Бібліотечні таємниці.

 

Кожна недільна зустріч дітей у бібліотеці-філії №4 – це книжкові новини, пізнавальні ігри та майстер-класи. Книжкові новини готує бібліотекар, до рубрики «цікавеньке» готуються всі. Майстер-клас, обов’язково пов’язаний з темою зустрічі, готує  майстриня Лариса Леонідівна.

Отже, «Зайчикові таємниці»! Ми нарахували 27 казок та оповідань, де героями є зайці, зайчихи й зайченята. Це розповіді про зайців з усього світу. Вони  знайшли своє гідне місце в народних і авторських казках. 

Найчастіше заєць у творах уособлює в собі такі риси, як непевність, полохливість. Разом з тим, він добра тваринка, хоча буває хвалькуватим, чванькуватим, насмішкуватим. Можливо, тому його нерідко ображають.

Насправді зайці в природі обережні й винахідливі, добре вміють пристосовуватися до сезонних змін.

Інформація від юних всезнайок.                      

«На відміну від інших звірів зайці не мають постійних лігвищ, не риють нір, не будують схованок».

«Часто про зайця кажуть: «косий». Це тому, що в нього просто дуже малорухома шия і озирнутися він не може. А дивитися назад, на того, від кого він тікає, треба. Ось і скошує заєць очі, розташовані так, що забезпечують йому широке поле зору»

«Заєць може розвинути максимальну швидкість до 60-70 км на годину. При необхідності, він може подібно колобку просто скотитися з крутого схилу».

«Зайці спілкуються зі своїми родичами за допомогою барабанного дробу, яку вони відбивають передніми лапами».

«Кожне вухо у зайця може самостійно обертатися подібно локатору “налаштовуючись” на джерело шуму».

Майстриня запропонувала дітям зробити своїми руками коробочку з кришкою в техніці орігамі. Чудова ідея! Кольори діти вибирали самі. Не так просто і легко… Але кожен отримав задоволення від роботи. На бочку коробочки домалювали очі, носик. Зверху приклеїли довгі вушка, як у зайчиків і скарбничка, у якій можна зберігати різні дрібниці та таємниці, готова!