До збірки ввійшли есеї відомого українського поета й перекладача, що публікувалися впродовж 2006–2012 рр. під рубрикою «Колонка» в «Газеті по-українськи». «Тексти Бондаря любити важко. Так само, як і не реагувати на них. Те, про що пише Бондар, і як він це подає, –  ніби гачок, на котрий легко потрапити, а тоді вже (навіть пручаючись) починаєш отримувати неймовірний кайф. Стаєш бондарезалежним. Його тексти завжди потрапляють у якусь невидиму ціль, замасковану больову точку, що неодмінно реагує і дає про себе знати, а отже, є сигналом, що ти ще можеш пропускати через себе слова, вони осідають і діють. Перечитуєш їх, просіюєш у своїй голові, складаєш у пазли й нарешті розумієш, що в них є те, що так по-справжньому чіпляє читача: життя.» (Мар’яна Максим’як)