Цікавою та змістовною була година відвертої розмови з юними читачами. Говорили про дружбу, яка у всі часи вважалася великою цінністю. «У скіфів вона перевірялася кров’ю, бо оформлялася спеціальним договором і клятвою. Надрізавши пальці, побратими зливали цю кров і після цього вже ніщо не могло їх розлучити. В епоху середньовіччя дружба була втіленням шляхетності та вірності. Лицарська мораль ставила чоловічу дружбу навіть вище кохання і сім'ї.
А
як дізнатися, що ця людина - саме той друг, якого ти хочеш мати, що саме ця людина
допоможе, зрозуміє, підтримає тебе. Відповідь на ці запитання ми шукали разом із
школярами, згадуючи героїв улюблених книг чи власні історії.
Щоб
розмова, яка згодом переросла в дискусію, була відвертою та чесною, домовилися про атмосферу довіри і взаємоповаги. Як? Згадали
правила дискусії та одне з найголовніших: якщо ти не готовий до відвертості,
будь спостерігачем.
Цікавими
були запропоновані проблемні ситуації, які досить часто трапляються у шкільному
житті. Кожне завдання – це рольова гра, в основі якої ситуації, коли між
друзями стаються різні непорозуміння.
Під час
гри ми вчилися аналізувати свої дії, висловлювати свої думки, слухати інших,
поважати їх думку. Звичайно ж, не обійшлися без курйозів. Дехто бездумно потрапив під вплив «провокатора», завданням якого було «збити
учасників з пантелику». Так, це була пастка, але разом ми засвоїли важливий
урок: не
роби завчасних висновків та не будь маріонеткою, яка цілком підкоряється діям
інших. Було цікаво, інколи страшно, адже нелегко визнати власні помилки чи проявити сміливість визнати
свій вчинок неправильним.
Скажіть,
як би ви вчинили на місці учня, який зробив це?
«У
класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив, почав вимагати
від учня, який за нею закріплений, пояснень: хто і коли це зробив? Учень
сказав: «Я знаю, хто розмалював парту, але не можу сказати тому, що не хочу
зрадити друга. Я сам її вимию». Це дружба?
А ще ми обговорювали притчі, вчилися розуміти алегорію та сприймати повчання. Однією з них ділимося з Вами.
Притча про дружбу.
Двоє друзів посварилися. І один з них почав всім знайомим говорити погані слова про свого друга. Але потім він заспокоївся і зрозумів, що був неправий. Він прийшов до свого друга і попросив вибачення.
Тоді другий друг сказав:
–
Добре! Я тебе прощу. Тільки за однієї умови.
–
Якої умови?
–
Візьми подушку і випусти все пір’я на вітер.
Перший
друг так і зробив. Він розірвав подушку. Полетіло пір’я…
А
вітер підхопив і розніс це пір’я по всьому селу.
Задоволений
друг прийшов до іншого і сказав:
–
Виконав твоє завдання. Я прощений?
– Так, якщо ти збереш все пір’я назад у подушку.
Самі розумієте, неможливо зібрати все пір’я назад. Так і погані слова, які вже розлетілися по всьому селу, та які почули інші люди, не можна забрати назад. Будьте обережні!
Відверта розмова "Чи справжні друзі схожі на діаманти?" відбулася за книгою "Як стати лідером серед друзів за 7 днів" Лесі Борсук-Янківської
Немає коментарів:
Дописати коментар