Це буде
приємне знайомство з маленькою гранатовою дівчинкою, яка стоїть на порозі
дорослого світу і поволі прочиняє до нього двері. Звідти до неї виходять
важливі осяяння і досі незнайомі, але не дуже приємні емоції, відкриття
прикрого і приємного у самій собі і в людях, які її оточують. «Марта з вулиці
Святого Миколая» — це кілька місяців із життя юної художниці з великим серцем
Марти.
Марта — не
дуже звичайний підліток. Тобто так, вона, як і багато її однолітків та найліпша
подруга Капітоліна, любить писати й отримувати есемески, насолоджується
канікулами більше, аніж навчанням, має купу мрій. Ще вона багато думає, часто
сумує, а її настрій міняється швидше,
ніж погода за вікном. Але є в ній і багато незвичайного. По-перше, це дуже
рівні, правильні, світлі стосунки з батьками — ніякого тобі бунтарства чи бодай
яскраво вираженого невдоволення. По-друге — це дорослі друзі: Марта приятелює з
прикутою до інвалідного візка піаністкою Поліною, котра годиться їй у бабусі
(за віком, але не за станом душі!), вчителем малювання, який навчав ще її маму,
паном Карлом та іншими. А ще Марта малює не по-дитячому глибокі і серйозні
малюнки. І дуже любить кисло-солодкі гранати, буквально марить ними.
Немає коментарів:
Дописати коментар