Щоб світ довкола був таким, як мрієш…

             

8 жовтня 2022 року у бібліотеці-філії №4  відбувся поетичний мікрофон «Про вічне і своє».

На зустріч із читачами запросили  талановиту полтавську поетесу Юлію Стиркіну. «Вірші Юлі можна пізнати з перших рядків, - вважають шанувальники її поетичного слова. – Вони мають неабияку енергетику польоту.»

 За традицією таких зустрічей спочатку говорили про «вічне»: про творчість Григорія Сковороди, яка  входить до світової скарбниці знань.  Гостя поділилася думками про українського любомудра.  Улюбленим  афоризмом, який  став девізом її творчого життя, є «з усіх утрат втрата часу найтяжча». Свою повагу до Григорія Сковороди поетеса виразила у вірші, який   представила присутнім  на  зустрічі.

Про «своє» Юлія Стиркіна говорила поезіями. Про кохання, про любов до природи, до рідного краю, гармонію душі, пошук сенсу та сьогодення. Традиційно щира, пронизлива і сповідальна, образна й мелодійна лірика поетеси звучала чуттєво як у виконанні авторки, так і її друзів.

Більше, ніж півтори години творчого спілкування були дуже насиченими. Поезія в поєднанні з неймовірним музичним супроводом перетворили літературну зустріч на поетичне свято. Гостя не тільки представила  свої творчі доробки, прочитавши найновіші поезії, а поділилася творчими планами. Щиро й відверто відповідала на запитання, чим ще більше вразила шанувальників своєї творчості. «Несподівано цікаво те, - ділилася після зустрічі Лідія Петрівна, яка вперше була присутня на поетичному мікрофоні, - яким дивним чином вдалося поєднали талант сучасного митця й відомому всьому світові творчість Григорія Сковороди»

Безмежна любов до рідної землі, глибоке філософське розуміння світу, мудрість, щирість і  романтичне бачення навколишнього світу, мабуть,  об’єднує  всіх майстрів поетичного слова.

Стільки гарних вражень, позитиву й ліричного настрою отримали присутні від спілкування з талановитою поетесою.

Приємною несподіванкою став музичний дует у виконанні Юлії Стиркіної та Людмили Костенко. Поезії гості, покладені на музику, звучали з особливою ніжністю та натхненням.

 

 

Залюблені в слово...

 Поетична вечірка з Іваном Андрусяком об’єднала у бібліотеці-філіалі №4 читачів, які люблять поезію та дитячі книги. Присутні на зустрічі мали щасливу нагоду долучитися до поетичного слова.

Поезію Івана Андрусяка називають  інтелектуальною  розкішшю.   Говорять, що для її  розуміння  потрібні знання української та світової літератур, обізнаність із філософською спадщиною минулого та тонкий смак.

Можливо. Та зустріч Іван Михайлович розпочав із читання прози. Новела «Шмарката баба» як швидко розсмішила присутніх, так же швидко довела до сліз. Майстерність, талант, харизма, артистичність, любов до рідного слова та до людей – все це Іван Андрусяк.

Упродовж двох годин звучали тексти, як давні, так і нові, як у виконанні гостя, так і шанувальників його слова. Звучали поезії різні: філософська й чудові пейзажні замальовки, звучала лірична любовна поезія. Багатство авторської лексики, ритми,  його рими й образи  зачарували присутніх.

Іван Михайлович представив читачам свій двотомник, свій, так би мовити, творчий підсумок, доробок усіх років, починаючи з «Нової дегенерації». Власне в українську літературу  Іван Андрусяк ввійшов на початку 90-х років і до цього часу літературні критики вважають його одним із головних поетів «дев’ятдесятників».