Ми ніколи не вміли здаватись…

         Для українського народу становлен-ня національної державності відбувалося досить складно й упродовж тривалого часу. Однак, незважаючи на всі труднощі, Українська державність укріпилася і має свою давню історію.

Це фактично історія національно-визвольної боротьби українського народу за свою державу. Як пояснити дітям, що наша державність має тисячолітню історію та чому її потрібно захищати?

Про тему літературних посиденьок, які відбулися в бібліотеці-філіалі №4  27 та 28 липня, ніхто не говорив. Але як виявилося всі знали. Діти знали про День Української Незалежності.

 Говорили про державу і державність, про давній Київ і Хрещення Київської Русі, про козацьку державу.  Намагалися зрозуміти, чим держава відрізняється від інших організацій. Спробували створити свою державу – не вийшло. Не відповідає наша спільнота ознакам держави.

"Це так пишуть в книжках, - категорично заявила  Софійка. - А не було б наших ЗСУ, то не було б нашої держави."

Не погодитися було неможливо. «Якби не наші захисники, ми б спокійно б не спали». «Війна – це страшно. А вони не бояться». «Вони мужні й сміливі». «Мій дядя зараз на передовій. Всі переживають, а він каже: «Все буде добре»…

Діти ділилися своїми думками, виготовляючи різнокольорові конвертики. Писали листи захисникам, мудрували над побажаннями. Разом з майстринею Надією Сергіївною вирізали й клеїли жовто-блакитні сердечка з фоамірану.

Найбільше вразили щирі побажання. «Дякую вам за спокійний сон!» «Віримо у вас, любимо, чекаємо» , «Спасибі за мужність, за те, що Ви є!» Ви вже наші Герої!», «Ви найсильніші та найкрутіші у світі», «Чекаю Вас в гості. Тимофій». А Тимофію тільки незабаром виповниться 6 років. І виготовив він власноруч аж шість конвертиків. Побажання писав сам, тільки підказали деякі букви. Сказав, що ще прийде сердечка робити. Бабусю приведе, щоб більше листів надіслати нашим воїнам. Підростає покоління, яке вже знає, що свою незалежність та державу треба оберігати! Пишаємося!