«Коли вогонь усередині, людина жива. Коли немає вогню, ти не живеш"

      

   У бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч із українською письменницею та перекладачкою Дзвінкою Матіяш. Гостя завітала до Полтави з презентацією новинки Видавництва Старого Лева - поетичної збірки «Берегиня і пілот Роджер».

Захоплююча й тепла поетична розповідь, що розкриває чудеса, які можуть трапитися в житті.

Дзвінка Матіяш поділилася з читачами історією народження поетичного твору, його героїв та їх мандрівок між небом і землею.

«Це ода невмирущій силі кохання, здатному змінювати хід історії та запалювати зорі на нічному полотні». Майстерно вплітаючи в історію поетичної казки українські традиції, коди, легенди,  письменниці вдалося створити особливу й неповторну атмосферу минулого, сьогодення й  майбутнього. Багатий духовний світ Дзвінки Матіяш через героїв відкриває читачеві широкі інтелектуальні та духовні обрії.

«Приємно було зустрітися з письменницею, яка залюблена в рідне слово, дарувала нам магію див. Це стає поштовхом до заглиблення в її творчість», - після зустрічі написала Любов Мазепа у соцмережі.

Магію зустрічі  з чудовою, доброю, відвертою, щирою Дзвінкою Матіяш відчули всі присутні. Як можна не повірити у  пілота Роджера  чи не прийняти Берегиню після такої розмови з письменницею, чудовою оповідачкою, яка має дар ділитися своєю чарівністю з іншими.  Разом вчилися заглядати у майбутнє, розуміти силу Слова та вірити у Мрію. Розмова була довга, а от час летів швидко. Ніби розмов всього на півтори години, а серця наповнилися по вінця.  Є мотивація. Є над чим думати. Є куди рухатися.

Не менше розмов було навколо книги Дзвінки Матіящ «Дорога святого Якова». Написана на основі спогадів про відомий у Європі 900-кілометровий паломницький шлях до іспанського міста Сантьяго -де – Компостела, який Дзвінка зі своїм чоловіком Євгеном пройшли  восени 2013 року.

Ця книга про те, що варто «триматися за руки, коли дорогою іти важко, а не тоді, коли легко», про те, що на шляху вперед «не треба шкодувати за тим, що лишаєш позаду», про те, що «ми себе збіднюємо, коли соромимося наших сліз, зворушень і того красивого, що в нас є», і про те, що «не буває ніжності без любові».