У
бібліотеці-філії №4 зібралися книголюби читацького клубу «Я бачу, вас цікавлять
книжки», щоб поговорити про творчість Олени Пчілки, про її оповідання зокрема.
Майстерність
Олени Пчілки - в умінні передати глибокий психологічний або філософський зміст
на кількох сторінках. Ідеальний формат для сучасного темпу життя, дозволяє
прочитати твір за один раз (наприклад, у транспорті).
Талант письменниці у тому, що вона приділяє особливу увагу кожному слову, навіть дозволяє собі створювати нові. З легкої руки Олени Пчілки в українській мові прижилися слова "мистецтво", "переможець", "променистий", "палкий", "нестяма»…
Цього
разу кожен учасник зустрічі був модератором, адже обговорювали оповідання
української письменниці вибрані «наосліп»: «Соловйовий спів», «Біла кицька», «Чад»,
«Артишоки», «Маскарад», «Забавний вечір».
Що відчули книголюби?
«Для
письменниці важливіше відтворити нюанси психологічного стану героя. До прикладу,
в іронічній розповіді «Біла кицька» переживання, психологічний стан
розвивається як процес, суперечливий і неоднозначний. Коли читаєш, відчуваєш думки
й емоції, усвідомлені й підсвідомі бажання, картини уяви, асоціації. Яскравий
приклад - душевний стан пана Миколи».
“Забавний
вечір”- це справжня різдвяна історія з чудовим кінцем, яка переростає в соціально-психологічну
оповідь. Байдужим не залишить читача до останньої сторінки».
«Соловйовий
спів» Олени Пчілки - психологічне оповідання з елементами детективу, в основу сюжету
якого покладено дійсну подію, про яку розповів авторці київський слідчий».
В оповіданні «Артишоки» письменниця звертає
увагу читача на жалюгідне прагнення героїв лише до матеріального блага у світі, де
навіть любов стала предметом торгів».
Кажуть, що зорі, які згасли, світять нам ще мільйони років. Люди ж, спалахнувши на життєвому небосхилі, згасають назавжди. Та є між нас ті, що принісши у світ власну енергетику, силу віри, безсмертя ідей, віддавши все на благо інших, не згасають, а сяють вічно. Слово Олени Пчілки надихає
Немає коментарів:
Дописати коментар