Не секрет, що діти важко сприймають довгі повчання та моралізаторство дорослих. «А от казка – прекрасний спосіб подати важливу інформацію в ігровій формі, - впевнена полтавська дитяча письменниця Тетяна Ваценко. – Але казку слід читати разом із дітьми» Разом із казкаркою, прихопивши збірку віршів «Країна Навпакинія» та поему-казку «Курдуплик», відправилася на гостини до другокласників.
Чарівний
приліт казкарки змусив дітей повірити в
дива. Ніхто не зміг зрозуміти, як все сталося. А доки діти не встигли
оговтатися, пані Тетяна вже зачарувала їх своєю веселою вдачею та
артистичністю.
Разом
читали вірші – сучасні, смішні і повчальні, запитували, відповідали, вчилися
уявляти… Рахували разом мишок, що намальовані у книжці. Тетяна Федорівна
розповідала школярам цікаві історії написання віршів, навіть спробували разом скласти
власний.
«Зненацька
злива всіх накрила,
Похід
до бібліотеки відмінила.
Хто
б міг подумати? Повірити ніяк, що
в
клас прийде сам Курдупляк.
Сміялися
ми новині до сліз…
Та
раптом прогримів десь грім.
Ми
до вікна: «Веселка сяє!»
Назад
у клас, а там - казкарка вже вірші читає!»
Читаючи
казку про Курдуплика, діти, рухаючись по ходу сюжету, одразу пояснювали, чому
той чи інший вчинок – гарний, а той – поганий. Так ненав’язливо
шукали істину. Чим відрізняються
хитрість і кмітливість? Чому страх не завжди є боягузством? Разом із
казковими героями Тетяни Ваценко вчилися розрізняти добре і погане, співчувати
героям.
Такі
протиставлення дітям допомагають зрозуміти, що добро переможе. Це допомагає малечі спокійніше сприймати
життєві негаразди, розуміючи, що вони – не назавжди. А ще розвивають мислення,
уяву, спонукають до аналізу та обговорень.
І
не кажіть, що діти не люблять читати! Можливо, справа у нас самих, дорослих? Перегляд
літератури «Почитаємо книгу разом», яка діє у бібліотеці-філіалі №4 – саме для
Вас!
Немає коментарів:
Дописати коментар