Чому
саме цих барвистих тендітних створінь? По-перше, ілюструючи нове видання, відомий художник Володимир Штанко намалював метеликів аж 38. Різних. З вусиками,
оченятами, лапками. По-друге, всім було цікаво поринути у творчу атмосферу
майстерні Олени Назарчук.
14
невтомних пар дитячих рук загорілися
створити свої шедеври. Фарби, кісточки, тканина - робота закипіла. Зелені,
жовті, голубі, червоні. З довгими вусиками і короткими. З крапочками на
крильцях і без. Фантазія як у справжніх художників.
Дітям
такі майстер-класи дуже цікаві. Вони із задоволенням приходять на
розпис по тканині. Із захопленням поєднують читання книг, малювання, творчість,
фантазію… Хоча техніка розпису по батику не з легких та вже через годину дитяча кімната бібліотеки
наповнилася різнокольоровими метеликами.
А
між тим Олена Анатоліївна ділилася
таємницями.
«Родиною батику вважають Індонезію та острів Ява. Мистецтво, що увібрало в себе елементи акварельного живопису, пастелі, графіки, вітражу та мозаїки, відомо ще з давніх часів. Його використовували мешканці Шумеру, Перу, Японії, Індокитаю, Шрі-Ланки та Африки. У Європу ж батик потрапив разом із голландцями. Відтоді він продовжує сміливо мандрувати світом, завойовуючи дедалі більше прихильників. Не оминуло це мистецтво і Полтаву. Батик використовують під час створення одягу, а також як елемент інтер’єру. Ми зараз малюємо батик у вільній техніці. Для інших технік потрібно багато матеріалів, вони дуже делікатні самі собою».
«Ось вам казка, любі мої. Нова і пречудова, та
ще й геть не схожа на інші казки…» - так починається мудра оповідь Редьярда
Кіплінга «Метелик, який тупнув ніжкою». Саме такими словами закінчилося
заняття, бо найрізноманітніші метелики разом із студійцями створили справжню
казку.
Чи
насправді метелик вміє тупати ніжками –
думки розділилися. А щодо «оживити казку» - сподобалося всім.
Заняття
у бібліотеці-філіалі №4 проходять за підтримки ГО Полтавська філія Суспільної
служби України.
Немає коментарів:
Дописати коментар