15 січня до бібліотеки-філії №4 на етнографічні посиденьки завітав з Києва фольклорний гурт «Лунниця». З колядками, щедрівками, величальними піснями…
Полтавці
мали чудову можливість зануритись у атмосферу українського народного співу,
відчути його магію та неповторність.
Співали ліричних пісень з
Полтавщини, жартівливих з Полісся, журливих з Чернігівщини.
«Ми хочемо відкрити для слухачів неймовірну
красу давнього, традиційного співу, зберегти неповторну народну пісенну традицію, – ділилися думками
учасниці гурту. - Саме українське автентичне пісенне багатоголосся є унікальним.»
З
особливим теплом полтавці зустрічали гурт «Лунниця», який не тільки досліджує
співацькі традиції, відроджує автентичний спів, а й максимально точно відтворює
манеру виконання народних виконавців з різних куточків України.
Хто
ж вони – чарівні українки з гурту «Лунниця»?
Киянка
Віолетта, яка не мислить свого життя без української пісні та натхненна дослідниця старовинних пісень,
обрядів наша краянка Анна, залюблена з дитинства в неповторність та
унікальність полтавського співу. Юлія, фольклористка, музикознавиця з Рівного,
яку доля привела до Києва, щоб зустріти однодумців закоханих в дивовижну
народну пісню.
Чому
«Лунниця»?
Присутнім
на посиденьках презентували книгу Ярослава Грицака та Надійки Гербіш «Велика
різдвяна книга». Різдво, свято з особливою атмосферою надії та дива,
закінчується, але його світло й магія відчувається цілий рік. Гості дарували
пісні, а їм на знак вдячності й великої любові подарували символи весни й надії
– синичок з фоамарину, виготовлених вмілими руками майстрині Лариси Гецелевич.
«Співати
жартівливі веснянки та закликати весну
будемо разом із синичками, - насамкінець зустрічі обіцяли учасниці фольклорного
гурту.
Нехай
до ваших домівок завітають мир, спокій, тепло, затишок і добробут.
Не
забувайте: культура українського народу – це його душа, а звичаї,
обряди та традиції – чарівні струни, які зворушують серця українців».
Немає коментарів:
Дописати коментар