«Як мінімум, це дуже красиво, як максимум - це дуже глибоко!»

    У бібліотеці відбулася чергова зустріч учасників читацького клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки»

Для більшості учасників знайомство з новелами німецького письменника, лауреата Нобелівської премії Томаса Манна, – це пошук смислу й смаку життя.

Чи не вперше в історії клубу погляди на творчість обраного письменника були аж так занадто полярні.

«Це моє перше знайомство з Томасом Манном, читати новели  приємно, бо дуже красиво написано»

«Не захотів даремно витрачати час на незрозумілодлячогонаписаний текст»

Чотири новели  «Смерть у Венеції», «Тоніо Крегер», «Трістан», «Маріо і чарівник» німецького романіста  затримали учасників за столом обговорень більше, ніж на дві години. Звісно, це непрості тексти і вимагають підготовленого читача. Тому вдячність видавництву, що додало на початку книги передмову, яка допомагає краще пізнати автора і контексти цих чотирьох новел.

«Неправда, що людина не має права вибору» Емма Андієвська

У бібліотеці-філії №4 відбулася чергова зустріч учасників книгареньки «Я бачу, вас цікавлять книжки».

Цього разу у програмі було  обговорення книги Емми Андієвської «Роман про добру людину» .

Розмова була зосереджена не тільки довкола роману, а також на особливостях творчої манери  авторки. «Чарівна, завжди усміхнена жінка, котра має свій власний, «андієвський стиль» і в творчості, і в манері спілкування, і в зовнішньому вигляді, яка безмежно любить Україну. Для багатьох Емма Андієвська  залишається загадкою. Про її творчість пишуть багато. Тому одні нею захоплюються, інші відверто кажуть, що не розуміють творчості.

Виросла Емма Андієвська на Донбасі в «геть зросійщеній родині», де дівчинку свідомо готували «на росіянку» з допомогою гувернанток. Дивно, адже, як розповідає пані Емма,  мати була козацького роду, батько - видатним ученим-хіміком. Перед війною родина перебралася до Києва, жили вони на околиці, і там Емма потрапила в українську мовну стихію, яка зачарувала її.

«Ми часто не знаємо міри своїх можливостей, боїмося заступити за межі, котрі самі для себе окреслюємо» Сергій Жадан

У бібліотеці-філії №4 відбулося книжкове засідання книгареньки «Я бачу, вас цікавлять книжки». Імпульсом для зустрічі стало обговорення роману Сергія Жадана «Ворошиловград», який був виданий ще у 2010 році.

Для тих, хто не читав, у книзі досліджується міф пострадянського простору, східноукраїнського зокрема.

«Ворошиловград», - ділилася думками Лариса Григорівна, - це роман-ностальгія, подорож у молодість. Можливо вам, молоді, дещо буде незрозумілим».

У романі – 90-і роки. «Твір жорсткий, меланхолійний та реалістичний. Вони приходять і забирають у тебе все, що тобі належить. Вони позбавляють тебе твоєї свободи й твоєї території. Вони забирають у тебе твоє минуле і твою пам'ять. І все, що ти можеш їм протиставити - це свою любов і свою ненависть».

«Історії українського рейдерства присвячується», - так написано в анотації. Насправді, це сильний текст про суспільство, про державу, якої немає «Не доїхала ще». Це роман про епоху, яка не закінчилася, а перекочувала у наше життя.  «Це той таємничий світ, який закритий від пересічних людей. Вони діляться на своїх та чужих. За своїх вони ладні вмерти, а чужих остерігаються».

Чудова тема для роздумів - сюжет містичного детективного трилера.

У бібліотеці-філії №4 зібралася читацька спільнота книгареньки «Я бачу, вас цікавлять книжки» для обговорення трилеру Стюарта Тертона «Сім смертей Евелін Гардкасл»

Книга дуже динамічна, відбувається багато подій. Один день показаний з погляду різних персонажів, а читачеві та головному герою пропонується ці точки зору поєднати та здогадатися, хто ж убивця.

Коло підозрюваних обмежене, тому книга схожа на детектив у закритій кімнаті, точніше в одному маєтку. Взагалі, роман "Сім смертей Евелін Гардкасл" - містичний детектив з елементами трилера. За традицією класичного англійського детективу, місце дії й число дійових осіб чітко прописані.