Таємниці океанських глибин

Читання для задововлення. 24 вересня 2020 року у бібліотеці-філіалі №4 стартував проєкт «Читання для задоволення». Юних читачів запросили у пізнавальну мандрівку «Таємниці океанських глибин», які чи не щодня відкривають про себе нові факти, що навіть вчені ще не можуть пояснити.

Бібліотекар Світлана Анатоліївна привідкрила завісу таємниць, які ховаються за безмежною блакиттю океану, який живе своїм життям – розвивається, стелиться і перетворюється у хвилі.

 Діти дізналися про найбурхливіший і найсолоніший океани, який океан  б‘є рекорди за висотою припливів і чому,  про океанське життя, що і хто ховається під водяною гладдю.

Юні розумахи також ділилися знаннями. Вони знають про течії, планктони, западини, відпливи та що океан необхідно оберігати. «Так це ж є у ваших «Енциклопедіях для чомучок», - пояснила Вероніка. Так ці книги є у нашій бібліотеці.

 «А якщо Вам пощастить на березі океану побачити маленькі сліди, не дивуйтеся! Адже океан, море  живе своїм життям…– ділилася секретами Світлана Анатоліївна. - Прочитайте книгу «Подарунок морського царя» фінського казкаря Захаріаса Топеліуса, який відкриє багато таємниць із життя глибин: хто там царює, чиї сліди, чому виникають бурі і хто зустрічається потайки на березі моря» Читайте із задоволенням! Відкривайте таємниці, адже для цього  необов’язково летіти в космос. Чекаємо в бібліотеці!

З нагоди Дня міста у центрі Полтави відбудеться світлове шоу!

 23 вересня 2020 року

19.30 – 22.00 відбудеться світлове шоу на будівлях Полтавської міської ради, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Р.Кириченко, Кадетського корпусу (Кругла площа).

Мирного неба тобі, Україно!

       21 вересня 2020 року у бібліотеці- філіалі №4 відбулася година  спілкування «Хочемо миру!»,

Під час розмови з восьмикласниками ЗОШ 23 не говорили про необхідність збереження миру – вони це усвідомлюють. Не пригадували історію воєн і миру – про це вони дізнаються з предмету «Історія». Не з’ясовували, хто має нести відповідальність за мир у всьому світі. Ми згадали  імена наймолодших учасників війни на сході України, імена тих, хто назавжди залишиться юним, мріям яких ніколи вже не здійснитися.

20-річний Валер’ян Моренюк мав неабиякий хист до малювання, мріяв стати моряком, але став десантником. Павлу Ліщинському було 19. Він  любив історію. 20-річний Микола Колосовський прийняв рішення добровільно стати на захист України.  Роланду Поповичу мало б виповнитися 20 років. Але куля обірвала юне життя. 17-річного Назара Якубовського до цього часу чекає батько з війни: не може прийняти смерті сина. Наймолодший захисник Донецького аеропорту доброволець16-річний Серьожа Табула у щоденнику написав слова, які стали на війні крилатими. «Я готовий загинути за Україну і жалкую про те, що можу зробити це лише один раз».  Їх бажання жити під мирним небом не могло зупинити ніщо… окрім кулі.

«Людина може померти двічі: коли наздогнала куля там, на полі бою, а вдруге у пам’яті людській» Не дозволимо вдруге. Слава героям! Мирного неба тобі, Україно!

Літературно-пізнавальна гра "Хто Я? Який Я?"

   Читання для задоволення.      17 вересня 2020 року третьокласники ПШ44 завітали на літературно-пізнавальну гру "Хто Я? Який Я?".

Під час гри поєдналися два світи – асоціативний та світ, який відкривають книги. Улюблена настільна гра школярів «Асоціації» тільки пожвавила мандрівку у світ хоробрих і полохливих, кумедних і страшних, великих і малих звірів, а дитячі енциклопедії привідкрили та-акі таємниці!!!

                           Після гри у дітей вже не залишилося сумнівів (брати чи не брати, читати чи не читати) пізнавальні, цікаві, з чудовими ілюстраціями книги, які були представлені на перегляді «Найцікавіше про тварин».

Кожну відгадану «асоціацію» ведуча підсилювала найцікавішими та маловідомими фактами із життя тварин із посиланням: в якій книзі можна це прочитати. Діти згадували прочитані книги, де героями є тварини і обговорювали чи насправді вони такі в казках.

От Ви знаєте, чому змія показує язика? А хто із тварин зовсім не вміє позіхати? Про полохливого зайця – це взагалі казкова нісенітниця, бо мама-зайчиха своїми міцними задніми лапами ще й як може «віддубасити» ворога, захищаючи своїх малюків… А домашній улюбленець кіт? Якщо він треться біля Ваших ніг- це не значить, що він за Вами скучив…

В такому ігровому спілкуванні третьокласники відкривали для себе цікавий тваринний світ та не менш захоплюючий книжковий. 

«Майстерня міста 2020» у бібліотеці!

15 вересня 2020 року бібліотека-філіал №4 приєдналася до цьогорічної платформи «Майстерня міста», яка в Полтаві проводиться вже п’ятий рік.

