четвер, 12 травня 2022 р.

Символ добра і благополуччя власними руками!

 


Атмосфера та настрій учасників майстерні «Весела галявина» з самого початку був налаштований на серйозний лад. Адже всі очікували майстер – клас із виготовлення ляльки-мотанки.

Створення української народної ляльки власними руками, яку вважають родинним оберегом, перетворилося на захопливе заняття для дітей і дорослих. Всі прониклись одним бажанням – створити унікальний оберіг для дому чи сувенір рідним, друзям.

Хоча перші такі ляльки виготовляли ще 5 тисяч років тому, та не так то просто зробити фігурку людини, як правило дитячу чи жіночу, зі шматків тканини.

 «По-перше, -  розповідала майстриня Наталія Діда, -  справжня мотанка  без використання швів. Майстри, виготовляючи ляльки, намотують або закутують тканиною, а для кріплення використовують стрічки та нитки, якими просто обмотують деталі та фіксують їх вузликами.»

Цікаво було спостерігати за руками дітей та їх емоціями. Завдання  не з легких.

З невеличкого клаптика тканини треба було сформувати голову, вкладаючи в середину кульку з вати.  І щоб була кругленька, гарненька – це не так просто. Але настирливо  та вперто діти рухалися крок за кроком. Уважно спостерігаючи за майстринею, як вона вправно тулуб з’єднувала з головою  нитками. Це вже потім Софійка ділилася досвідом з мамою: «Потрібно  туго обмотувати нитками, розправляти спіднички, тоді лялька  вийде гарною.»  

Спочатку всі ляльки у дітей були схожими між собою. А вже потім діти із задоволенням прикрашали одяг. Тут фантазії були вже  авторські.

Тата й мами не тільки допомагали дітям справитися з обмотуванням ляльок, але й згадували, охоче ділилися знаннями про  народні іграшки.

«Лялька-мотанка могла навіть керувати погодою. Наприклад, щоби прикликати дощ, жінки нашвидкуруч робили мотанку та вкладали в неї своє бажання»

«Ще лікували від хвороб, - підхопила розмову бабуся Арінки. - Матері замотували у ляльку цілющі трави і давали гратися нею дітям. Згодом мотанку спалювали. Разом із нею зникали дитячі недуги».

«Матері, залишаючи своїх діток, замотували в лялечку фрукти або шматочок хліба, підвішували її над колискою. Це була і забавка, і їжа для дитини.»

Під час створення такої української іграшки важлива кожна дрібниця. Та найголовніше – майстрині передавали ляльці свій настрій, думки та енергію. Важливо, що ляльку-оберіг створювали відразу цілком, тобто майстрині не дозволялося відволікатися та переривати творчий процес.

За повір'ям, саме лялька-мотанка берегла сімейний затишок, добробут та захищала від злих сил. Миру всім та міцного здоровя!

 






Немає коментарів:

Дописати коментар