачів.

Сучасні письменники в художніх творах повертають нам імена українських митців.

Ірен Роздобудько роман «Неймовірна. Ода до радості»  присвятила Олені Телізі, одній із найяскравіших постатей українського спротиву.

Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов «Заборонений»  - це історія життя і боротьби Василя Стуса, який усе своє життя мріяв перестати бути забороненим на Батьківщині.

Степан Процюк «Відкинуті й воскреслі» - це нариси про знакових українських письменників, долі яких вражають не менше за творчість. Несподівані ракурси добре знайомих постатей захоплюють і бентежать.

Роман «Клавка» Марини Гримич називають національним бестселером, в якому зображене літературне життя 1940-х та повоєнного Києва. Його продовження – роман «Юра» - це Київ, 1968 рік, кінець «відлиги», літературні тусовки.