Читачів книгозбірні запросили долучитися до марафону цікавих подій, котрі були  об’єднані  девізом «Читати – це круто!»

Учасники майстер-класу «Закладка із фетру «Мій улюблений герой» не тільки навчилися виготовляти книжкові закладки, але розповіли про своїх улюблених казкових героїв. Виготовлені власноруч «котики», «зайчики», «жабки» назавжди «пропишуться» не тільки в підручниках, а  і в книгах.

До речі, разом із Світланою Анатоліївною  юні читачі здійснили пізнавальну мандрівку «Книга дарує дива».

Учасники вільного поетичного мікрофону насолодилися чарівною й неповторною рідною мовою. Налаштувавшись на поетичну хвилю, разом  із ведучими відчули настрій віршів, дізналися про риму, мелодику поезії.

Звучали вірші Ганни Чубач, Грицька Бойка, Сашка Дерманського, Григорія Фальковича, Тараса Шевченка, Івана Андрусяка… Читайлики не тільки відкрили основи віршування, але й спробували себе відчути поетом.

Дякуємо «Майстерню міста» за відчуття бути причетними до полтавської спільноти. А від нашої читацько-бібліотечної громади ініціатива! Давайте кожен почне із себе: по-справжньому любити рідне місто, оберігати нашу красуню-Полтаву, сприяти її розквіту!  

Як говорили наші предки

Геніальну поему Івана Котляревського «Енеїда» називають енциклопедією українського життя XVIII –початку XIX cт. «Енеїда» написана народною, живою, соковитою мовою, якою розмовляли наші предки 200 років тому. Сьогодні чимало слів поеми стали архаїзмами, маловідомими словами, що рідко використовуються. Не кожен наш сучасник зможе розшифрувати їх значення!

 Як говорили наші предки  200 років тому, як жили, що вдягали, що їли? Запрошуємо знавців історії рідного краю здійснити подорож у минуле нашої Полтавщини за допомогою славнозвісної «Енеїди» Івана Котляревського.  

Перетворити читання у диво!

                                         

                                                    Читання для задоволення.                                                                          3 вересня 2020 року у бібліотеці-філіалі №4 відбувся інфоFlash «Читаємо і пізнаємо світ разом», учасниками якого стали батьки та діти школи-інтенсиву «Батьки і Діти! Діти і Батьки! Незрозуміле і одвічне»

Як зробити читання дітей цікавим? Чи потрібно дітей змушувати читати? Чи дійсно читання стає архаїчним? І чи може читання стати розвагою для дитини? Кожен мав власну думку. Батьки стримано слухали дітей, намагалися зрозуміти їх позицію. Діти погоджувалися чи не погоджувалися, уважно слухали поради. Менші тулилися до мам, шукаючи підтримки, а  через десять хвилин, наситившись розмовами дорослих, вільно відчули себе серед книжкового простору. Залюбки гортали журнали, читали книги, розгадували головоломки і, до речі, ніхто не згадав про гаджети.

А дорослі , зловивши одну хвилю, вже насолоджувалися розмовою та ділилися сумнівами та порадами.

«Читання для дітей треба робити справжньою розвагою, адже коли воно подається як обов'язкове навантаження, то може стати нудним або навіть ненависним заняттям».

«Діти набагато охочіше читають, якщо хтось із нас (мама чи тато) читають разом з ними. Це чудовий спосіб провести час родиною»

«Щоб не змушувати сина читати, я кладу книгу поверх гаджету. Це як серйозна гра. Вчимося довіряти один одному. Заохочую прогулянкою чи грою в футбол після прочитання. Але обов’язково виконую обіцянку»

«Діти у нас майже одного віку. Тому після читання - маленький конкурс на уважність. Хто виграє, той звільняється від миття посуду »

«Дорогою до школи обговорюємо вечірнє читання. Даю можливість більше говорити доньці. Це розвиває мовлення»

«Книги, які пропоную для читання та обговорення, читаю сама. Улюблене заняття після читання – продовжити історію. Інколи сюжет співпадає з авторським» 

Від підлітків було більше нарікань: «Чому програмна література не така цікава, як інші книги», «я люблю фентезі, а в школі його не пропонують». Щоб не говорили, що «мало цікавої літератури», розмову доповнили переглядом нових книг видавництва «Портал», які будуть цікаві і дітям, і дорослим. Книги спонукають до роздумів, обговорень. 

Можливо хтось вважає, що читання книг – це архаїка, що книг в майбутньому не буде – тільки віртуальна реальність і рухомі картинки. Але я впевнена, що як і театр нікуди не подівся (змінив свій статус, але не зник), так і з книгами – вони будуть завжди.

Старі полтавці, хто вони ?

  У  популярному виданні Віталія та Максима Закладних "Старі полтавці, хто вони?" читач знайде відомості про життя українців, зокрема полтавців, кінця  XVIII - початку XIX cт. (їх чини, звання, одяг, посуд, транспорт тощо). Дослідження авторів викладене у формі пояснення маловідомих явищ і предметів, згаданих І.П.Котляревським у його «Енеїді», із залученням фольклорних джерел.