Так, друзі, так! Олаф Клеменсен – це Олесь Клименко, який реалізував надзвичайно оригінальний проект: ікони на ящиках з-під патронів... Завітав Олаф до читачів бібліотеки-філіалу №4 з презентацією збірки «Літо-АТО» в межах проєкту «Літературна орбіта».
Щоденник?
Репортаж? Чи збірка етюдів, які пишуть художники?! Чи химерна проза? Чи то
безпосередня реакція автора на події Майдану, сьогодення того, що АТО? Саме
того АТО, про яке інколи пересічні люди забувають. «А треба говорити не взагалі про події, а пам’ятати
кожного, цінувати, не забувати, знати їх поіменно», - ділився думками гість.
Збірка
«Літо-АТО» дивовижним чином поєднала красу і буденність, лірику та війну, правду
в перемішку з вогнем, людські характери і звички тварин, які (ой як!) схожі на нас, людей.
Етюди
Олафа Клеменсена – це не репортажі і не щоденники. Це побачені і пережиті,
переосмислені почуття, думки, емоції. Текст то різкий, то болючий водночас.
"Уночі
хтось пошкрябався мені у двері. Тихо-тихо. Маленькою мишкою. Відчинив,
здивувався - танк. Наш. Поранений у лапу. Стоїть перед дверима - і сльози на
очах..."
Біль
і краса слова перемішані настільки сильно, що в захопленні бува не помічаєш, як
тобі болить, і навпаки. Взагалі, "Літо-АТО" напрочуд демократична
книга, яку можна починати і закінчувати із будь-якого моменту. І кожен вільний
обирати епізоди собі до смаку.
Говорили
на зустрічі про поетичну прозу і прозаїчні вірші, про суміш дитячого і
дорослого, про міфи та міфологію.
«Зараз
я закінчую твір. От вибрався із Києва на Полтавщину і…», - ділився
письменницькими таємницями Олаф Клеменсен. Розповідав про нові задуми і
проєкти, про задоволення від нашої зустрічі і про мишей, про мудрого Сковороду
та придуману детективну історію-квест «Дуби на Полтавщині та скарби Полуботка»,
про Остапа Вишню, Хвильового, Тютюнників… А насамкінець, як побажання: «Все
необхідно робити з любов’ю, в любові та бути щедрими на любов. Тоді ми єдині. Тоді
ми Сила.»
Немає коментарів:
Дописати коментар